Ухвала суду № 136947998, 29.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-а/759/175/26

ун. № 759/13963/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Святошинського управління поліції ГУ НП у місті Києві про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Святошинського управління поліції ГУ НП у місті Києві про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Матеріали справи передано судді 25 травня 2026 року.

Вивчивши матеріали поданого позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Статтями 160, 161 КАС України встановлені вимоги до позовної заяви.

Пункт 2 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачає, що у позовній заяві необхідно зазначати: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч вищезазначеним положенням позовна заява ОСОБА_1 не містить: повного найменування відповідачів; поштового індексу адреси позивача; ідентифікаційного коду відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; відомих номерів засобів зв`язку та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.

Окрім зазначеного, всупереч п.п. 8, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві ОСОБА_1 також не зазначив: зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окремо суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що ч. 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Подаючи до суду позовну заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо громадянина ОСОБА_1 , останній не долучає до матеріалів справи оскаржувані постанови, що позбавляє суд можливості встановити, зокрема, чи у встановлений строк позивач звернувся до суду із позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відтак, положення ч. 7 ст. 161 КАС України позивачем не виконані.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Доказів на підтвердження сплати судового збору за подачу даної позовної заяви, позивачем до позову долучено не було.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання позовної заяви про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2026 рік становить 665 гривень 60 копійок.

Позивачем квитанція про сплату судового збору за подання адміністративного позову про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у розмірі 665,60 грн., до матеріалів справ не долучена.

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA708999980313121206000026009, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: 101 ____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Святошинський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Водночас, суд також звертає увагу на зміст позовних вимог ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 заявлені три немайнові позовні вимоги: 1) закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо громадянина ОСОБА_1 відповідно до ч. 7 ст. 38, ст. 247 КУпАП; 2) зобов`язати відповідача-1 виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно громадянина ОСОБА_1 шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання у розшук; 3) зобов`язати відповідача-2 направити повідомлення відповідним органам Національної поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд зауважує, що за другу та третю позовні вимоги ОСОБА_1 має сплати судовий збір у відповідності до положень п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні чітко визначені категорії справ.

Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Серед справ, встановлених ч. 1 ст. 20 КАС України, відсутня категорія справ про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, про що ОСОБА_1 просить суд у пункті 2 та 3 прохальної частини.

Таким чином, враховуючи, що перша вимога позивача підсудна Святошинському районному суду міста Києва як адміністративному, а друга та третя ні, ОСОБА_1 має або уточнити зміст позовних вимог зважаючи на вищезазначені положення законодавства, або належним чином обґрунтувати підстави свого звернення до Святошинського районного суду міста Києва як адміністративного.

Зважаючи на викладене, судом встановлено, що вищезазначені недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

До того ж, суд наголошує на тому, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху із наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Святошинського управління поліції ГУ НП у місті Києві про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії- залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 (п`ять) днів на усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання ухвали.

У випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута позивачу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 09 квітня 2026 року.

Суддя Н.О.Горбенко