Ухвала суду № 136946728, 25.05.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17422/26

Провадження № 1-кс/127/6662/26

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницького області в складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання розглянувши в судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивоване тим, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025020000000104 від 21.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно, вилучене 20.05.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, однак про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах клопотання повістка.

Власник майна в судове засідання не з`явився, однак, як зазначено у заяві слідчого ОСОБА_4 про дату, час та місце розгляду клопотання особа, у якої вилучено майно, повідомлялась слідчим.

Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з`явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.

Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

До заходів забезпечення кримінального провадження віднесено накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).

Згідно з частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025020000000104 від 21.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, діючи спільно зі службовими особами приватних автошкіл, отримують грошові кошти за видачу посвідчень водія на керування сільськогосподарською технікою без складання іспитів та практичного водіння.

Згідно з Положенням про відділ реєстрації сільськогосподарської техніки, затвердженим наказом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області № 42-О від 19.03.2024, встановлено, що начальник відділу, головні та провідні спеціалісти є державними інспекторами ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Державні інспектори в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення, надавати обов`язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності, а тому відносяться до працівників правоохоронного органу.

Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, матеріали яких розсекречено та містяться в кримінальному провадженні, зафіксовано факти отримання неправомірної вигоди службовими особами відділу реєстрації сільськогосподарської техніки Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Так, встановлено, що начальник відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є головою екзаменаційної комісії з приймання теоретичних та практичних іспитів для отримання права на керування сільськогосподарською технікою, перебуваючи у злочинній змові із провідним фахівцем відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , провідним фахівцем відділу реєстрації сільськогосподарської техніки ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та начальником Вінницького обласного навчально-курсового комбінату аграрної освіти (код ЄДРПОУ 00914409) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , організували схему отримання неправомірної вигоди від громадян за отримання посвідчення водія сільськогосподарської техніки.

З відома начальника відділу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провідний фахівець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підшуковував зацікавлених осіб для отримання посвідчення водія сільськогосподарської техніки, отримував від них необхідний пакет документів для навчання та неправомірну вигоду за безперешкодне проходження навчання і подальшу безперешкодну здачу екзаменаційних іспитів.

Після цього вказані пакети документів разом із грошовими коштами ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передавав провідному фахівцю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та/або начальнику відділу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У подальшому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та/або ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , включали таких осіб до списків навчальних груп, які проходили навчання на відповідні категорії водіїв, а пакети документів та частину грошових коштів особисто передавали керівнику навчального закладу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після фіктивного проходження курсу навчання зацікавленими особами ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як голова екзаменаційної комісії, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як члени комісії, приймали рішення на користь таких осіб, тобто ухвалювали позитивні рішення під час складання екзаменаційних іспитів, що в подальшому слугувало підставою для отримання посвідчення водія сільськогосподарської техніки.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2026 року у справі №127/15672/26 надано дозвіл старшому слідчому в особливо важливих справах четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_4 та слідчим і прокурорам групи слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні на проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання та вилучення: документів щодо проходження навчання водіями у Вінницькому обласному навчально-курсовому комбінаті аграрної освіти та у приватних автошколах; документів щодо видачі посвідчення водія на керування сільськогосподарською технікою; мобільних телефонів, комп?ютерної техніки, магнітних носіїв інформації, документів, блокнотів, записників та інших записів, в яких містяться відомості щодо проходження водіями навчання або видачі їм посвідчень водіїв за грошові кошти.

20.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2026 у справі №127/15672/26 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ході проведення обшуку було виявлено та вилучено: мобільний телефон «iPhone 11» у чохлі з полімерного матеріалу, ноутбук «ASUS X712J» та три аркуші формату А4 із чорновими записами.

Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №42025020000000104 від 21.07.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.

Постановою слідчого від 20.05.2026майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.

Таким чином, з метою з`ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.

В той же час, відповідно до частини п`ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підставу застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини першої статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Положеннями статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Як уже зазначалося, частиною п`ятою статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підставу застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне зобов`язати прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні зняти інформацію з мобільного телефону «iPhone 11» у чохлі з полімерного матеріалу та з ноутбуку «ASUS X712J», та після її зняття передати вказаний мобільний телефон та ноутбук на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 234, 236, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 20.05.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «iPhone 11» у чохлі з полімерного матеріалу, ноутбук «ASUS X712J», три аркуші формату А4 із чорновими записами, що належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні зняти інформацію з мобільного телефону «iPhone 11» у чохлі з полімерного матеріалу та ноутбук «ASUS X712J», та після її зняття передати вказаний мобільний телефон на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Зобов`язати прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя