Ухвала суду № 136945002, 29.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.05.2026Справа № 910/16322/25

За заявою Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України

про відвід судді

у справі № 910/16322/25

За позовом Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРИНВЕСТ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Національна академія наук України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-ГРУП"

про визнання договорів розірваними та зобов`язання вчинити дії

Суддя Удалова О.Г.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/16322/25 за позовом Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРИНВЕСТ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національна академія наук України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "КСМ-ГРУП", про визнання договорів розірваними та зобов`язання вчинити дії.

28.05.2026 від Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України надійшла заява про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду вказаної справи.

Заява мотивована тим, що, за твердженнями позивача, у судді Удалової О.Г. наявна сформована позиція по суті спору. Крім того, за доводами позивача, судом безпідставно відмовлено позивачу в клопотаннях про витребування доказів, призначення судової експертизи, а також застосування до відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу, а також, як вказує заявник, безпідставно прийнято у відповідача докази, подані останнім у судовому засіданні 25.05.2026.

Суд, ознайомившись із мотивами, викладеними у заяві Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 910/16322/25, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне.

Запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях статтями 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з цим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно з частиною 8 статті 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії").

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії").

Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ у справах "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 18.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Тобто заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки (вчиненні певних (процесуальних) дій, які б свідчили про його упередженість) при вирішенні такої справи.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, суд відзначає, що відповідно до ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Крім того, згідно зі ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд: може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Таким чином, обговорення можливості заявлення усного клопотання про поновлення строку є наслідком роз`яснення учаснику справи не вчинення процесуальних дій щодо подання клопотання з пропуском встановленого строку без клопотання про поновлення такого строку та сприянням в реалізації учасником справи права, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України. При цьому прийняття тих чи інших доказів є правом суду для всебічного розгляду обставин справи.

Крім того, з`ясування обставин щодо необхідності призначення та проведення експертизи та необхідності витребування доказів є завданнями підготовчого засідання, які необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

При цьому розгляд заяв учасників справи здійснено в судовому засіданні 25.05.2026, за результатами якої оголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст якої виготовлено судом 27.05.2026.

Водночас, як вказано вище, відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Наведене виключає можливість визнання заяви Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 910/16322/25 обґрунтованою, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне передати вирішення питання про відвід судді Удалової О.Г. іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Керуючись ст.ст. 35, 39, 228, 230, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 910/16322/25 необґрунтованою.

2. Заяву Інституту проблем математичних машин і систем Національної академії наук України про відвід судді Удалової О.Г. від розгляду справи № 910/16322/25 передати уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви.

Ухвала набрала законної сили 29.05.2026 та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений та підписаний 29.05.2026.

Суддя О.Г. Удалова