Ухвала суду № 136943614, 29.05.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4590/26

Провадження № 1-кс/629/766/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слічого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12026221110000616 від 27.05.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, військовослужбовця Збройних Сил України військової служби за мобілізацією військової частини

НОМЕР_1 , на час вчинення злочину обіймає посаду стрільця помічника гранатометника 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти спеціалізованого батальйону (Шквал), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 21.01.2021 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 307 ч.1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

- 14.12.2022 Амур Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ст. 186 ч. 3 КК України до покарання у вигляді 4 роки 3 місяці позбавлення волі. Звільнений 08.08.2024 на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харків від 30.07.2024, умовно достроково для проходження військової служби за контрактом. Відбув у військову частину НОМЕР_1 .

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -

встановив:

Старший слідчий СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_6 звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 слідчий вказує, що у відповідності до вимог ст. ст. 11, 13, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІУ (зі змінами), ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, стримувати військовослужбовців від вчинення протиправних дій, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути зразком високої культури, берегти військову честь, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та інше.

Згідно з вимогами ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Проте, всупереч порушенням вищезазначених вимог законодавства ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення ст. ст. 11, 13, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, скоїв кримінальне правопорушення - злочин, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто злочин передбачений ч. 4 ст. 296 КК України.

Так, 27.05.2026, приблизно 14:00 солдат ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, знаходився поруч з буд. АДРЕСА_2 , де виражався нецензурною лайкою відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . У зв`язку з цим, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були поруч, зробили йому зауваження та попрохали припинити виражатись нецензурною лайкою.

ОСОБА_4 , сприйняв зауваження, як образу, після чого в нього виник умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства хуліганство, з використанням предметів заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, а саме сокири та дерев`яної біти.

У подальшому, ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, з використанням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, того ж дня у період часу з 14:00 до 15:00, в невстановленому в ході досудового розслідування місці, за невстановлених в ході досудового розслідування обставини поклав до кишені одягу учбову гранату невстановленого типу та взяв до рук сокиру, дерев`яну біту, і близько 15:00 повернувся до ділянки місцевості поруч з буд. 25 на м-н 1 м. Лозова Харківської області, де на той момент знаходився ОСОБА_9 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, з метою показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, почав наближатись до ОСОБА_9 , який на той момент сидів на лавці поруч з 2 під`їздом буд. АДРЕСА_2 , діючи з особливою зухвалістю, виражаючи в його бік погрози нанесення тілесних ушкоджень та фізичної розправи, при цьому демонструючи сокиру та дерев`яну біту, які тримав в руках.

В свою чергу ОСОБА_9 , сприймаючи погрози нанесення тілесних ушкоджень та фізичної розправи зі сторони ОСОБА_4 , як конкретні та реальні, з метою уникнення сутички втік від останнього до квартири, яка розташована в під`їзді № 2 вказаного будинку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, гучно виражаючи погрози та нецензурну лайку, за допомогою сокири пошкодив лавку, яка розташована поруч з під`їздом № 2 буд. АДРЕСА_2 .

Приблизно о 15:10 на ділянку місцевості поруч з буд. 25 на м-ні 1 м. Лозова Харківської області прийшли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .. Помітивши останніх, ОСОБА_4 , з метою продовжити свої хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, виражаючись нецензурною лайкою, почав йти у їхній бік, при цьому демонструючи сокиру та дерев`яну біту, які тримав у руках.

На неодноразові зауваження та вимоги ОСОБА_12 припинити свої хуліганські дії, та покласти сокиру на землю, ОСОБА_4 не реагував.

У свою чергу, з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_4 , які виражались у висловлюванні нецензурною лайкою, вербальних погрозах побиття та убивства відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , демонстрації сокири і дерев`яної біти, пошкодження майна, тобто грубому порушенні громадського порядку, що супроводжувалось особливою зухвалістю та спричинило порушення врегульованих нормами права та суспільної моралі відносин, які забезпечують спокій громадян, їхню безпеку, честь та гідність, ОСОБА_12 здійснив постріл у повітря з власного стартового пістолету.

У подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свої хуліганській дії, дістав з кишені, привів у готовність та кинув у напрямку ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 учбову гранату невстановленого типу після детонації якої, з місця вчинення злочину втік.

27.05.2026 кримінальне правопорушення за усною заявою (повідомлення) про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221110000616, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України.

28.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

В судовому засіданні прокурор на задоволенні клопотання слідчого та обранні підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наполягав, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, ОСОБА_4 є військовослужбовцем та несе службу в районі, де тривають бойові дії, та місцезнаходження військової частини в якій він несе військову службу в будь-який час може змінити місце дислокації, а також враховуючи встановлення існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що він нічого поганого не зробив, це його побили, він хоче розібратися в тому, що сталося, хоче продовжити воювати, за першою вимогою буде з`являтися до правоохоронних органів.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначила, що дане клопотання є необгрунтованим, ризики, передбачені ст. 177 КПК Україні та які зазначені в клопотанні непідтверджені, підозрюваний зобов`язався з`являтися за першою вимогою, тому просила обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, у п.42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності, належності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, тому слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для обрання щодо нього запобіжного заходу.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, приходжу до висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню або ж створять загрозу суспільству.

Слідчий суддя вважає, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Слідчий суддя враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, зокрема, згідно якої тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Вивчивши матеріали справи, беручи до уваги, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, враховуючи встановлення існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ст.177 КПК України: вірогідність переховування від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення; та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, а також враховуючи особу підозрюваного, вважаю, що застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому, зважаючи на наявні ризики, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, суд дійшов висновків, що необхідність досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та зальносуспільний інтерес у даному випадку, переважають інтереси підозрюваного ОСОБА_4 , у зв`язку із чим слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою та відмовляє у задоволенні клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи і доводи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенню перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконанні процесуальних рішень у справі.

При цьому, суд враховує, що підозрюваний не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч.2 ст.183 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Керуючись ст.ст.177,182,183,194,369-372,395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 12026221110000616 від 27.05.2026 року, запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 27 липня 2026 року.

Визначити розмір застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, 4) носити електронний засіб контролю.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання - відмовити.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному.

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для виконання, слідчому та прокурору, для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_13