Ухвала суду № 136943062, 29.05.2026, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 391/409/26

Провадження № 2/391/407/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29.05.2026 р.селище Компаніївка

Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Капиш В.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Євладенко Лілія Сергіївна, третя особа Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Євладенко Є.С. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, третя особа Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи встановлено, що позов підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Так, в пункті 2 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що в позовній заяві повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В позовній заяві взагалі не зазначено хто є відповідачем в даній справі та не вказані відповідні дані відповідача (повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб), місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету).

Як вбачається зі змісту позовних вимог, вони складаються з вимог майнового характеру. Визнання права власності на майно є вимогою майнового характеру, у зв`язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено про визнання права власності.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 9, п.10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Ціна позову у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог визначається загальною сумою всіх вимог.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна. Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» на підтвердження оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна. Датою оцінки є дата, станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Таким чином, документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

В порушення вказаних вимог закону в доданих до позовної заяви матеріалах відсутній документ про грошову оцінку земельної ділянки, на момент звернення до суду.

Як слідує із матеріалів справи до позову долучено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформовану 22.05.2026 року із посиланням на Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затверджений наказом Фонду державного майна України № 658 від 17.05.2018 (далі - Порядок № 658).

Однак, цей Порядок № 658 визначає механізм ведення Фондом державного майна України Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку від продажу (обміну) нерухомого майна, доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна, доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.

Дохід, отриманий платником податку фізичною особою від продажу (обміну) об`єкта нерухомості, визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази, або не нижче ринкової вартості такого об`єкта, визначеної суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі (п.172.3 ст. 172 ПКУ).

Як наслідок, довідка про оціночну вартість об`єктів нерухомості застосовується лише для визначення бази оподаткування доходу фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна і не може бути використана для інших цілей не передбачених п.172.3 ст. 172 ПКУ.

Оцінка майна - це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"), та є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності (ч.1 ст.3 Закону).

Звіт про оцінку майна - документ складений, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності (суб`єктом господарювання) згідно договору, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ч.1 ст. 12 Закону).

Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи, що узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 08.05.2023 по справі № 753/1902/21.

При дослідженні питання правильності сплати судового збору є необхідним з`ясування дійсної вартості спірного майна (ухвали Верховного Суду від 27.04.2020 по справі № 910/2607/19, від 16.03.2021 по справі №920/1197/19, від 14.04.2021 по справі № 911/1058/19).

Установлення дійсної вартості майна здійснюється шляхом проведення оцінки майна та складення за її результатами звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), про визнання права на яке просить позивач (ст. 12 Закону).

Отже, суд роз`яснює позивачеві, що на підтвердження вартості земельних ділянок, які є об`єктом поділу, позивачу необхідно надати звіт за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення вищезазначених недоліків.

Керуючись ст.175, 177, 185, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Євладенко Лілія Сергіївна, третя особа Компаніївська селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну ділянку - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю сім днів з дня отримання копії даної ухвали.

Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки позовної заяви, а саме:

- зазначити відповідача та його відомості щодо нього, передбачені ч. 3 ст. 175 ЦПК України;

- надати суду оцінку (висновок про вартість) майна на день подачі позову;

- сплатити судовий збір з урахуванням ціни позову або зазначити підстави звільнення позивача від сплати судового збору;

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Капиш