Ухвала суду № 136942870, 29.05.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/681/26

Провадження № 1-кс/349/193/26

У Х В А Л А

29 травня 2026 року м. Рогатин

Слідчий суддя Рогатинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12026091210000049,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2026 року ОСОБА_3 , як законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 подала клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12026091210000049, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286-1 КК України.

Клопотання обгрунтоване тим, що на підставі ухвали слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року накладено арешт на мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .

Зазначає, що неповнолітній ОСОБА_4 є потерпілим у кримінальному провадженні і щодо його мобільного телефону слідчі дії фактично не проводяться, а тому такий арешт обмежує права власника користуватися цим майном. З цих підстав просила клопотання задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_3 , законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 не з`явилася. 28 травня 2026 року подала заяву про розгляд клопотання за їхньої відсутності.

Слідчий слідчого відділення відділення поліції №4 (м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився.

Згідно із нормами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання не здійснювалося.

Дослідивши документи, суд прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року в кримінальному провадженні №12026091210000049 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, накладено арешт на речовий доказ, а саме: мобільний телефон «Samsung» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Статтею 41 Конституції України гарантовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Положеннями ст.2 та ст.7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за котрих жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.

З огляду на зазначене та з метою недопущення порушення прав власника майна, слідчий суддя дійшов висновку, що в подальшому застосуванні арешту мобільного телефону відпала потреба.

Керуючись ст. 174 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт мобільного телефону «Samsung» ІМЕІ1 НОМЕР_1 , ІМЕІ2 НОМЕР_2 , який був накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1