Рішення № 136942633, 28.05.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/1651/26

2/215/2429/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю секретаря Оніщенко Ю.М.,

розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2026 до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики № 9652619 в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями та його акцепту, підписаного одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з умовами договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9 500,00 грн., строком на 28 днів зі сплатою процентів за користування кредитом, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти у визначені договором строки. Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кредитні кошти на банківський рахунок. Водночас відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, кредитні кошти та проценти не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Позивач вказує, що 13.05.2021 право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу № 10072020 від 10.07.2020 та реєстру прав вимоги № 116 перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача за договором становила 27 147,20 грн., з яких: 9 500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 17 647,20 грн. заборгованість за нарахованими процентами. Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору, позивач просить стягнути з нього вказану суму заборгованості, 2 662,40 грн. судового збору та 7 000,00 грн. витрати на правову допомогу.

Ухвалою від 07.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.05.2026, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 28.05.2026 призначено заочний розгляд справи.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, а саме за допомогою направлення судової повістки за його зареєстрованим місцем проживання, яка повернута на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позовну заяву відповідач не подав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за наявності всіх наступних умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечував проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

09.08.2020 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №9652619 в електронній формі (а.с.14).

За умовами договору позичальнику надається кредит у розмірі 9 500,00 грн. на строк 28 днів, базова процентна ставка 1,60% (п.2 договору); проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики (п.3 договору).

Згідно із п.п.6.1, 6.2 Правил надання грошових коштів у позику за користування позикою позичальник сплачує Товариству проценти у розмірах, визначених у договорі позики. Позичальник зобов`язується повернути отриману суму позики та проценти за користування нею відповідно до умов укладеного договору позики. Проценти за користування позикою нараховуються на суму позики (її залишок), виходячи із строку фактичного користування позикою.

Факт переказу грошових коштів відповідачу відповідно до умов договору позики №9652619 від 09.08.2020 підтверджується довідкою ТОВ "ФК «Фінекспрес" № КД-000090947/ТНПП від 02.12.2025 (а.с.35).

10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу №10072020, відповідно до умов якого ТОВ "ПРОФІТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №9652619 від 09.08.2020 (а.с.42-49).

Відповідно до реєстру прав вимоги №116 від 13.05.2021, ТОВ "ФК "ПРОФІТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №9652619 від 09.08.2020 на загальну суму 27 147,20 грн (а.с.54).

Згідно розрахунку заборгованості загальна заборгованість відповідача за договором позики №9652619 від 09.08.2020 становить 27 147,20 грн., яка складається з: 9 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17 647,20 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом (а.с.37-41).

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір позики №9652619 від 09.08.2020 укладено в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідачем не надано належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а не ним, а також доказів на підтвердження того, що грошові кошти перераховані на банківську картку, яка належить не йому.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року в справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року в справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22) від 04 грудня 2023 року в справі № 212/10457/21 (провадження № 61-6066св23), від 01 липня 2024 року в справі № 638/161/22 (провадження № 61-4022св24) та інших, що свідчить про усталеність судової практики у цій категорії спорів.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем (ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») було перераховано грошові кошти в розмірі 9 500,00 грн. Така обставина підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 02.12.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за відповідачем ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 27 147,20 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту у сумі 9 500,00 грн., заборгованість за процентами у сумі 17 647,20 грн.

Враховуючи, встановлену обставину невиконання відповідачем ОСОБА_1 умов договору №9652619 від 09.08.2020, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд бере до уваги наступні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, у якій припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Указаний висновок міститься у п. 35 Постанови.

Окрім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Згідно з умовами договору позики №9652619 від 09.08.2020 відповідачу було надано кредит у сумі 9 500,00 грн. строком на 28 днів зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою 1,6 % на день.

Судом встановлено, що проценти за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування підлягають нарахуванню лише за 28 днів користування кредитними коштами, а саме за період з 09.08.2020 по 05.09.2020 включно.

Розмір процентів за користування кредитом становить: 9 500,00 грн. ? 1,6 % ? 28 днів = 4 256,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем після спливу строку кредитування було сплачено: 07.09.2020 3 283,20 грн.; 07.10.2020 3 283,20 грн., тобто загалом 6 566,40 грн.

Таким чином, сума фактично сплачених відповідачем коштів перевищує розмір процентів, нарахованих у межах строку дії договору, на: 6 566,40 грн. 4 256,00 грн.= 2 310,40 грн. Вказана сума підлягає зарахуванню в рахунок погашення основної суми боргу (тіла кредиту). Отже, залишок непогашеного тіла кредиту становить: 9 500,00 грн. 2 310,40 грн. = 7 189,60 грн.

При цьому суд не вбачає підстав для стягнення процентів у заявленому позивачем розмірі 17 647,20 грн., оскільки такі проценти нараховані поза межами погодженого сторонами строку кредитування, а умовами договору автоматична пролонгація строку дії договору не передбачена.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ( стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

10.07.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як первісним кредитором та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» як новим кредитором укладено договір факторингу №10072020. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти. 23.02.2021 між сторонами за договором факторингу підписано реєстр прав вимоги №116 за договором факторингу № 10072020 , відповідно до якого право вимоги за договором позики №9652619 від 09.08.2020, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Так, право вимоги за Договором кредиту №9652619 від 09.08.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за Реєстром передачі прав вимоги №116 за договором факторингу № 10072020.

На підставі викладеного суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт капітал» заборгованості за договором позики №9652619 від 09.08.2020 за тілом кредиту у сумі 7 189,60 грн..

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано належні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, типовість позовних заяв характерних позивачу, критерії реальності адвокатських витрат, з урахуванням часткового задоволення позову, суд доходить висновку, що із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Профіт капітал», підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 2 642,50 грн. (7 000,00 грн.*37,75%)

Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №14535 від 05.02.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вказане з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 005 грн. 05 коп. (2 662,40 *37,75%) тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал» заборгованість за Договором позики №9652619 від 09.08.2020 у розмірі 7 189 (сім тисяч сто вісімдесят дев`ять) гривень 60 копійок, а також сплачені при подачі позову судові витрати 1 005 (одна тисяча п`ять) гривень 05 копійок судового збору та 2 642 (дві тисячі шістсот сорок дві) гривні 50 копійок витрат на правову допомогу, а всього 10 837 (десять тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 15 копійок.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 травня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», ЄДРПОУ 39992082, місце знаходження м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя