Рішення № 136942578, 28.05.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/10/26

Провадження 2/193/203/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 травня 2026 року с-ще Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участі секретаря судового засідання Ратушної В.В.,

представника відповідача Годько І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 уклала із АТ «Ідея Банк» Кредитний договір №Z 75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року. 07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №07072023, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» передано (відступлено) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» право вимоги до боржників. Згідно п. 2.1. договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає право вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим договором. Пунктом 2.2. договором факторингу права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за цим договором, відступаються в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому та електронному засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід`ємною частиною договору. Відповідно до реєстру боржників № 4 до договору факторингу № 07072023 від 07.07.2023р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № Z 75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року , укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, не виконала своє зобов`язання. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року в сумі 44744,49 грн. , з яких 16572,55 грн. заборгованість за основним боргом, 28 171,94 грн. - заборгованість за відсотками. Прохали стягнути заборгованість за кредитом та судовий збір 3028,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, додано до позову клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому представником відповідача адвокатом Годько І.О. визнано позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. В обґрунтування відмови в іншій частині позову зазначила, що до позову не додано детальний розрахунок заборгованості по процентах, не додано виписку по особистому рахунку ОСОБА_1 та первинні документи надання кредиту. Також, зазначено, що договором, укладеним між сторонами не визначено умову-щомісячна плата за обслуговування кредиту у розмірі 558,26 грн. та нараховано їх всупереч вимогам ст.. 11 ЗУ «Про споживче кредитування»

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому позивач не погодився із відзивом та зазначив про правомірність укладення договору кредитування № Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року та зазначив про власноручний підпис ОСОБА_1 згоди, умов кредитування та самого договору, згідно якого обумовлено сплату відсотків за користування кредитними коштами, складає 2,89% , у разі заборгованості 9,99%. З такими умовами відповідач погодилася. Також вважає, що розрахунки, складені в електронній формі відповідають вимогам законодавства про електронні документи та електронному документообігу з посиланням на Постанову ВС від 28.02.2018 року у справі № 806/1033/17, вважає, що докази подані позивачем у відповідності до вимог ст..ст. 77-81 ЦПК України.

Заперечення на відповідь на відзив від 17.02.2026 року представником відповідача адвокатом Годько І.О. визнано позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Вважає, що позивачем так і не надано детального розрахунку заборгованості, а також вважає, що нарахування зроблені поза межами строку кредитування.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала надані заперечення, визнала позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Також пояснила, що у відзиві , з яким ознайомлений позивач, наполягала на наданні розрахунку заборгованості за процетами окремо від нарахованої пені та плати за обслуговування кредиту. Позивач в якості доказів розрахунку не надав.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані у справі докази, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала із ПАТ «Ідея Банк» Кредитний договір №Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року особисто. Згідно договору ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 19317 грн., строк кредитування 36 місяців, річні відсотки 9,99%, плата за обслуговування кредитної заборгованості 2,89%, орієнтовна загальна вартість кредиту 41811,26 грн., річна процентна ставка 102,39448548% згідно графіку платежів (а.с.3-15)

Згідно п. 2.1. позивальник повертає кредит разом із процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках до 2 дня/числа кожного місяця, згідно графіку щомісячних платежів.

Згідно п. 1.3 за користування кредитом позивальник сплачує змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена до 0,49%

Згідно п. 1.4 ставка на день укладення договору змінна частина ставки, визначена рішенням Правління Банку встановлена у розмірі 9,5 %, що разом із маржею банку складає змінювану процентну ставку у розмірі 9,99%.

Згідно п. 5.7 реальна річна процентна ставка складає 102.39448548%, орієнтовна загальна вартість кредиту 41811,26 грн

Згідно п.6.1 строк погашення кредиту 02.08.2021р. (а.с.5-13).

ОСОБА_1 особисто підписано заява анкета від 02.08.2018р. (а.с.10).

Згідно ордеру-розпорядження № 1 АТ «Ідея Банк» перераховано ОСОБА_1 на виконання кредитного договору Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року 16652,59 грн. (а.с.14)

Зі змісту договору вбачається, що відповідач ознайомлений зі всіма умовам надання банківських послуг, правилами, тарифами, тощо, що підтверджується підписом ОСОБА_1 в тексті заяви-анкети та кредитному договорі.

У постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-169цс14, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15 та від 27 травня 2021 року у справі №569/14514/17 (провадження № 61-650св19) Верховний суду України дійшов висновку про те, що кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За кредитним договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України).

Подібний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 квітня 2022 року у справі № 628/3327/15 (провадження № 61-887св21).

07.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 07072023, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» передано (відступлено) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» право вимоги до боржників.

Згідно п. 2.1. договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає право вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.2. договором факторингу права вимоги, які АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за цим договором, відступаються в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому та електронному засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладання договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід`ємною частиною договору.(а.с.17-34)

Відповідно до реєстру боржників № 4 до договору факторингу № 07107023 від 07.07.2023р. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року , укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» станом на 07.07.2023 року в розмірі 44744,49 грн., з яких 16572,55 заборгованість за основним боргом, 28 171,94 грн. - заборгованість за відсотками.(а.с.20).

Відповідно до ч. 1ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс 51 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Таким чином, позивач набув права вимоги до відповідача.

Згідно виписки від 07.07.2023 року АТ «Ідея Банк» та довідки розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за період 02.08.2018 по 07.07.2023 складає 44744,49 грн., з яких 16572,55 грн заборгованість за основним боргом, 28 171,94 грн. - заборгованість за відсотками.(а.с.15, 70-71).

Згідно розрахунку ТОВ «ЄАПБ» за кредитним договором № Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року , укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 складає 44744,49 грн., з яких 16572,55 заборгованість за основним боргом, 28 171,94 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.16)

Отже, всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 зобов`язання не виконала.

Таким чином, згідно вимог, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК«ЄАПБ» за кредитним договором № Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року в розмірі 44744,49 грн. , з яких 16572,55 заборгованість за основним боргом, 28 171,94 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.16ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1ст.628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У відповідності до ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У постановахВерховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18(провадження№ 61-9618св19),від 28жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц(провадження№ 61-16754св19),від 17грудня 2020року у справі №278/2177/15-ц(провадження№ 61-22158св19)вказано,що доказами,які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи,оформлені відповідно до статті9Закону України« Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі Разом із тим відповідно до пункту 5.6Положення про організацію операційної діяльності в банках України,затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18червня 2003року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62Положення про організацію бухгалтерського обліку,бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України,затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04липня 2018року №75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором)можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Згідно наданого до суду розрахунку заборгованості , проведеного первісним кредитором АТ «Ідея Банк», станом на 07.07.2023 року, сума боргу за кредитним договором №Z75.00400.004167063 складає 44744,49 грн., з яких 16572,55 грн заборгованість за основним боргом, 28 171,94 грн. - заборгованість за відсотками.(а.с.16).

Розміри кредитної заборгованості та її складові відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав, тому наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором у сукупності з випискою з рахунку позичальника та іншими доказами є належним і допустимим доказом, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19 (провадження № 61-12049св23)Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 січня 2025 року у справі № 753/16762/15-ц (провадження № 61-7242 св 24) вказавши, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків також дійшов Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Оскільки кредитний договір № Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , чи його окремі умови, недійсним в судовому порядку не визнавався, є чинним, а відтак зазначені у ньому умови є обов`язковими до виконання його сторонами.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. 2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач доказами не довів обґрунтованість своїх вимог в частині стягнення з відповідача відсотків в розмірі 28171 грн.00 коп.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.

Стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів,які надають позивач та відповідач.

До предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов`язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач довів належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов`язанні. Тож, виходячи з принципу змагальності сторін у процесі, на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає боржник.

Зазначення у відзиві про включення до розрахунку відсотків, суми за обслуговування кредиту не ґрунтується на доказах, зазначення відповідної суми у графіку погашення як додатку до кредитного договору не є підтвердженням нарахувань за п. 7.4 та пред`явлення їх до стягнення даним позовом.

Відповідач, представник відповідача жодних доказів на спростування розрахунку розміру заборгованості за відсотками за кредитом Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року у сумі 28171,94 грн. суду не надав, контррозрахунку не навів.

Згідно позовних вимог до стягнення пред`явлено заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками. Твердження представника відповідача щодо неправильності нарахування відповідної суми та включення в дану суму суми за обслуговування кредиту не ґрунтуються на будь-яких доказах та є припущенням представника.

Позивачем вимога про стягнення комісії, плати за обслуговування кредиту , штрафних санкції не заявлена.

Таким чином, оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи, приймаючи до уваги те, що відповідачем були визнані вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16572,55 грн., доведеність доказами суми заборгованості за відсотками в сумі 28171,94 грн, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі 44744,49 грн за Кредитним договором № Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст.261, 509, 525, 526, 530, 551 ,625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за Кредитним договором № Z75.00400.004167063 від 02 серпня 2018 року в розмірі 44744 (сорок чотири тисячі сімсот сорок чотири) гривні 49 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 16572,55 грн. та за відсотками - 28171,94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" понесені судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони у справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30 ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29 травня 2026 року.

Суддя Н.О.Кравченко