Рішення № 136940822, 25.05.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/645/26

Провадження № 2/366/896/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., за участю секретаря судового засідання Іванової І.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-М»

про стягнення 7 940,94 грн. та розірвання договору оренди

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-М» (далі відповідач) про стягнення 7 940,94 грн. та розірвання договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди від 02.01.2023, внаслідок чого позивач просить розірвати зазначений договір та стягнути з відповідача 7 940,94 грн. заборгованості з орендної плати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено головуючого суддю Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

27.03.2026 від позивача до суду надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи на виконання ухвали суду.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 30.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 29.04.2026.

29.04.2026 розгляд справи було відкладено на 25.05.2026.

Позивач у судове засідання не з`явилася, однак в прохальній частині позову зазначила про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, однак станом розгляду справи не цікавився. З клопотанням про відкладення не звертався., про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

З матеріалів справи вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222082700:03:001:0009, площею 2 га, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 304092296).

Між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба-М» в особі директора товариства Герасічкіна Вадима Валерійовича, 02.01.2023 укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки, площею 2 га, з кадастровим номером 3222082700:03:001:0009 для особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Іванківської селищної ради Вишгородського району.

За умовами договору, орендна плата вноситься щорічно орендарем у грошовій формі в розмірі 2 646, 98 грн. та повинна бути сплачена повністю не пізніше 31 грудня поточного року.

Як вбачається з Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, ДПС за надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Дружба-М» було нараховано для виплати ОСОБА_1 : за грудень 2023 року - 2 639,73 грн., однак виплачено 0 грн., за грудень 2024 року - 2 646, 98 грн., виплачено 0 грн., за грудень 2025 року 1 544, 07 грн., виплачено 0 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Аналогічне положення закріплене в ч. 1 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до п.п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Положеннями ст. 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 ЗУ «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплачував оренду плату за договорами протягом трьох років і даний факт відповідачем не оспорюється, а оплата орендної плати є істотною умовою договору оренди. Тобто позивач як власник земельної ділянки не отримала того, на що вона розраховувала при наявності діючої угоди. Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі своєчасної сплати орендної плати, є порушенням умов договору оренди земельних ділянок, яке, з огляду на положення статті 526 ЦК України та умови договору, дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість у подальшому.

Суд встановив, що відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором строк.

За умовами договору оренди землі від 02.01.2023 орендна плата вноситься щорічно орендарем у грошовій формі в розмірі 2 646, 98 грн. та повинна бути сплачена повністю не пізніше 31 грудня поточного року. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з у рахуванням коефіцієнту індексації, що становить 16 % від нормативно грошової оцінки землі.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмовій формі (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13 та від 20 серпня 2013 року у справі № 3-21гс13).

Відповідно до статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №161-XIV істотними умовами договору оренди землі є: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами є договірними. Розмір орендної плати, за умовами п.10 договору оренди землі, має обраховуватись з урахуванням індексації. Існування у відповідача, згідно з умовами договору, обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати, відповідно до індексації нормативно - грошової оцінки земель, згідно з умовами договору, не передбачено.

Відповідно до висновку щодо застосування норми права, викладеного в п.66 Постанови ВС від 16 березня 2020 року по справі № 922/1658/19, колегія суддів судової плати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду дійшла висновку, що у контексті спірних земельних правовідносин положення ст. 21 Закону України Про оренду землі необхідно застосовувати у такий спосіб: нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.

Як вбачається з наданих суду доказів, а саме з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, ДПС за надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю «Дружба-М» було нараховано для виплати ОСОБА_1 : за грудень 2023 року - 2 639,73 грн., за грудень 2024 року - 2 646,98 грн., за грудень 2025 року 1 544,07 грн. Тобто загальна сума заборгованості складає 6 830,78 грн., що з урахуванням інфляційних втрат складає 7 940,94 грн.

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів на підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови договору про оренду землі, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачкою при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, то судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, понесені позивачем, слід стягнути з відповідача у повному обсязі на користь позивача.

Керуючись статтями 4,12,76,141,258,263-265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-М» про стягнення 7 940,94 грн. та розірвання договору оренди задовольнити.

2.Розірвати договір оренди землі від 02.01.2023, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба-М» про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3222082700:03:001:0009 для особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Іванківської селищної ради Вишгородського району.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-М» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у розмірі 7 940 (сім тисяч дев`ятсот сорок) грн. 94 коп. та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Іванківським РВ ГУ МВС України в Київській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-М» (22216, Вінницький р-н, Вінницька обл., село Гопчиця, вулиця Веселівка, будинок 1, ідентифікаційний код 37926895).

Повний текст рішення складено 29.05.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН