Рішення № 136939998, 29.05.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7671/25

2/405/2724/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2026 Подільський районний суд міста Кропивницький в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

з участю секретаря: Мишевець Т.І.

представника позивача Ярової С.Л.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2025 року позивач, за допомогою підсистеми «Електронний суд», звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання в сумі 53989,73 грн. та судових витрат в сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що відповідач є власником квартири та споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно рішення Кропивницької міської ради від 02.02.2021 року № 78 «Про перейменування Комунального підприємства «Теплоенергетик» та затвердження статуту у новій редакції», Комунальне підприємство «Теплоенергетик» перейменовано в Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» (скорочене найменування - КП «Теплоенергетик» КМР»); змінено юридичну адресу КП «Теплоенергетик» КМР» та визначено її як: вул. Сергія Гришина 23/16, м. Кропивницький, 25030. Дата запису змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 11.03.2021.

Шляхом подачі теплової енергії на адресу відповідача сторони вступили у фактичні договірні відносини, відповідач мав вчасно сплачувати за надані послуги.

За період з 04.01.2021 року по 30.09.2025 року включно відповідачу було надано послугу з централізованого теплопостачання за вказаною вище адресою, за яку сплачено не було. Тому, станом на жовтень 2025 року включно за відповідачем рахується заборгованість перед підприємством за надані послуги централізованого теплопостачання в сумі 39 940,63 грн.

Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, що відповідно до розрахунку складає: 3% річних 2 754,71 грн.; 11 294,39 грн. індекс інфляції, а всього заборгованість складає 53 989,73 грн.

Посилаючись на вимоги діючого законодавства та обставини, викладені в позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 10.12.2025 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу надано термін для подання відзиву на позов.

15.12.2025 року, відповідач ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд», подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги визнає частково з наступних підстав. Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за період, що виходить за межі трирічного строку позовної давності. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становить три роки. Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за період, що перевищує три роки до моменту звернення до суду, є такими, що не підлягають задоволенню. Вказала, що не заперечує проти сплати заборгованості в межах трирічного строку позовної давності та готова її погасити. А в разі задоволення позову обмежити суму стягнення виключно за період останніх трьох років.

16.02.2026 року представник позивача Ярова С.Л., за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Строки позовної давності, які календарно спливли у період дії карантину та воєнного стану в Україні є такими, що продовжені і не спливли до часу звернення до суду.

16.02.2026 року, відповідач ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд», подала заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначила що ознайомившись з відповіддю на відзив, вважає аргументи позивача необгрунтованими та такими, що суперечать нормам матеріального і процесуального права, з наступних підстав:

- У позовній заяві позивач чітко визначив період надання неоплачених послуг: з 04.01.2021 року. Сума основного боргу за цей період 39 940,63 грн. Однак у «Відповіді на відзив» Позивач стверджує про право вимоги з 21.06.2017 року. Така зміна позиції свідчить про намагання позивача приховано стягнути інфляційні нарахування (11 294,39 грн) за період, що значно перевищує заявлений період основного боргу.

- Оскільки позивач звернувся до суду під час дії воєнного стану, то інфляційні втрати та 3% річних не підлягають стягненню.

- Позивачем пропущений строк звернення до суду, так як сама лише наявність обмежень не є автоматичною підставою для продовження строку.

- в даний момент відповідач є безробітною, та має на утриманні двох дітей.

- відповідач зверталася до КП «Теплоенергетик» із письмовою заявою про добровільну реструктуризацію заборгованості в межах законного 3-річного строку, однак жодної письмової відповіді вона не отримала. Така бездіяльність позивача свідчить про небажання йти на компроміс та свідомий вибір шляху судового тиску.

24.02.2026 року представник позивача Ярова С.Л., за допомогою підсистеми «Електронний суд», подала заяву, в якій просила зменшити позовні вимоги, та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за теплопостачання з 04.01.2021 по 30.09.2025 р., в сумі 39940,63 грн., індекс інфляції 6989,39 грн., 3% річних 2038,39 грн. та судовий збір 2422,40 грн.

24.02.2026 року представник позивача, за допомогою підсистеми «Електронний суд», подала додаткові пояснення у справі. Зазначила, що позивачем не пропущені строки позовної давності. Щодо стягнення 3% річних за прострочення не є штрафними санкціями, а мають компенсаційний характер, відшкодовуючи кредитору інфляційні збитки та втрати від неправомірного користування його коштами. Тому на них не поширюються обмеження, передбачені для штрафі, пені та інших санкцій, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних є правомірною та законною навіть під час карантину.

25.02.2026 року відповідач ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд», подала додаткові пояснення по справі, в яких просила відмовити в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат (6989,39 грн.) та 3% річних (2038,39 грн.) у повному обсязі, на підставі Постанови КМУ №206 від 05.03.2022, застосувати строки позовної давності та виключити з розрахунку суму початкового сальдо (1912,60 грн.), та всі нарахування до грудня 2022 року, а в разі задоволення основної суми боргу встановити розстрочку виконання рішення на 24 місяці, враховуючи стан здоров`я її дітей та скрутний матеріальний стан.

В судовому засіданні представник позивача Ярова С.Л. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та пояснила, що шляхом подачі теплової енергії, за адресою відповідача, з 04.01.2021 р. по 31.10.2021 р. сторони вступили у фактичні договірні відносини, а з 01.11.2021 року послуги теплопостачання надаються на договірних засадах. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору є факт отримання послуги та сплата рахунку за надані послуги. Також зазначила, що в законодавстві є зміни, тому стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є законним.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, та пояснила, що визнає борг в сумі 39940,63 грн., а нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат вважає незаконним, та не визнає позовні вимоги у цій частині.

Заслухавши сторін по справі, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що КП «Теплоенергетик» КМР» відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 та «Правил надання послуг з постачання теплової енергії типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830, Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надає споживачам послуги з постачання теплової енергії.

Відповідач є власником та споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 . (Інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно а.с. 10).

Послуги з постачання теплової енергії в опалювальні сезони в житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , надавалися КП «Теплоенергетик» КМР». Обов`язок проведення розрахунків за теплову енергію покладено на Відповідача.

Згідно рішення Кропивницької міської ради від 02.02.2021 року № 78 «Про перейменування Комунального підприємства «Теплоенергетик» та затвердження статуту у новій редакції», Комунальне підприємство «Теплоенергетик» перейменовано в Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» (скорочене найменування - КП «Теплоенергетик» КМР»); змінено юридичну адресу КП «Теплоенергетик» КМР» та визначено її як: вул. Сергія Гришина 23/16, м. Кропивницький, 25030. Дата запису змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 11.03.2021.

Шляхом подачі теплової енергії на адресу відповідача сторони вступили у фактичні договірні відносини, відповідач мав вчасно сплачувати за надані послуги.

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» до тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води не враховуються витрати, які включаються до складу плати за абонентське обслуговування.

Комунальне підприємство «Теплоенергетик» КМР» запровадило окрему плату за абонентське обслуговування. Вона нараховується всім споживачам, з якими укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

З 1 березня 2022 року плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок для послуг з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» КМР» становить: 35,19 грн. на місяць з ПДВ.

З 1 липня 2022 року плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок для послуг з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» КМР» становить: 36,88 грн. на місяць з ПДВ.

З 1 грудня 2022 року плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок для послуг з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» КМР» становить: 38,07 грн. на місяць з ПДВ.

З 1 січня 2024 року плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок для послуг з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» КМР» становить: 42,94 грн. на місяць з ПДВ.

Розрахунок абонентської плати проведено відповідно до Закону України від 09.11.2017 року № 2189-УІІІ «Про житлово-комунальні послуги» зі змінами та доповненнями та враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 808 від 21.08.2019 року «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами».

За період з 04 січня 2021 року по 30 вересня 2025 року включно відповідачу надавалися послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за яку сплачено не було. Тому, станом на жовтень 2025 року за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за надані послуги в сумі 39 940,63 грн.

Згідно п .2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-УІІІ виконавець зобов`язаний: підготувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором. Відносини повинні здійснюватися виключно на договірних засадах, в ст. 7 ч. 2 п. 1 Закону України № 2189-VІІІ зазначено що, споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно ч. 1 ст. 9 даного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово- комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Споживач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що викладено у правовій позиції Верховного Суду у справі № 638/11034/15-ц (постанова від 10.12.2018 року) та Верховного Суду України у справі № 6-2951цс15 (постанова від 20.04.2016 року).

Нормами ст. 162 ЖК України визначено обов`язок власника оплачувати всі комунальні послуги вчасно, в тому числі і послуги теплопостачання.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.1 ст. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.05 року № 630 споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановленні договором або законом. Окрім цього за приписами ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Законом України від 24.04.2004 року № 1875- IV ч.3 п.10 ст.20 передбачено зобов`язання споживача у разі несвоєчасного внесення плати за послуги, сплачувати пеню у встановленому законом чи договором розмірах.

Як зазначено позивачем за період з 04 січня 2021 року по 30 вересня 2025 року включно відповідачу надавалися послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , за яку сплачено не було. Тому, станом на жовтень 2025 року за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за надані послуги в сумі 39 940,63 грн.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідачу була нарахована сума основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 39 940,63 грн., індекс інфляції у сумі 11 294,39 грн., 3 % річних в сумі 2 754,71 грн., згідно розрахунку.

У відповідності до ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до Постанови КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в

період воєнного стану» від 05.03.2022 № 206 - в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

30 грудня 2023 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг». Нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285); 3% річних за прострочення не є штрафними санкціями, а мають компенсаційний характер, відшкодовуючи кредитору інфляційні втрати та збитки від неправомірного користування його коштами. Тому на них не поширюються обмеження, передбачені для штрафів, пені та інших санкцій під час карантину.

Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Строк карантину неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином з 01.07.2023 року строк дії актів про продовження строків позовної давності на період карантину втратили свою чинність.

Відповідно до підпункт 2 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 "Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким доповнено розділ "Прикінцеві положення" ЦК України пунктом 19 наступного змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії".

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено згідно зі змінами, внесеними Указами Президента .

Враховуючи, що строк позовної давності за період з 12 березня 2017 року закінчувався 12 березня 2020 року, а також запровадження на всій території України карантину з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені ст.257 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, а також введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 по теперішній час, а під час дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, то період заборгованості з 21 червня 2017 року по 08 грудня 2025 (дата подачі позовної заяви) не виходить за строки позовної давності.

Отже, строки позовної давності, які календарно спливли у період дії карантину та воєнного стану в Україні є такими, що продовжені і не спливли до часу звернення до суду, тобто заявник має право вимоги та видачі судового наказу у межах строку позовної давності з 21 червня 2017 року по 08 грудня 2025 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати в сумі 2422,40 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 162 ЖК України, ст. ст. 526, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства «Теплоенергетик» КМР» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» КМР» на рахунок НОМЕР_1 ; АБ «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 24153576 борг за послуги теплопостачання за період з 04.01.2021 року по 30.09.2025 року в розмірі 39 940,63 грн., індекс інфляції в розмірі 6 989,39 грн., 3% річних в розмірі 2 038,39 грн. та 2 422,40 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлене 29.05.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради», адреса: 25030, м. Кропивницький, вул. С. Гришина, 23/16; код ЄДРПОУ 24153576.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 .

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко