Ухвала суду № 136939855, 26.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9950/26

Провадження № 1-кс/344/4039/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091010000925 від 24.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий ОСОБА_4 за погодженням з прокурором ОСОБА_3 , звернувся з клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

В обґрунтування клопотання вказано про те, що 23.05.2026, близько 23 год, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 знаходився на території ресторану «Cruce de Gustos», що за адресою: с. Драгомирчани, вул. Миру, 60, Івано-Франківської ТГ Івано-Франківського району, де раніше святкували день народження ОСОБА_11 . При собі ОСОБА_5 зберігав спеціально пристосований предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а саме пістолет марки «Форт 12 Р. 9 mm Р.А. В.І. 154878». В цей час на території вказаного закладу також перебували інші відвідувачі, серед яких: ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Надалі, у вищевказаному місці, а саме території ресторану «Cruce de Gustos», між ОСОБА_5 та ОСОБА_15 виник словесний конфлікт, в ході якого в ОСОБА_5 виник неправомірний умисел на вчинення хуліганських дій та спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_15 .

В подальшому, ОСОБА_5 , приводячи свій неправомірний умисел на вчинення хуліганських дій у виконання, використовуючи малозначний привід у вигляді попереднього конфлікту, діючи умисно та усвідомлюючи, що перебуває в громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи вседозволеність та явну неповагу до встановлених в суспільстві правил і норм поведінки, в присутності сторонніх осіб, діючи з особливою зухвалістю, підійшов до ОСОБА_15 та почав наносити цілеспрямовані удари в ділянку обличчя останнього.

Надалі ОСОБА_5 , проявляючи вседозволеність і явну неповагу до встановлених в суспільстві правил і норм поведінки, розуміючи, що порушує громадський порядок та може становити загрозу для життя та здоров`я ОСОБА_15 та інших осіб, взяв до рук свій пістолет «Форт 12 Р9 mmР.А. В.І. 154878» та здійснив три постріли в сторону ОСОБА_15 та осіб з його компанії, а також ОСОБА_8 , який стояв неподалік та намагався припинити конфлікт, влучивши останньому в ділянку черевної порожнини зліва.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді відкритої рани черевної стінки, що підтверджується довідкою КНП «ОКЛ ІФ ОР».

Хуліганські дії ОСОБА_5 носили явно виражений характер, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, порушували суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в побуті, безпечний громадський порядок, охорону здоров`я, честі та гідності людини, в результаті чого потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_15 заподіяно тілесні ушкодження.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Старі Кути Косівського району Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, із вищою освітою, не працюючий, депутатом та адвокатом не являється, раніше не судимий.

24 травня 2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

25 травня 2026 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться: в протоколах огляду місць події, протоколах допитів свідків, протоколі огляду відеозапису, а також іншими доказами в їх сукупності, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони йому знайомі.

Можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду обґрунтовується тим, що підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, може намагатись уникнути покарання.

На переконання сторони обвинувачення, враховуючи вищевикладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, та те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів неможливо, так як вони не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала з підстав викладених в ньому, просила клопотання задоволити.

Слідчий підтримав клопотання.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, вказав, що клопотання не обгрунтоване, безпідставне. У клопотанні зазначено, що у підозрюваного виник умисел на вичнення хуліганських дій, однак останній захищав себе від нападників, яких було більше. Також такі були із зброєю. Про вказане свідчать також тілесні ушкодження наявні у підозрюваного, натомість такі не зафіксовані у іншої сторонни конфлікту, які навіть не визнані потерпілими у даноум кримінальному провдажені. Ризики, зазначені у клопотанні, не обгрунтовані, недоведені. Крім того, підозрюваний позитивно характеризується, є учасником бойових дій, має міцні соціальні зв`язки, на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей та дружина. Просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, додав, що ініціаторами конфлікту були чоловіки, яких він та його друзі зустріли на парковці, вони почали ображати його нецензурною лайкою, в результаті чого почалася бійка. Після того як його повалили на землю, кілька чоловік били його ногами, відтак він вистрілив із пістолета захищаючи себе. Після пострілу його перестали бити. Коли він прийшов до тями, він був вдома. Вказав, що має намір сприяти слідству. Просив відмовити у задоволенні клопотання, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У провадженні слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, перебувають матеріали кримінального провадження № 12026091010000925 від 24.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

24.05.2026 ОСОБА_5 затримано згідно ч. 4 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

05.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме про те, що він підозрюється в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням заздалегідь заготовленогно предмета для нанесення тілесних ушкоджень.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів, які містяться в матеріалах клопотання: протоколів огляду від 24.05.2026, протоколі допуту свідка ОСОБА_16 від 24.05.2026, протоколі огляду місця події від 24.05.2026, протоколі допуту свідка ОСОБА_12 від 24.05.2026, протоколі пред`явлені особи для впізнання за фотознімками від 24.05.2026, протоколі допуту свідка ОСОБА_15 від 24.05.2026, протоколі пред`явлені особи для впізнання за фотознімками від 24.05.2026, протоколі допуту свідка ОСОБА_17 від 24.05.2026, протоколі пред`явлені особи для впізнання за фотознімками від 24.05.2026, протоколі допуту свідка ОСОБА_14 від 24.05.2026, протоколі допуту свідка ОСОБА_13 від 24.05.2026, протоколі допуту свідка ОСОБА_11 від 24.05.2026, протоколі допуту свідка ОСОБА_9 від 24.05.2026, протоколі огляду відеозапису по факту хуліганських дій на парковці ресторану «Cruce de Gustos», що за адресою: м. Івано-Франківськ с. Драгомиричани вул. Миру, 60 від 24.05.2026.

Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Прокурор у судовому засіданні довів, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду обґрунтовується тим, що підозрюваний усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, може намагатись уникнути покарання. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки вони йому знайомі.

Згідно п.36 рішення у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (заява №37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (п.58 рішення від 04 жовтня 2005 року у справі «Бекчиєв проти Молдови, заява №9190/03).

Згідно практики Європейського суду з прав людини серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (п.40 рішення у справі «Клоот проти Бельгії» від 12 грудня 1991 року, заява №12718/87).

При цьому слідчий суддя, бере до уваги: вік підозрюваного, наявність вищої освіти, офіційно не працюючого, те, що одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий; є учасником бойових дій з 25.06.2015, нагороджений грамотами; раніше не судимий. Також, слідчий суддя враховує покази свідка ОСОБА_16 , який вказав, що немає до підозрюваного жодних притензій, такий є його другом; вистріливши із пістолета ОСОБА_5 захищав себе, оскільки коли такий був повалений на землю, значна кількість хлопців його продовжувала бити. ОСОБА_16 намагався їх розборонити, однак в цей час нападники в очі йому розпилили перцевий балончик, після чого через деякий час відчув постріл і біль. Конфлікт тривав близько трьох хвилин.

Так, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, особливо в умовах воєнного стану, який запроваджений на території України.

Санкція злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, тобто є тяжким злочином.

При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання для підозрюваного та визнає за реальну небезпеку можливість здійснення ним перешкод слідству у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, дотримуючись принципів співрозмірності між тяжкістю кримінального правопорушення (характером кримінального правопорушення згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.

Слідчим суддею береться до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якому підозрюється ОСОБА_5 .

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, яка звертається з проханням, слідчий суддя зазначає, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування такого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу.

У той же час інші доводи сторони захисту не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків. Міцність соціальних зв`язків підозрюваного не є безумовною підставою для відмови в задоволенні поданого клопотання та застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У рішенні «Марченко проти України» Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено, враховуючи конкретні обставини та інкриміновану ОСОБА_5 участь у кримінальному правопорушенні, наслідки даного правопорушення, його характер, неможливість застосування щодо підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

Застосування домашнього арешту не здатне запобігти ризикам.

Таким чином, враховуючи вище зазначені ризики і наявність обґрунтованої підозри, те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, із застосуванням насильства, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є прийнятним.

Задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Як вже, зазначено кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за вчинення які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

За приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Водночас, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, враховуючи наведене, особу підозрюваного, обставини саме даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає, за можливе визначити розмір застави. При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 та інкриміноване кримінальне правопорушення, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 21 липня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які і з врахуванням, що розмір застави не можу бути завідома непосильним, з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання та даних про особу підозрюваного і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 липня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання його під вартою здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк : ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 21 липня 2026 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- не відлучатись із населеного пункту, де проживає;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утриматись від спілкування із свідкати та потерпілими у даному кримінальному провдаженні.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали до 21 липня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб, родичів.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1