Рішення № 136938717, 20.05.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/36/26

п/с 2/174/176/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа - Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 , яка перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та який заочним рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 06.03.2019 по справі № 174/1010/18, яке набрало законної сили 06.04.2019, було розірвано.

В період спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір дитини ОСОБА_5 рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15.01.2025 по справі № 174/1088/24, яке набрало законної сили 03.06.2025, була позбавлена батьківських прав відносно своїх малолітніх дітей, в тому числі ОСОБА_6 .

В той же час, відповідач з 2018 року проживає окремо, з того часу будь-якої участі у вихованні сина не приймає, з дитиною не спілкується, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, а син взагалі не ідентифікує відповідача як батька.

З урахуванням вищезазначеного, ОСОБА_6 вже декілька років постійно проживає разом зі своєю бабусею ОСОБА_1 , яка повністю займається його вихованням та утриманням. ОСОБА_6 було взято на облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, у зв`язку з невиконанням батьками батьківських обов`язків та тимчасово влаштовано дитину у сім`ю позивача, зокрема, по 05.03.2026.

Позивач просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.01.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено до розгляду в підготовчому засіданні, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.02.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні, задоволено клопотання про допит свідків.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 просив допитати в якості свідка ОСОБА_7 , замість свідка ОСОБА_8 , яка не змогла прибути в судове засідання. Позивач клопотання підтримала та воно задоволено судом.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Точилін М.В., в судове засідання з`явилися, позов підтримали та просили його задовольнити з наведених в ньому підстав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, враховуючи, що позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280, 282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши позивача, її представника, допитавши свідків, оглянувши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

З письмових матеріалів справи слідує, що відповідно до копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (а.с. 14).

Листом від 17.10.2024 за вих. № 559/31.5-31 Вільногірський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомляє, що було виявлено актовий запис про шлюб від 09.09.2017 складений на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 15).

Відповідно до копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є - ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , що також підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України за № 00047367326 від 08.10.2024 (а.с. 16, 17).

З копії Наказів начальника ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 44-ОД-24 від 29.08.2024, № 14-ОД-25 від 05.03.2025 та № 54-ОД-25 від 05.09.2025 вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узято на облік дітей, які залишилися без батьківського піклування та тимчасово влаштовано у сім`ю баби, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном на 6 місяців, а саме: з 29.08.2024 по 28.02.2025, з 05.03.2025 по 05.09.2025 та з 05.09.2025 по 05.03.2026, відповідно (а.с. 18-20).

В період з 15.05.2024 по 21.05.2024 працівником Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області здійснено оцінку потреб сім`ї/особи та встановлено, що у сім`ї ОСОБА_5 у помешканні не дотримані санітарно-гігієнічні норми, меблі, предмети побуту нові, але в занедбаному стані; ліки зберігаються в місцях доступних для дітей; наявно багато неприбраних речей та непомитого посуду. Діти мають окремі ліжка, облаштовані місця для гри та навчання, але не мають там порядку. Випадок СЖО родини ОСОБА_5 класифіковано як середньої складності. Будь-які відомості про біологічного батька малолітного ОСОБА_6 - ОСОБА_3 в даному Акті та висновку оцінки потреб сім`ї (Додаток 1 до Акта оцінки потрем сім`ї/особи), відсутні (а.с. 21-28).

З копії Акта № 155 обстеження умов проживання від 28.08.2024, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_1 вбачається, що для проживання, утримання, виховання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створені належні умови. На даний час до родини гр. ОСОБА_1 влаштовано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).

З копій психолого-педагогічних характеристик, виданих на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що останній навчається в Вільногірському ліцеї № 4 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області з 01.09.2023. Хлопчик проживає у бабусі по материнській лінії ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Рідний батько дитини, ОСОБА_3 , участі у вихованні сина не приймає, вони не спілкуються, контактів не підтримують та дитина з батьком особисто не знайома (а.с. 30-32).

Листом від 22.05.2024 № 373 КП «Вільногірський МЦ ПМСД» повідомлено, що ОСОБА_12 звертався до сімейного лікаря не часто в супроводі бабусі. Мати на прийом не приходила (а.с. 33).

З копії листа КП «Вільногірський МЦ ПМСД» від 04.12.2025 № 699 вбачається, що у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , деларація укладена з сімейним лікарем за зверненням мами ОСОБА_5 у 2024 році. ОСОБА_3 з дитиною до сімейного лікаря за медичною допомогою не звертався. Здоров`ям дитини опікується бабуся ОСОБА_1 (а.с. 34).

З копії рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 466/0/7-25 від 12.12.2025, вбачається, що батько дитини, гр. ОСОБА_3 , повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, протягом тривалого часу не бере ніякої участі у вихованні дитини, не цікавиться його здоров`ям, розвитком, не утримує матеріально та, виходячи виключно з інтересів малолітнього ОСОБА_6 , визнано доцільним позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 35).

Також, в матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_3 до ССД Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 26.11.2025 за змістом якої, ОСОБА_3 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порядок та правові наслідки позбавлення батьківських прав, йому роз`яснені (а.с. 36).

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень матір дитини ОСОБА_5 рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15.01.2025 по справі № 174/1088/24, яке набрало законної сили 03.06.2025, позбавлена батьківських прав.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 , знайомі багато років, батька ОСОБА_14 вона не бачила та не бачить, ніякої допомог від батька син не отримує. Дитина проживає у бабусі два роки на постійній основі і за цей час до дитини батько не приїжджав.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 . З ОСОБА_3 не знайома, жодного разу разом із дитиною його не бачила. Про батька ОСОБА_15 нічого не казав. Онуки проживали разом із ОСОБА_1 після народження, потім з матір`ю, а тепер більше року вони проживають з позивачем.

Щодо врахування думки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на час розгляду справи є малолітнім, то оглянувши матеріали справи, зокрема психолого-педагогічну характеристику, висновок органу опіки та піклування, суд враховує роз`яснення Верховного Суду у постанові від 30 квітня 2025 року у справі № 752/13545/21 про те, що встановити думку дитини можна не лише шляхом опитування в засіданні, але й через оцінку інших матеріалів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ст. 51 Конституції України).

У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом ч. 1 ст. 164 СК України, суд може позбавити матір, батька батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Тлумачення цієї норми права дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях.

Аналогічний правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23), від 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22 (провадження № 61-16965св23).

В ході судового розгляду не було встановлено наявності об`єктивних перешкод у виконанні відповідачем своїх батьківських обов`язків щодо дитини, отже можна констатувати, що ухилення від їх виконання є свідомим вибором відповідача. Відтак, суд вважає доведеним, що відповідач умисно та свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків по відношенню до сина, не піклується про фізичний і духовний його розвиток, не цікавиться навчанням та станом здоров`я, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, оскільки не спілкується з ним.

Враховуючи відсутність будь-яких особистих відносин між сином та батьком, що є найважливішою складовою поняття «сімейне життя», у суду відсутні підстави вважати, що анулювання юридичного зв`язку між батьком і дитиною негативно вплине на ці відносини. Висновок органу опіки та піклування суд приймає до уваги, вважає його обґрунтованим та таким, що не протирічить наданим суду доказам.

Отже, задоволення позову в цій частині та позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина, не суперечить інтересам останнього, з огляду на відсутність батька в його житті та невиконання ним батьківських обов`язків, тому, за обставин цієї справи, позбавлення відповідача батьківських прав буде здійснено згідно із законом (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України) та спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету, і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення його батьківських прав. При цьому, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо вимоги про стягнення аліментів.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ст. 258 СК України баба і дід мають право на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

В процесі судового розгляду встановлено фактичне проживання дитини разом із бабусею та невиконання батьком обов`язку з її утримання.

Суд враховує відповідні висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах викладені у постанові від 4 лютого 2026 року у справі № 212/1496/24.

За приписами ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідач є особою працездатного віку, законодавчо на нього покладено обов`язок забезпечення утримання власної дитини, у зв`язку з чим, суд, врахувавши вимоги ст. 182 СК України, доходить висновку про стягнення з ОСОБА_3 аліментів у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на користь ОСОБА_1 , починаючи з 08.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, дослідивши повно та всебічно докази по справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, ОСОБА_3 позбавити батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позов в частині стягнення аліментів підлягає задоволенню в межах заявлених вимог, а аліменти на утримання дитини - стягненню з відповідача. Слід допустити негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 1 331 грн 20 коп. та на користь позивача в сумі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 273, 280, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, третя особа - Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області - задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позбавити батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повне рішення складено 29.05.2026.

Суддя І.А. Ілюшик