Ухвала суду № 136938094, 15.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14156/26 1-кс/760/6880/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

В складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

За участі: прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання слідчого в ОВС слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження, відомості про злочин якого внесені до ЄРДР за №42025110000000080 від 18.03.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення ,передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управління ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025110000000080 від 18.03.2025 року, у якому повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він обґрунтовано підозрюється у пособництві державі-агресору, тобто вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив за наступних обставин.

Так встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , являючись засновником зареєстрованого за українським законодавством ПП «ЮГСТРОЙСЕРВИС», також провадить господарську діяльність на території тимчасово окупованої АР Крим, а саме є засновником зареєстрованого за російським законодавством ООО «ЮГСТРОЙСЕРВИС», яке здійснює активну господарську діяльність на тимчасово окупованій території АР Крим.

Так, 04.12.2000 року було зареєстровано Приватне підприємство «Югстройсервис» (код ЄДРПОУ 31213846, адреса: м.Житомир, вул. Котовського, буд. 16, кв. 98). Основним видів діяльності підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновником і єдиним власником підприємства є ОСОБА_4 .

13.12.2014 після окупації частини Автономної Республіки Крим збройними силами РФ, ПП «ЮГСТРОЙСЕРВИС» невстановленими досудовим розслідуванням особами з відома та за вказівкою ОСОБА_4 було перереєстровано за законодавством рф і отримало назву ООО «Югстройсервис» (ИНН 9204024609, г. Севастополь, вн. тер. г. Ленинский муниципальный округ, ул. Николая Музыки, д. 2, кв. 8), з видом діяльності - «строительство жилых и нежилых зданий, строительство автомобильных дорог и автомагистралей», Генеральний директор - ОСОБА_4 , частка статутного капіталу 100%.

З метою подальшого безперешкодного ведення господарської діяльності на території тимчасово окупованої АР Крим, переслідуючи мету отримання прибутку, ОСОБА_4 20.02.2017 отримав паспорт громадянина Російської Федерації серія НОМЕР_1 , виданий підрозділом 910-029 «отделом УФМС россии по республике крым и г. севастополю в ленинском районе г. севастополя».

Після початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України, у невстановлений досудовим слідством час не пізніше квітня 2022 року ОСОБА_4 , якому достовірно було відомо, що на території України введено воєнний стан, а також про введення в дію Указів Президента щодо накладення санкцій на фізичних та/або юридичних осіб, які ведуть господарську діяльність з державою агресором або їй допомагають (у будь-якій формі), усвідомлюючи, що передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, будь-яка допомога представникам держави-агресора, збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, в тому числі передача матеріальних ресурсів є незаконною і буде використовуватись в тому числі для військових потреб держави-агресора, вирішив в обхід законодавчої заборони продовжити господарську діяльність підприємства на території АР Крим, тим самим допомагати представникам держави-агресора забезпечувати потреби представників держави-агресора, а відтак сприяти у здійсненні військової агресії проти України.

Таким чином, за викладених вище обставин у громадянина України ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на пособництво державі-агресору, тобто вчинення умисних дій щодо передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді надання в оренду будівельної техніки представникам держави-агресора.

Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати всій злочинний умисел, спрямований на пособництво державі-агресору і вчинення умисних дій щодо передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів та інших активів у вигляді «податків» представникам держави-агресора неможливо, ОСОБА_4 за невстановлених обставин залучив знайомого йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований приватним підприємцем на тимчасово окупованій території АР Крим («индивидуальный предприниматель ОСОБА_7 , зарегистрирован 27.04.2021г. в Севастополе. Налоговый орган - Управление Федеральной налоговой службы по г.Севастополю»), який має зв`язки серед окупаційної влади АР Крим, іншими невстановленими особами, володіє організаторськими здібностями, здатний вирішувати поставлені завдання, успішно організовує та забезпечує ведення результативної роботи, володіє професійними знаннями і навичками, має необхідний досвід роботи для виконання організаційно-розпорядчих та управлінських функцій щодо ведення господарської діяльності, який за взаємною згодою погодився приймати участь у протиправній діяльності та виконанні вказівок ОСОБА_4 .

З цією метою зокрема 21.08.2024р. ОСОБА_4 у м. Дебрецен (Угорщина), оформлено довіреність на право представляти інтереси перед фізичними та юридичними особами рф на громадянина рф ОСОБА_7 .

В подальшому, ОСОБА_4 з метою вчинення умисних дій щодо передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів у вигляді будівельної техніки та інших активів у вигляді податків і зборів представникам держави-агресора, протягом 2022 - 2025 років контролював діяльність ООО «Югстройсервис», надаючи вказівки і отримуючи інформацію від підконтрольних осіб щодо фінансових показників підприємства, що дало можливість забезпечити функціонування зазначеного підприємства на тимчасово окупованій території та зберегти контроль ОСОБА_4 за активами у взаємодії з представниками держави-агресора та окупаційної адміністрації.

Так, контрольований ОСОБА_4 ООО « Югстройсервис » співпрацюв з контрагентами, стосовно яких здійснюється санкційна політика України, зокрема на користь «УФК по г.Севастополю (Департамент по имущественным и земельным отношениям города Севастополя)» за період з 28.02.2023 по 26.02.2024 ним сплачено грошові кошти на загальну суму - 241 696,3 руб, на користь Казначейства россии (ФНС россии) за цей же період - 25 680 руб.

Внаслідок вищезазначених протиправних дій ООО «Югстройсервис» мало станом на 31.12.2025 року капітал у сумі 8646 тис рублів, з яких сплачено до бюджету рф у вигляді податків і зборів грошові кошти, які використовуються у тому числі військовими формуваннями у здійсненні військової агресії проти України для зміни меж території і державного кордону України.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_4 підозрюється у пособництві державі-агресору, тобто вчиненні умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

13.05.2026 року об 11:28 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 615 КПК України.

13.05.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 111-2 КК України.

На думку прокурора, причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується доказами, долученими до клопотання, а саме:

- повідомленням про протиправне діяння, що містить окремі ознаки кримінального правопорушення від 14.03.2025 року;

- дорученнями;

- протоколом огляду від 09.04.2025 року;

- протоколом за результатами проведення НСРД від 30.05.2025 року;

- протоколом за результатами проведення НСРД від 27.05.2025 року;

- протоколом огляду від 23.04.2026 року;

- протоколом огляду від 22.04.2026 року;

- протоколом огляду від 22.04.2026 року;

- протоколом затримання підозрюваного від 13.05.2026 року;

- іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність достатніх ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, обґрунтовано ймовірним є те, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи обізнаним про вид та розмір покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Крім того, санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років із конфіскацією майна.

Таким чином враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років з конфіскацією майна, є обґрунтовані підстави вважати, що він, усвідомлюючи невідворотність покарання та те, що у разі доведення його вини в суді, буде призначене покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.

Окрім цього встановлено, що ОСОБА_4 є особою, яка має право безперешкодного виїзду за кордон (63 роки), відтак може скористатися цим правом для переховування, зокрема на території тимчасово окупованої АР Крим чи рф, паспорт якої має.

Водночас існує ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, так як останній здійснюючи пособництво державі-агресору може повідомити інших осіб, причетність яких перевіряється, щодо даних досудового розслідування, які стали відомі підозрюваному, що може сприяти переховуванню, спотворенню або знищенню речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Окрім цього, підозрюваний може здійснити реєстраційні дії щодо належного йому нерухомого і рухомого майна з метою унеможливлення накладання на нього арешту і подальшої конфіскації в якості покарання.

Окрім цього, з огляду на те, що підозрюваний вчиняв протиправну діяльність дистанційно, періодично і систематично, є ризик того що він продовжить злочинну діяльність, у якій підозрюється, з метою отримання фінансового прибутку і надалі, відповідно наявний обґрунтований ризик, передбачений

п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме - тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 виходячи з наступного.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та домашнього арешту не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність зазначених ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки, зважаючи на характер вчинення інкримінованих йому дій, останній не буде позбавлений можливості ухилитися від органу досудового розслідування.

Крім цього, у разі обрання відносно підозрюваного вказаних запобіжних заходів, а також запобіжного заходу у вигляді особистої поруки чи застави, підозрюваний, продовжуючи проживати на території Львівської області, під час дії таких запобіжних заходів, матиме фактично безперешкодну можливість незаконно впливати на свідків вказаного кримінального правопорушення, з метою зміни ними показів.

Отже, єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваною покладених на нею обов`язків та унеможливить реалізацію зазначених ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи зазначене, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, а тому відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що зумовлено виконанням, передбаченого ст. 2 КПК України, завданням кримінального судочинства

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав із наведених в самому клопотанні підстав, просить суд задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечує проти задоволення клопотання прокурора.

На обґрунтування заперечень захисник зазначив, що у 2014 році ОСОБА_4 вирішив переїхати на підконтрольну Україні територію, залишивши всі свої активи на тимчасово окупованій території. На той час ОСОБА_4 мав заборгованість перед банком та невиплачені кредити, а його майно, яке наразі перебуває в окупації, було передано в заставу. Його компанія здійснювала діяльність на території АР Крим. Окупаційна влада, висловлюючи незадоволення, звернулася до суду з позовом до компанії підозрюваного з метою стягнення коштів та активів. Після блокування рахунків та активів у період 2014-2015 років ОСОБА_4 позбавлений був можливості вчиняти будь-які реєстраційні дії, передавати чи відчужувати це майно. Будь-якого добровільного залучення чи співпраці з окупаційною владою не було.

У матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджували б надання допомоги (зокрема, квитанції чи платіжні доручення). Окрім цього, немає жодних доказів сприяння або надання будь-яких вказівок з боку підозрюваного. У 2014 році ОСОБА_4 видав довіреність строком лише на один рік для виконання дій від його імені. Жодного рахунку чи активу компанії так і не було розблоковано. Підозрюваний мав намір відмовитися від цієї компанії, щоб не сплачувати податки в правовому полі окупаційної влади.

На сьогодні ОСОБА_4 активно допомагає ЗСУ, має подяки за сприяння обороноздатності та допомогу Україні, а також належним чином сплачує податки. Він постійно проживає на підконтрольній Україні території, зобов`язується сприяти досудовому розслідуванню та з`являтися за кожним викликом до слідчого, прокурора чи суду.

Таким чином, захисник просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати відносно ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію свого захисника та надав суду такі пояснення.

Він є громадянином України, одружений, здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, постійно проживає у Львівській області, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та не судимий.

Оголошену підозру ОСОБА_4 не визнає. Додатково зазначив, що рахунки його компанії повністю заблоковані, жодні фінансові операції не проводяться і будь-які платежі на користь третіх осіб чи окупаційної влади не здійснюються.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованою підозру.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що надані матеріали свідчать про наявність «обґрунтованої підозри» у розумінні практики ЄСПЛ. Однак, сама по собі обґрунтованість підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину не є достатньою підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу без доведення неможливості застосування інших заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті (обґрунтованість підозри та наявність ризиків), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Аналізуючи можливість застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість інкримінованого злочину та наявність визначених законом ризиків не є автоматичною та абсолютною підставою для позбавлення особи свободи.

ОСОБА_4 є особою літнього віку (63 роки), громадянином України, одруженим, здійснює законну підприємницьку діяльність на підконтрольній території України (як ФОП) та постійно проживає у Львівській області. Він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має позитивну процесуальну репутацію.

Слідчий суддя враховує, що після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році підозрюваний не залишив територію України, не виїхав до РФ чи тимчасово окупованого Криму, а залишився проживати у Львівській області, сплачуючи податки до бюджету України та надаючи документально підтверджену допомогу і сприяння ЗСУ, що суттєво знижує ймовірність наявності в нього умислу на переховування від правосуддя.

За таких обставин, зважаючи на вік підозрюваного, його міцні соціальні зв`язки в Україні, відсутність спроб втечі з 2022 року, патріотичну позицію щодо підтримки ЗСУ та інтеграцію в українську економіку як ФОП, слідчий суддя дійшов висновку, що задовольнити клопотання прокурора частково. Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.07.2026 року 11:28, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 664 000 гривень.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів з дня внесення застави, а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи,що дають право на виїзд з України або в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.07.2026 року 11:28, з визначенням в якості альтернативного запобіжного заходу застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 664 000 гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним, так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ,що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України строком на 60 днів з дня внесення застави, а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи,що дають право на виїзд з України або в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську обласну прокуратуру.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1