Рішення № 136937987, 18.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47798/24-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань - Сміян А.Ю.,

за участю:

представника заявника - не з`явився,

представника заінтересованої особи-1: не з`явився,

представника заінтересованої особи-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Київської міської ради, за участю заінтересованих осіб, Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Шостої Київської державної нотаріальної контори, про визнання спадщини відумерлою, -

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада (далі - заявник, КМР) звернулась до суду з вказаною заявою, за участю заінтересованих осіб, Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - заінтересована особа-1, Печерська РДА), Шостої Київської державної нотаріальної контори (далі - заінтересована особа-2), в якій просить суд:

- визнати квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 75,3 кв.м., житловою площею 52,10 кв.м.), яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відумерлою спадщиною та передати зазначене житлове приміщення до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

В обгрунтуванння заяви заявник зазначає, що ним було виявлено майно (вище зазначену квартиру), яка залишилася після смерті ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та повинна бути визнана відумерлою спадщиною, оскільки відсутні спадкоємці, як за законом, так і за заповітом, а тому зазначена квартира має перейти у власність територіальної громади м. Києва, відповідно до статті 1277 ЦК України та статті 338 ЦПК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2024 року відкрито провадження в порядку окремого провадження за заявою Київської міської ради, за участю заінтересованих осіб, Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Шостої Київської державної нотаріальної контори, про визнання спадщини відумерлою, та призначено судове засідання у справі на 28.01.2024 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів у вказаній цивільній справі та протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання на 14.04.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.04.2025 року відкладено судове засідання на 10.09.2025 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.09.2025 року відкладено судове засідання на 09.12.2025 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2024 року задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів у цивільній справі, у зв`язку з чим відкладено розгляд справи на 18.03.2026 року.

В судове засідання учасники справи не з`явились; про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином; представником Київської міської ради було подано заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій просив заяву задовольнити.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 06 березня 1998 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть від 01 червня 2019 року № 9279.

Після смерті ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину його квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування перейшло до його дружини ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 08 січня 2020 року.

ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть від 04 жовтня 2023 року № 16988, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй за життя майно.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу Україна).

Згідно з частиною першою статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1258 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

За правилами частин першої, третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Як убачається з матеріалів спадкової справи № 12/2023 щодо майна померлої ОСОБА_1 , яка заведена приватним нотаріусом КМНО Фісенко Т.П., 09 жовтня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом на квартиру АДРЕСА_1 . 29 грудня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця - ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої-третьої статті 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів: факту смерті спадкодавця, відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від спадщини, неприйняття спадкоємцями спадщини чи відмови від її прийняття, дотримання органом місцевого самоврядування відповідної процедури.

Враховуючи, що спадщина після смерті ОСОБА_1 була прийнята потенційним спадкоємцем ОСОБА_3 , що підтверджується копією спадкової справи № 12/2023, яка заведена приватним нотаріусом КМНО Фісенко Т.П., суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог Київської міської ради про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини, оскільки сам факт прийняття спадщини спадкоємцем, який прийняв спадщину, виключає правові підстав для визнання спадщини відумерлої.

За наведених обставин заява про визнання спадщини відумерлою, є необгрутованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статями 1216, 1217, 1220, 1222, 1258, 1260, 1277 Цивільного кодексу України, статями 3, 5, 7, 8, 13, 81, 293, 294, 334-338 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Київської міської ради, за участю заінтересованих осіб, Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, Шостої Київської державної нотаріальної контори, про визнання спадщини відумерлою, - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 17.04.2026 року.

Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ