Ухвала суду № 136937264, 26.05.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1328/24

Провадження № 1-кп/674/19/26

УХВАЛА

26 травня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників адвокатів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023210000000471 від 22.06.2023 про обвинуваченняОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.255; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317; ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.255; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор подав до суду клопотан ня про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

У поданих клопотаннях, підтриманих ним в судовому засіданні, зазначає, що запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою продовжені відповідним обвинуваченим ухвалами суду до 31.05.2026 та 06.06.2026. Натепер з об`єктивних причин неможливо завершити розгляд даного кримінального провадження до вказаних дат, на його думку, наявні підстави для подальшого продовження зазначених запобіжних заходів стосовно кожного обвинуваченого для забезпечення їх належної процесуальної поведінки. Згідно обвинувального акту кожен із обвинувачених обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, встановлені раніше ризики не зменшилися та не перестали існувати на поточному етапі судового розгляду. Зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно кожного з обвинувачених, а саме: можуть переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинені кримінальні правопорушення, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 також зазначає, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень як керівник злочинної організації та з урахуванням інформації про спілкування з іншою особою про можливе сприяння уникнення кримінальної відповідальності та безперешкодний перетин кордону України може переховуватись від суду. Оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, офіційно не був працевлаштований, обізнаний про форми та методи виготовлення психотропних речовин дає обґрунтовані підстави вважати, що він продовжить вчиняти кримінальні правопорушення з корисливих мотивів.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 вказує на те, що той, усвідомлюючи можливу міру покарання за інкриміновані йому кримінальні правопорушення за відсутності міцних соціальних зв`язків може переховуватись від суду. Також він не був офіційно працевлаштований, постійного законного джерела доходів не мав, обізнаний про форми та методи виготовлення психотропних речовин, тому може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення з корисливих мотивів.

Ризиком можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_7 є те, що він усвідомлює можливу міру покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення та за відсутності міцних соціальних зв`язків може планувати втечу як на території України, так і за її межами. Також він не був офіційно працевлаштований, обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, є обґрунтовані підстави вважати, що він схильний до вчинення кримінальних правопорушень та продовжить їх вчиняти.

В клопотанні про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_8 також зазначається про можливість її переховування через усвідомлення можливого покарання згідно обвинувачення, відсутність міцних соціальних зв`язків, схильності до вчинення та наявності підстав вважати про продовження вчинення нею кримінальних правопорушень. Також висловив думку про непідтвердження наявними документами підстав вважати, що обвинувачена не може утримуватись в умовах тримання під вартою.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 також зазначає про усвідомлення ним можливого покарання за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, що може бути мотивом переховуватись від суду, схильності до вчинення кримінальних правопорушень з корисливих мотивів.

В обгрунтування ризику переховування від суду стосовно кожного із обвинувачених, окрім іншого, прокурор посилається на наявність інформації про можливе сприяння іншої причетної до вказаної діяльності особи, яка перебуває закордоном, про забезпечення можливості перетину державного кордону України.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_10 заперечили проти задоволення клопотання. Захисник звернув увагу на тривалий розгляд справи, обов`язок прокурора й суду перевірити, що наведені ризики не зменшились, заявлені ризики не доведені прокурором та невмотивовані. Також наявні, на його думку, підстави для зміни запобіжного заходу або визначення розміру застави.

Обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник адвокат ОСОБА_11 також заперечили проти задоволення клопотання, оскільки вина обвинуваченого як і заявлені ризики не доведені, можливо застосувати інший запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_14 заперечила проти задоволення клопотання прокурора. Захисник зауважила, що заявлені прокурором ризики є необгрунтованими, не доведеними, а в обвинуваченого на утриманні є двоє важкохворих дітей, які за допомогою лише матері не можуть бути в безпеці під час повітряних тривог. Вважають можливим застосувати інший запобіжних захід.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_13 заперечив проти задоволення клопотання прокурора. Висловився щодо недоведеності наведених прокурором ризиків, дублювання клопотань. Також з урахуванням стану здоров`я обвинуваченої їй необхідно змінити запобіжний захід. Обвинувачена ОСОБА_8 підтримала позицію захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_12 заперечив проти задоволення клопотання, також надав суду документи про отримання тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та лікування сина обвинуваченого. Зазначив про недоведеність заявлених прокурором ризиків, наведений прокурором рапорт про інформацію щодо сприяння втечі не містить інформацію про ОСОБА_9 , а твердження про обізнаність про форми та методи виготовлення психотропних речовин суперечить самому обвинувальному акту стосовно інкримінованих дій цьому обвинуваченому. Вважає можливим застосувати інший запобіжний захід. Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію захисника, також вказав, що дружині на наведених вище обставин буде важко забезпечувати дитину, нагляд за нею.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_15 підтримали думку інших обвинувачених та їх захисників.

Дослідивши подані клопотання, заслухавши думку присутніх учасників судового провадження, суд при їх вирішенні виходить із наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, повинно містити, в тому числі, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов`язаний у сукупності оцінити обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні вказаних особливо тяжких злочинів в складі злочинної організації як керівник такої організації.

ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні в складі злочинної організації як виконавці такої організації вказаних вище кримінальних правопорушень, зокрема особливо тяжких злочинів.

Інкриміновані злочини, в яких вони обвинувачуються, пов`язані з незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням прекурсорів в особливо великих розмірах з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, незаконним виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням та пересиланням з метою збуту, вчиненням збуту психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчиненням контрабанди особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчиненням придбання, зберігання обладнання, призначеного для виготовлення психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, вчиненням організації та утриманні місць для незаконного виготовлення психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин з корисливих мотивів у складі злочинної організації.

Санкції наведених вище злочинів у верхній їх межах передбачають можливі покарання у виді тривалих строків позбавлення волі (до 12 років) із конфіскацією майна.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії»,«Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини» суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Тяжкість обвинувачення має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності відповідної особи, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку.

Обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів в складі злочинної організації з великою імовірністю створює реальний психологічний мотив для переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Кожен із обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 вочевидь усвідомлюють серйозність передбачених кримінальним законом і наведених вище санкцій згідно пред`явленого обвинувачення, яке перебуває на стадії судового розгляду.

Про ймовірність переховування від суду, в тому числі й можливістю перетину державного кордону у не передбачений законом спосіб, також свідчить попередньо наданий прокурором рапорт старшого оперуповноваженого УБН ГУНП в Тернопільській області від 20.01.2024. Згідно цього рапорту проведеними заходами у даному кримінальному провадженні отримано інформацію, що організатор злочинної організації знаходиться на тимчасовому перебуванні у республіці Польща та запевняє усіх учасників, що в разі викриття їх правоохоронними органами, він забезпечить безперешкодний перетин кордону України з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Наявність інформації про обіцянку сприяння переховуванню учасників вказаної вище організації, серйозність санкцій інкримінованих злочинів, значний обсяг пред`явленого обвинувачення і наведених доказів підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, переховування від суду кожним із обвинувачених. Такий ризик на даний час не зменшився.

Окрім цього за твердженням прокурора згідно листування у відповідному месенджері, яке виявлено в ході проведення огляду мобільного телефону ОСОБА_5 , встановлено, що протягом всієї злочинної діяльності він тривалий час підтримував зв`язок з особою, яка перебуває за межами території України та яка також була залучена до злочинної діяльності в цій же сфері, запевняв обвинуваченого про наявність у нього зв`язків в правоохоронних органах, а також у випадках екстренних ситуацій зможе перерахувати кошти для внесення застави.

Стосовно наявності ризику продовження вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими (п. 5.ч. 1 ст. 177 КПК України) суд зазначає наступне.

Як наведено вище, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів у складі злочинної організації з тривалою у часі діяльністю в кількох областях України та за межами території України. Він офіційно не був працевлаштований, постійного законного джерела доходу не мав, згідно обвинувачення обізнаний про форми та методи виготовлення психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин. Наведене підтверджує наявність ризику продовження вчинення ним кримінальних правопорушень з метою отримання прибутку.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 , який також обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів у складі злочинної організації з відповідною діяльністю в кількох областях України та за межами території України, офіційно був не працевлаштований, постійного законного джерела доходу не мав, згідно обвинувачення обізнаний про форми та методи виготовлення психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, тому наявний ризик продовження вчинення ним кримінальних правопорушень з метою отримання прибутку.

Обвинувачений ОСОБА_7 також обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів у складі злочинної організації з відповідною територіальною діяльністю, офіційно був не працевлаштований, постійного законного джерела доходу не мав, згідно обвинувачення обізнаний про форми та методи виготовлення психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин. Вказане підтверджує наявність ризику продовження вчинення ним кримінальних правопорушень з метою отримання прибутку.

Обвинувачена ОСОБА_8 також обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів у складі вказаної злочинної організації. За наявною інформацією вона не була офіційно працевлаштована, постійного законного джерела доходу не мала. Відповідно до пред`явленого обвинувачення обізнана про форми та методи виготовлення психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин. Наведене підтверджує наявність ризику продовження вчинення нею кримінальних правопорушень з метою отримання прибутку.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 слід зазначити, що він також обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів у складі злочинної організації з тривалою у часі діяльністю в кількох областях України та за межами території України. Хоча прокурором не вказано в обвинувальному акті про обізнаність цього обвинуваченого з формами та методами відповідних речовин, але це саме по собі не спростовує наявність ризику продовження вчинення ним кримінальних правопорушень з корисливих мотивів, тому наявність такого ризику натепер є обгрунтованою.

Враховуючи вище наведене, прокурором доведено продовження існування ризиків, які свідчать про можливість обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, продовжити кримінальні правопорушення, в яких вони обвинувачуються.

Твердження захисників та обвинувачених про необґрунтованість наведених у клопотаннях ризиків спростовуються наведеними вище обставинами та висновками суду.

Стосовно тривалості судового розгляду слід зазначити, що вона обгрунтована об`єктивними чинниками: складністю кримінального провадження, кількістю епізодів згідно пред`явленого обвинувачення, кількістю обвинувачених, необхідністю дослідження значного обсягу доказів, ряду заяв, клопотань сторони захисту і власників майна, розглянутих на теперішній час. Також поведінка учасників провадження, численні клопотання відповідних захисників про відкладення розгляду справи через зайнятість в інших справах, зміна захисників, технічні проблеми при участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, оголошення повітряних тривог в умовах воєнного стану впливають на тривалість розгляду справи.

Наприклад, лише протягом квітня-травня 2026 року із призначених судом згідно графіку 17 судових засідань: 6 засідань було відкладено через зайнятість захисників у інших судових засіданнях (установах), 3 засідання не відбулось через розгляд заяви про відвід, 3 засідання відкладені через заміну захисників, 1 засідання відкладено через невихід адвоката на зв`язок в режимі відеоконференції, 1 засідання не відбулось через оголошення повітряної тривоги.

Щодо доводів захисника і обвинуваченої ОСОБА_8 про необхідність лікування за межами установи тримання під вартою, то згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 16.03.2026 № 9, призначеної судом за клопотанням захисника, ОСОБА_8 стаціонарного лікування на даний час не потребує, медичний нагляд стану здоров`я ОСОБА_8 проводився з дотриманням діагностичних та лікувальних клінічних протоколів відповідно до встановлених у неї захворювань. Інших медичних документів, які б підтверджували неможливість перебування за станом здоров`я в цій установі на час розгляду даного клопотання, стороною захисту до суду не надано.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_9 і його захисника про необхідність догляду за дитиною та допомоги дружині самі по собі суттєво не зменшують встановлених вище ризиків. Вказаний в довідці лікаря діагноз дитини відповідного віку не може беззаперечно підтверджувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого в подальшому.

Твердження захисника адвоката ОСОБА_14 та обвинуваченого ОСОБА_7 про утримання важкохворих дітей та відповідні ризики не доведені.

Доводи про наявність у обвинувачених постійного місця поживання, сім`ї, дітей, міцних соціальних зв`язків, не притягнення раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не є самостійними і достатніми підставами для підтвердження про відсутність наведених ризиків у даному випадку.

Стосовно існування вказаних вище ризиків зазначається також і про те, що під поняттям «ризик» розуміються обґрунтована ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню. В свою чергу запобіжний захід є превентивним заходом, який має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.

Тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів є такими, що створюють загрозу заподіяння шкоди або безпосередньо спричиняють шкоду для здоров`я невизначеному колу осіб, в тому числі й неповнолітнім особам, що підтверджує наявність об`єктивного суспільного інтересу в таких категоріях справ.

Таке підтверджується й положеннями Конвенції Організації Об`єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. У преамулі цієї Конвенції її підписанти - члени міжнародної організації визнають, що незаконні виробництво, попит і обіг наркотичних засобів несе серйозні загрози для здоров`я людей, мають негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства, величезною небезпекою для дітей, взаємозв`язок між незаконним обігом та іншими пов`язаними з ним формами організованої злочинності підривають законну економіку і створюють загрозу для стабільності, безпеки і суверенітету держав, що незаконний обіг є міжнародною злочинною діяльністю, забезпечує великі прибутки і фінансові кошти, що дає змогу транснаціональним злочинним організаціям проникати в урядові механізми, законну торговельну і фінансову діяльність і суспільство на всіх його рівнях, розкладати і підривати їх.

За змістом п.п. 5, 6 ст. 3 цієї Конвенції сторони: забезпечують, щоб їхні суди та інші компетентні органи могли брати до уваги як обставини, що обтяжують правопорушення, такі фактичні обставини, як , в тому числі, участь у правопорушенні організованої злочинної групи, до складу якої входить правопорушник; прагнуть забезпечити використання згідно з їхнім національним законодавством будь-яких дискреційних юридичних повноважень, які стосуються до кримінального переслідування осіб за такі правопорушення, для досягнення максимальної ефективності правоохоронних заходів щодо цих правопорушень і з належним врахуванням необхідності перешкодити вчиненню таких правопорушень.

Тобто заходи з недопущення й протидії вчиненню злочинів у сфері незаконних виробництва, попиту, обігу наркотичних засобів, тим більше вчиненню злочинними організаціями, безумовно мають суспільний інтерес та значення як на державному, так і міжнародному рівні для досягнення ефективності правоохоронних заходів.

Ухвалами Дунаєвецького районного суду Хмельницької області:

від 02.04.2026 обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 31.05.2026,

від 08.04.2026 обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_7 продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 06.06.2026.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Як вбачається із наведених вище ризиків можливості обвинуваченими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ухилитися від суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення визначення розміру застави не зможе забезпечити їх належну поведінку для досягнення дієвості цього провадження та не сприятиме завданням кримінального провадження. З огляду на вказане суд не визначає розмір застави кожному із цих обвинувачених.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 331, 369-372 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 24.07.2026 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 24.07.2026 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 24.07.2026 включно.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 24.07.2026 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 24.07.2026 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)».

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, які перебувають під вартою з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено 29 травня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1