Ухвала суду № 136936112, 28.05.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/205/26

Провадження № 2-п/584/9/26

УХВАЛА

28.05.2026 Путивльський районний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Токарєва С.М.,

при секретарі Зікрати Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Путивльського районного суду Сумської області від 22 квітня 2026 року у справі № 584/205/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 22 квітня 2026 року у справі № 584/205/26 за позовом ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості заявлені позовні вимоги було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість по кредитному договору № 539297-КС-001 від 19 травня 2025 року у розмірі 75140 грн. та 2269 грн. 72 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

14 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву про перегляд вказаного заочного рішення у даній справі.

Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що відповідно до відомостей підсистеми «Електронний суд», до його електронного кабінету 24.04.2026 було доставлено повний текст заочного рішення у справі № 584/205/26. При ознайомленні з матеріалами справи у підсистемі «Електронний суд» відсутня позовна заява та додані до неї документа, що унеможливлює ознайомлення відповідача зі змістом позовних вимог та доказами, на які посилається позивач. Також позивачем не було виконано обов`язок щодо додання до позовної заяви доказу надсилання відповідачу копій поданих до суду документів з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України та ст. 177 ЦПК України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.09.2025 у справі № 920/1241/25 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.04.2026 у справі № 920/1241/25 було затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 станом на 09.01.2026, погоджений боржником та схвалений рішенням зборів кредиторів, оформленим протоколом № 2 від 26.01.2026. Враховуючи викладене, відповідач ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача надіслав до суду письмові пояснення, в яких заперечував доводи відповідача, викладені у заяві про перегляд заочного рішення суду та зазначив, що вимоги позовної заяви є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а оскаржуване рішення є законним та прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому не підлягає скасуванню, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні поданої відповідачем заяви про перегляд заочного рішення.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені завчасно та належним чином. Представник позивача у своїх письмових поясненнях просив розглянути заяву про перегляд заочного рішення без його участі.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оскільки заявник у своїй заяві наводить обставини, які впливають на юрисдикцію для вирішення даної справи, враховуючи порушення справи про неплатоспроможність боржника, яка перебуває у провадженні Господарського суду Сумської області за № 920/1241/25, а тому суд вважає за необхідне скасувати заочне рішення від 22 квітня 2026 року, ухвалене у цивільній справі № 584/205/26.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно з частиною першою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Водночас, відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Частиною першою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

З введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 по справі № 50/311-б).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 23.09.2021 по справі № 904/4455/19 зазначає, що процесуальний закон визначає правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з майновими (грошовими) вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, стосовно яких у частині третій статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено імперативну вимогу їх передачі до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, для розгляду по суті спору в межах цієї справи.

Дана позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, де зазначено, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Згідно пункту першого частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.

Водночас, відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

З огляду на наведене, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу з процедури банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, суд вважає за необхідне передати цивільну справу № 584/205/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до суду господарської юрисдикції, яким відкрито провадження у справі про неплатоспроможність відповідача.

У даному випадку Путивльський районний суд Сумської області не може давати оцінку юридичним фактам та обставинам, встановленим у процесуальних рішеннях Господарського суду Сумської області у межах справи № 920/1241/25, підміняючи тим самим суд, встановлений законом.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 258-261, 287, 288 ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Путивльського районного суду Сумської області від 22 квітня 2026 року у справі № 584/205/26 задовольнити.

Скасувати заочне рішення Путивльського районного суду Сумської області від 22 квітня 2026 року у справі № 584/205/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Передати справу № 584/205/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Господарського суду Сумської області, на розгляді якого перебуває справа № 920/1241/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Передачу справи на розгляд Господарському суду Сумської області здійснити на підставі даної ухвали не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала в частині передачі справи на розгляд іншого суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя С.М.Токарєв