Рішення № 136935703, 28.05.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/590/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"28" травня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 30 березня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 . Кредитний договір №30.03.2024-100002141 (кредитної лінії).

Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 42 днів з дня надання (що складається з окремих періодів кредитування тривалістю в 14 днів кожен), а відповідач зобов`язався повернути кредит до 10 травня 2024 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2 % за кожен день користування коштами (процентна ставка «Економ», що застосовується протягом первинного періоду користування кредитом), а також проценти за стандартною ставкою у розмірі 2,5 % за кожен день користування кредитом (процентна ставка «Стандарт», що застосовується протягом всього строку, на який надається кредит).

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання останній зобов`язався сплачувати на користь кредитодавця неустойку у розмірі 100 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 912,5 % річних за період прострочення.

Проте позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 12 лютого 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 7 920 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 4 000 грн;

-заборгованість за процентами 3 920 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача Горна В.І. не з`явилася, проте у позові просила про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача у позові не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог та на підставі поданих доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 30 березня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 . Кредитний договір №30.03.2024-100002141 (кредитної лінії)..

Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 42 днів з дня надання (що складається з окремих періодів кредитування тривалістю в 14 днів кожен), а відповідач зобов`язався повернути кредит до 10 травня 2024 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2 % за кожен день користування коштами (процентна ставка «Економ», що застосовується протягом первинного періоду користування кредитом), а також проценти за стандартною ставкою у розмірі 2,5 % за кожен день користування кредитом (процентна ставка «Стандарт», що застосовується протягом всього строку, на який надається кредит).

У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання останній зобов`язався сплачувати на користь кредитодавця неустойку у розмірі 100 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 912,5 % річних за період прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов`язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «Споживчий Центр».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

З копії квитанції АТ КБ «ПриватБанк від 30 березня 2024 року (а.с. 23) вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» повністю виконало взяті на себе зобов`язання перед позичальником шляхом перерахування кредиту у розмірі 4 000 грн на зазначену у кредитному договорі банківську картку позичальника.

У той же час, позичальник взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 12 лютого 2026 року йому нараховано заборгованість у загальному розмірі 7 920 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом 4 000 грн;

-заборгованість за процентами (за період з 30 березня 2024 року до 10 травня 2024 року) 3 920 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив наступне.

Суд погоджується із заборгованістю за кредитом (тілом кредиту).

Також суд констатує, що проценти дійсно нараховувалися позивачем відповідно до умов кредитного договору (в тому числі за узгодженими сторонами розмірами процентних ставок та строком кредитування).

Однак умови кредитного договору в цій частині суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено: ч. 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом; ч. 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, у п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За встановленого, оскільки кредитний договір укладений між сторонами після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» (в частині обмеження розміру денної процентної ставки), проте без урахування його положень, а тому відповідні умови договору щодо нарахування процентів за ставкою, що перевищує денну в 1,5 %, починаючи зі 121 дня з дня набрання чинності Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX (тобто з 22 квітня 2024 року) є нікчемними, а нарахування процентів протягом вказаного періоду повинно здійснюватися за ставкою, що не перевищує денну в 1,5 %.

Тому з 22 квітня 2024 року до 10 травня 2024 року проценти підлягали до нарахування за ставкою 1,5 % (що відповідатиме обмеженій законом денній ставці).

Таким чином, заборгованість за процентами становить:

- з 30 березня 2024 року до 12 квітня 2024 року 1 120 грн (4 000 грн (сума кредиту) х 2 % (процентна ставка) х 14 (днів користування кредитом);

- з 13 квітня 2024 року до 21 квітня 2024 року 900 грн (4 000 грн (сума кредиту) х 2,5 % (процентна ставка) х 9 (днів користування кредитом);

- з 22 квітня 2024 року до 10 травня 2024 року 1 140 грн (4 000 грн (сума кредиту) х 1,5 % (процентна ставка) х 19 (днів користування кредитом).

Тому заборгованість за процентами до стягнення становить 3 160 грн.

Тому вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 2 406,81 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором №30.03.2024-100002141 (кредитної лінії) від 30 березня 2024 року, що утворилася станом на 12 лютого 2026 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 30 березня 2024 року до 10 травня 2024 року) у розмірі 3 160 (три тисячі сто шістдесят) гривень; а всього в загальному розмірі 7 160 (сім тисяч сто шістдесят) гривень, а також в повернення 2 406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 81 копійку судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв