Рішення № 136935558, 29.05.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/304/26

Провадження № 2-о/139/21/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої судді Тучинської Н.В.,

з участю :

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Солоненка Б.М.,

секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

у с т а н о в и в:

Заявник звернулася до відділу обслуговування громадян № 13 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для призначення пенсії за віком, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області № 024650006762 від 12.03.2024 їй відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу, зокрема, до загального страхового стажу не зараховано періоди її роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.07.1982, виданої Свинарським радгоспом «Астраханський» Приморського краю РРФСР оскільки прізвище (дошлюбне) в трудовій книжці не відповідає прізвищу нареченої, зазначеному в свідоцтві про шлюб, а також дата народження, зазначена у трудовій книжці, не відповідає даті народження, зазначеній у паспорті громадянина України.

Представник заявника адвокат Солоненко Б.М. (повноваження на а.с. 20, 21) за захистом прав та інтересів ОСОБА_1 11 травня 2026 року звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності заявнику трудової книжки, оскільки внести виправлення у трудову книжку та у свідоцтво про шлюб (обидва документа видавалися в російській федерації) не вбачається за можливе через відсутність будь-яких зносин між Україною та країною-агресором російською федерацією.

Ухвалою від 12 травня 2026 року (а.с. 23) відкрито провадження у справі і призначено судовий розгляд на 29 травня 2026 року.

Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с. 25), не просив про розгляд справи без представника заінтересованої особи чи про відкладення справи.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 294, ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, судом ухвалено про розгляд справи за відсутності представника заінтересованої особи.

ОСОБА_1 та її представник - адвокат Солоненко Б.М. у судовому засіданні підтримали заяву з підстав, викладених у заяві по суті. Зокрема, представник заявника наголосив на тому, що документи, у яких вчинено описки (свідоцтво про шлюб та трудова книжка) видані в російській федерації, з якою Україна припинила будь-які зносини через військову агресію, а тому їх виправлення не можливе, єдиним способом захисту інтересів ОСОБА_1 є судовий захист.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що заяву слід задовольнити.

Ксерокопією паспорта (а.с. 7-9), довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с. 9), свідоцтвом про укладення шлюбу (копія а.с. 15) заявник ствердила, що її прізвище, ім`я та по батькові із 04 вересня 1982 року правильно звучать і пишуться як ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

Пунктом 26 цього Порядку приписано: якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів. Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Згідно з п. 2.12. Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Із наданої заявницею трудової книжки серії НОМЕР_2 (копія на а.с. 16-18), дата заповнення - 25.07.1982, вбачається, що вона була видана Свинарським радгоспом «Астраханський» Приморського краю РРФСР на дошлюбне прізвище заявника ОСОБА_2 (російською мовою) та в ній зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після реєстрації 04 вересня 1982 року шлюбу відповідальною посадовою особою Астраханського радгоспу на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 було внесено зміни та виправлено прізвище власниці на отримане у шлюбі прізвище ОСОБА_3 .

Однак, у свідоцтві про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданому 04.09.1982 відділом РАЦС Ханкайського райвиконкому Приморського краю (а.с. 15) прізвище нареченої вказано ОСОБА_4 , замість вірного ОСОБА_2 .

Адже, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 20 лютого 2019 року (а.с. 13), ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Курашівці Мурованокуриловецького району Вінницької області народилася ОСОБА_5 . Відповідно до вказаного вище свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_5 значаться: батько - ОСОБА_6 , мати ОСОБА_7 . Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 07 грудня 2016 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

13 лютого 1996 року заявнику було видано паспорт громадянина України, де її прізвище записано як ОСОБА_3 , а дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-8).

В судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які суду пояснили, що вони є жителями с. Курашівці і з 80-их років минулого століття працювали у місцевій школі вчителями. ОСОБА_1 -уродженка с. Курашівці, її дівоче прізвище ОСОБА_2 ; вона виїжджала молодою до РРФСР, там одружилася, а в 1991 році повернулася в с. Курашівці і прийшла працювати до школи гардеробницею; потім вона переїхала жити у сусіднє село Морозівка.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає беззаперечно доведеним факт, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 25.07.1982, належить саме заявнику.

Так, суд переконаний, що у трудовій книжці хтось свавільно та неуважно зазначив дату народження її власника невірно як ІНФОРМАЦІЯ_4 замість вірної дати ІНФОРМАЦІЯ_5 , а у свідоцтві про укладення шлюбу невірно прізвище нареченої ОСОБА_4 замість вірного ОСОБА_2 .

Внести виправлення до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 та трудової книжки серії НОМЕР_2 від 25.07.1982 не вбачається за можливе, оскільки вони видавалися в державі, яка наразі є для України країною-агресором, з якою Україною було розірвано дипломатичні відносини та денонсовано усі угоди щодо міжнародно-правової допомоги (01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-ІХ «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року»).

Цими документами заявник довела, що не може захистити свої інтереси іншим чином, окрім як через суд.

Паспортом (копія а.с. 7-9), свідоцтвом про народження (копія а.с. 13), свідоцтвом про укладення шлюбу (копія а.с. 15) та змістом рішення № 024650006762 від 12 березня 2024 року про відмову у призначенні пенсії (а.с. 12) заявник ствердила, що встановлення даного факту їй необхідно для призначення пенсії за віком.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 259, 265, 294, 319, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити. Встановити факт, що трудова книжка серії НОМЕР_2 , видана 25 липня 1982 року, належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ______