Ухвала суду № 136935542, 29.05.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1112/25

У Х В А Л А

"29" травня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Літин в матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020050001001 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, відбуваючого покарання в ДУ "Літинська виправна колонія №123", обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2024 за ч.4 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 8 років 1 місяця позбавлення волі та відбуває покарння в ДУ "Літинська виправна колонія №123", яка розташована за адресою другий провулок Богдана Хмельницького, 9А в селищі Літин Літинської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, знову вчинив новий умисний злочин відносно психолога відділу соціально-виховної та психологічної роботи ДУ "Літинська ВК №123" лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_6 .

Так, 04.12.2024 близько 14:40 год. у ОСОБА_3 , який перебував у коридорі навпроти маніпуляційного кабінету медичної частини №123 філії державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" у Вінницькій області на території ДУ "Літинська виправна колонія №123", раптово виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень психологу відділу соціально-виховної та психологічної роботи зазначеної установи ОСОБА_6 , який перебував при виконанні своїх службових обов`язків в установі виконання покарання у форменному одязі.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу, в зв`язку із знаходженням останнього у форменному одязі, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень умисно наніс удар кулаком правої руки в область нижньої губи психологу відділу соціально-виховної та психологічної роботи зазначеної установи ОСОБА_6 . В результаті своїх умисних злочинних дій, ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу та поверхневої забійної рани на слизовій оболонці нижньої губи, які відповідно до висновку експерта від 05.12.2024 належать до легких ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Під час судового розгляду по справі було призначено судово-психіатричну експертизу і за результатами судово-психіатричної експертизи №18 від 11.03.2026 вбачається, що ОСОБА_3 страждає тяжким психічним розладом - параноїдною шизофренією. Не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих дій ОСОБА_3 також страждав тяжким психічним розладом - параноїдною шизофренією. Не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - поміщення у спеціалізований психіатричний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги з метою його обов`язкового лікування та запобігання вчиненню ним суспільно-небезпечних діянь. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 , з огляду на захворювання встановленні у обвинуваченого, заявив клопотання про застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у виді поміщення у спеціалізований психіатричний заклад із суворим наглядом. Захисник ОСОБА_5 підтримав заявлене клопотання щодо застосування до його підзахисного примусових заходів медичного характеру. ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечив щодо примусового лікування. Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників судового рпозгляду, суд приходить до наступного. Вказані дії ОСОБА_3 підпадають під диспозицію ч. 2 ст. 345 КК України тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. З висновку за результатами судово-психіатричної експертизи №18 від 11.03.2026 вбачається, що ОСОБА_3 страждає тяжким психічним розладом - параноїдною шизофренією. Не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період інкримінованих дій ОСОБА_3 також страждав тяжким психічним розладом - параноїдною шизофренією. Не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - поміщення у спеціалізований психіатричний заклад для надання стаціонарної психіатричної допомоги з метою його обов`язкового лікування та запобігання вчиненню ним суспільно-небезпечних діянь. Виходячи із характеру його психічного стану та клінічної картини, а також ступеню суспільної небезпеки, йому рекомендовано стаціонарне лікування у спеціальному психіатричному закладі із суворим наглядом. Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами. Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Відповідно до ст. 503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне правопорушення у стані неосудності. Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру. Дослідивши наявні докази суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 перебуваючи у стані неосудності, вчинив суспільно-небезпечне діяння, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 345 КК України тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. З огляду на викладене щодо обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді поміщення у спеціалізований психіатричний заклад із суворим наглядом. Керуючись ст.ст. 369-372, 503, 512, ч. 2 ст. 513 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді - у виді поміщення у спеціалізований психіатричний заклад із суворим наглядом.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена на протязі 7 днів до Вінницького апеляційного суду.

С Суддя: ОСОБА_1