Ухвала суду № 136935094, 25.05.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 494/1687/22

Провадження № 1-кп/499/6/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

25 травня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (далі прокурор), обвинуваченого ОСОБА_4 (далі обвинувачений) та його захисника адвоката ОСОБА_5 (далі захисник) розглянув у відкритому, судовому засіданні, в залі суду, заяву про відвід судді від 25 травня 2026 року у кримінальному провадженні № 12021162260000512 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кубряки, Веселинівського району, Миколаївської області, зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 та проживаючого в квартирі АДРЕСА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 399 Кримінального кодексу України (далі також КК),

У С Т А Н О В И В:

1.Суть питання, що вирішується ухвалою таке

Іванівський районний суд Одеської області розглядає обвинувальний акт кримінального провадження № 120211622600005122 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 399 КК (далі також Судове провадження, Справа).

25 травня 2026 року обвинувачений подав заяву про відвід судді ОСОБА_1 , в якій зазначає, що не погоджується з діями судді щодо прийняття рішення з приводу допустимості доказів, тому такі дії викликають у нього сумніви в об`єктивності та неупередженості судді(далі також Суддя; відвід судді від 25 травня 2026 року, заява).

Суд вирішує питання за заявою.

2. Учасники судового провадження висловили таке

2.1. Обвинувачений, захисник, кожен окремо, зазначили, таке: обвинувачений раніше подавав заяву про відвід судді з аналогічних підстав; суд відмовив у задоволенні такої заяви; просили передати заяву до канцелярії суду для визначення іншого судді у встановленому порядку для розгляду заяви; не заперечували, що заява підписана обвинуваченим та має тотожній текст із заявою, яка вже розглянута судом.

Прокурор зазначила, що, в порядку визначеному частиною 4 статті 81 КПК заяву необхідно залишити без розгляду, оскільки обвинувачений зловживає своїм правом на відвід, який заявляється повторно з подібних підстав, що використовується ним з метою затягування кримінального провадження.

2.2. Потерпілий ОСОБА_6 до судового засідання не з`явився, проте раніше подавав заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі.

3. Суд встановив такі обставини

3.1. Іванівський районний суд Одеської області за головуванням судді ОСОБА_7 ухвалою від 23 березня 2026 року відмовив у задоволенні заяви обвинуваченого про відвід Судді (далі ухвала від 23 березня 2026 року, том 4, а.с. 167-168).

В ухвалі від 23 березня 2026 року, суд зазначив, що обвинувачений посилається на процесуальні дії, вчинені Суддею під час розгляду справи щодо порушення принципу допустимості доказів, з якими заявник не згоден і вважає їх незаконними, що як наслідок, викликає в нього сумнів у об`єктивності та неупередженості головуючого судді.

3.2. У заяві про відвід судді від 25 травня 2026 року, обвинувачений зазначив аналогічні підстави для відводу судді, яким суд надав оцінку, що викладена в ухвалі від 23 березня 2026 року.

4. Положення закону, якими суд керувався такі

У пунктах 10, 22, 23, 24 частини першої статті 3 КПК терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення:

- кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність;

- суд першої інстанції - місцевий загальний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, а також Вищий антикорупційний суд у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його підсудності цим Кодексом, а також апеляційний суд у випадку, передбаченому цим Кодексом;

- суддя - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційного суду, місцевих загальних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний;

- судове провадження - кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу (частина 6 статті 9 КПК).

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону суду (частина 1 статті 21 КПК).

Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України (частина 2 статті 21 КПК).

Суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (пункт 4 частини 1 статті 75 КПК).

За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим (частини 1, 2, 4, 5 статті 80 КПК).

У разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду (частина 1 статті 81 КПК).

Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (частина 4 статті 81 КПК).

5. Мотиви постановлення ухвали такі

5.1. Суд зауважує, що в частині 4 статті 81 КПК використовуються словосполучення «повторно заявлений відвід», «зловживання правом на відвід», «з метою затягування кримінального провадження», «суд, який здійснює провадження».

Варто зауважити, що в цій правовій нормі вживається поняття «повторно» без визначення конкретних критеріїв застосування такого терміну. Себто використовується проста, загальна «повторність», що буває, трапляється знову, вдруге в незалежності від зазначення особою, яка заявляє відвід нових причин відводу.

Натомість головними умовами для застосування цієї норми в разі подання повторного відводу є встановлення обставин зловживання особою правом на відвід, та яке використовується з метою затягування кримінального провадження. Якщо такі обставини будуть підтверджені, тоді суд який здійснює кримінальне (судове) провадження має право залишити таку заяву без розгляду.

Заявлений вдруге відвід, наприклад з посиланням на пункт 4 частини 1 статті 75 КПК, як на підставу відводу буде мати ознаки повторності, якщо ініціатор відводу раз за разом, без посилання на нові підстави визначені статтею 75 КПК здійснює зазначення в заяві також інших штучно створених самим заявником причин, які не існували на день визначенні судді для конкретного судового провадження.

Необхідно звернути увагу, що в цій частині статті використовується термін «кримінальне провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння…)», що включає в себе термін «судове провадження (підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення…)», який з огляду на приписи пункту 10 частини першої статті 3 КПК має більш широке значення.

Відтак, норма частини 4 статті 81 КПК надає право залишати без розгляду повторно заявлений відвід лише суду, який здійснює судове (кримінальне провадження).

Тож повторно, тобто вдруге, знов заявлений відвід, який має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження на розгляд іншому судді в порядку визначеному частиною 1 статті 81 КПК не передається, а може бути цим судом залишений без розгляду.

5.2. Суд зазначає, що кримінально-процесуальне законодавство не закріплює серед засад кримінального провадження неприпустимість зловживання процесуальними правами та не встановлює критеріїв, за наявності яких поведінка учасника кримінального провадження може бути визнана зловживанням, однак заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим (конституційним) принципом і поширюється на всі галузі права.

Під зловживанням процесуальними правами необхідно розуміти: форму умисних, недобросовісних, несумлінних дій учасників кримінального процесу, що знаходить своє вираження у вчиненні дій, несумірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; порушення умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав, які робляться лише з видимістю реалізації таких прав, що спричиняє обмеження можливості реалізації або порушення прав інших учасників у справі; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справи; необґрунтованому перевантаженні роботи суду; як неправомірну поведінку, особливий вид правопорушення.

Зловживання процесуальними правами виникає, якщо внаслідок реалізації права раз за разом створюється перешкода у вирішенні завдань кримінального судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії, зовні «схожі» на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків. Незважаючи на те, що такі дії мають очевидно штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

Зловживання процесуальними правами полягає в тому, що під час зловживання процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних процесуальних прав, та може мати форму штучного ускладнення кримінального процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає ухваленню судового рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Відтак, зловживання правом на відвід є така поведінка учасників судового провадження, що полягає у свідомому та зловмисному використанні ними норм КПК задля створення процесуальних перешкод.

Тому, суд має право визнати таку позицію сторони різновидом зловживання процесуальними правами, спрямованим на затягування судового провадження, та зважаючи на те, що хоча норми КПК безпосередньо не врегульовують порядок реагування на можливі зловживання процесуальними правами учасниками кримінального провадження. Водночас, частиною 5, 6 статті 9 КПК визначено, що у разі, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК, а також із урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

5.3. Суд констатує, що подання заяви про відвід судді від 25 травня 2026 року свідчить про зловживання обвинуваченим його правами, з метою затягування розгляду судового провадження, оскільки Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 23 березня 2026 року вже відмовляв у задоволенні заяви обвинуваченого про відвід Судді.

Обвинувачений, захисник, прокурор не заперечували, що, зважаючи на ухвалу від 23 березня 2026 року, суд вже з`ясовував тотожні обставини, які стали підставою для заяви від 25 травня 2026 року

Суд зазначає, що жодних розумних мотивів для відводу заява від 25 травня 2026 року не містить. Так, в ній відсутні факти і обставини, які надають право обвинуваченому на заявлення відводу судді, розумного обґрунтування з відповідними доводами, доказами та мотивами своєї правової позиції. Заява лише містять, зокрема обґрунтування з посиланнями щодо: незгоди з процесуальними рішеннями Судді.

Суд вважає, що неодноразове подання особою декількох аналогічних за змістом заяв з певними відмінностями містить ознаки зловживання, спрямованого не на захист порушеного права, а на створення підстав для постановлення різних судових рішень в однакових правовідносинах, що очевидно перешкоджає нормальному руху кримінального провадження.

Така поведінка не свідчить про добросовісні наміри стороною захисту з`ясувати підстави та обставини притягнення особи до кримінальної відповідальності, щоб було видно бажання сприяти правосуддю в об`єктивному розгляді провадження та намагання за допомогою законних засобів належно реалізовувати свої права, з урахуванням диспозитивності процесу. Фактично обвинувачений за допомогою наданих йому законом прав порушує межі здійснення таких суб`єктивних прав. Реалізація в такий спосіб своїх прав суперечить не тільки соціальному призначенню кримінального судочинства, але порушує загальні норми, зокрема принципи кримінального процесу.

Суд наголошує, що під час розгляду Справи дії обвинуваченого виглядали заздалегідь спланованими та направленими на затягування її розгляду.

Тож, суд розцінює заяву від 25 травня 2026 року подану з тих самих підстав, які визначені пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК, як повторно заявлений відвід, що має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження. Тому, з врахуванням положень частини 5, 6 статті 9, частини 4 статті 81 КПК, суд, який здійснює Судове провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

6. Суд застосовує таку практику Європейського суду з прав людини

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року, наголосив на недопустимості зневілювання ключового принципу верховенства права у разі, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом.

Розумність тривалості провадження необхідно визначати з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів влади (рішення «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Вергельський проти України»).

7. Висновок такий

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що заяву необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 372, 532 КПК, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без розгляду заяву про відвід судді від 25 травня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 28 травня 2026 року.

СуддяОСОБА_8