Рішення № 136935068, 28.05.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/2383/25

Провадження № 2/493/327/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторінв залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

29.12.2025 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

Ухвалою судді Мясківської І.М. від 05.01.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Свою вимогу позивач мотивує тим, що 16.06.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4586767, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 8000,00 грн., а останній зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки (терміни), що визначенні договором.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.

Відповідач у свою чергу не виконав умов кредитного договору.

16.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 16/12-2021-43. Відповідно до умов цього договору відбулося відступлення права вимоги і за договором про споживчий кредит № 4586767 від 16.06.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

10.03.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір про відступлення № 10-03/2023/01. Згідно вказаного договору ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги включно і до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 4586767 від 16.06.2021 року.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

В порушення договору відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на момент пред`явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем склала: 63800 грн., яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту 8000 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 55000 грн., заборгованість за комісіями 800 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 63800 грн. та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн.

01.05.2026 року у зв`язку із прийняттям 28.04.2026 року Вищою радою правосуддя рішення № 773/0/15-26 про звільнення з посади головуючого по справі судді Мясківської І.М., у зв`язку з поданням заяви про відставку, дану цивільну справу було перерозподілено в провадження головуючого судді Тітової Т.П.

Ухвалою Балтського районного суду від 04.05.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків, оскільки доданий позивачем доказ сплати судового збору раніше було зараховано до іншої справи.

14.05.2026 року від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та додано доказ сплати судового збору.

Ухвалою судді Тітової Т.П. від 14.05.2026 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак у позові зазначила, що справу розглянути за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 24.02.2026 року не з`явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки. Конверт з копією ухвали про відкриття провадження та призначення справи до розгляду повернувся на адресу суду 03.02.2026 року.

Відповідач в судове засідання, яке було призначено на 28.05.2026 року не з`явився. Конверт з судовою повісткою про його виклик до суду повернувся на адресу суду 06.05.2026 року.

Крім того, відповідач повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи призначеної на 24.02.2026 року, 02.04.2026 року та на 28.05.2026 року шляхом оголошення на офіційному сайті Судової влади України.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 16.06.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4586767, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 8000,00 грн., строком на 30 днів з 16.06.2021 року. А ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит і сплати комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом 16.07.2021 року (п. п. 1.1., 1.2., 1.3. та 1.4. договору)

Відповідно до п. п. 1.5., 1.5.1., 1.5.2., 1.6., 1.7. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3800,00 грн. в грошовому виразі та 11215,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 5015,00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. Комісія за надання кредиту: 800,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 3000,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Z56423 відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», що підтверджується копією довідки про ідентифікацію виданою ТОВ «Мілоан».

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в розмірі 8000,00 грн., що вбачається з копії квитанції № 1678342108 від 16.06.2021 року (ордер 4b9e47d1-7bec-42a0-aaa6-b8e579d3bc66_6375943).

Відповідач у свою чергу не виконав умов договору про споживчий кредит № 4586767 від 16.06.2021 року,що створило заборгованість у розмірі 35800 грн., яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту - 8000 грн., простроченої заборгованості за сумою відсотків - 27000 грн. та заборгованості по комісії 800 грн. що вбачається з копії відомості про щоденні нарахування та погашення видані ТОВ «Мілоан» за договором № 4586767 від 16.06.2021 року.

Згідно розрахунку заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал», борг ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 4586767 станом на 10.03.2023 року складає 63800 грн., що становить: 8000 грн. основний борг, 27000 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 28000 грн. нараховані відсотки за кредитним договором з моменту відступлення права вимоги та 800 грн. заборгованість з комісії, що також вбачається з копії розрахунку заборгованості позивача.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачений в договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із суми позики 5000 грн.

16.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 16/12-2021-43. Відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за договором про споживчий кредит № 4586767 від 16.06.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 16/12-2021-43, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 4586767 у сумі 35800 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8000 грн., заборгованості по процентам - 27000 грн. та заборгованості по комісії 800 грн.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило позивачу право вимоги до реєстру боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 4586767 у сумі 63800 грн., яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту 8000 грн., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 55000 грн., заборгованість за комісіями 800 грн.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 4586767.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту по вказаному договору становить 8000 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається з договору позики, строк його дії становить 30 днів, з урахуванням пролонгації до 14.09.2021 року включно. Додаткових угод щодо продовження строку кредитування матеріали справи не містять.

Отже, оскільки після спливу визначеного договором позики строку кредитування право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за договором позики поза межами строку кредитування задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що відповідно до п. 1.4 договору про споживчий кредит № 4586767 від 16.06.2021 року термін повернення кредиту визначено до 16.07.2021 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 16.12.2021 року відсутні.

Таким чином, вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 28000 грн. є необґрунтованою і недоведеною.

Згідно копії відомості про щоденні нарахування та погашення видані ТОВ «Мілоан» за договором № 4586767 від 16.06.2021 року сума заборгованості відповідача перед позивачем за відсотками становить - 27000 грн., які нараховані згідно п. 1.5.2 та п. п. 1.6, 2.3.1.2 договору. У зв`язку з цим суд вважає, що саме вказана вище сума заборгованість за відсотками підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, позивач також просив стягнути й прострочену заборгованість за комісією за надання кредиту в сумі 800 грн.

Так, із п. 1.5.1. договору вбачається, що Комісія за надання кредиту: 800,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк не уповноважений стягувати з позичальника плату (комісію) за надання кредиту, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.

Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).

Згідно з п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, провадження № 61-4202сво22 дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту банку безоплатно.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованості по сплаті комісії за надання кредиту у розмірі 800 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного кредитного договору належним чином не виконував, то суд вважає за необхідне, частково задовольнити позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит в загальному розмірі 35000 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27000 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Зважаючи на викладене, в іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з відповідача понесених ним судових витрат на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.

Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 0647750001 від 13.05.2026 року, за подання даного позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Ч. ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу, стороною позивача подано до суду: Договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», тарифи на послуги, заявку на надання юридичної допомоги № 53 від 03.11.2025 року, витяг з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року, відповідно до яких надано послуги на загальну суму 16000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають частковому задоволенню 54,88 %, отже з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в пропорційному відношенні до задоволених вимог, а саме судовий збір в сумі 1329,41 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8780,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 259, 263-265, 280-282ЦПК України, ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926), заборгованість за договором про споживчий кредит № 4586767 від 16.06.2021 року в сумі 35000 (тридцять п`ять тисяч) грн., в т.ч. 8000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 27000 грн. - прострочена заборгованість за сумою відсотків, а також судовий збір в сумі 1329,41 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8780,80 грн., а всього:45110 (сорок п`ять тисяч сто десять) грн. 21 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складено 28.05.2026 року.

СУДДЯ