Рішення № 136934848, 28.05.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/876/26

Провадження № 2/682/898/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Маршал І.М.,

за участі секретаря судових засідань Захарчук С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Технофінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТОВ "ФК "Технофінанс" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.09.2024 року між ТОВ "Технофінанс" та відповідачем укладено договір позики "ТехноПрофі" № 3033902417-042853 відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит в сумі 17700,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Кредит було надано строком на 360 днів з фіксованою процентною ставкою 346,75% річних від суми кредиту або ж 0,95% за кожен день від суми позики, сплатою комісії за видачу позики в розмірі 18% від чистої суми позики, яка нараховується одноразово та сплатою неустойки у виді штрафу, що нараховується в наступному порядку: на 2 день невиконання зобов`язання - штраф у розмірі 1770 грн., на 5 день невиконання зобов`язання - штраф у розмірі 2655 грн., на 10 день невиконання зобов`язання - штраф у розмірі 4425 грн.

Розмір заборгованості відповідача згідно з розрахунком заборгованості за кредитом становить 87 084,40 грн. з яких:

- 17 700,00 грн. заборгованість за кредитом;

- 60 534,40 грн. заборгованість за відсотками;

- 8 850,00 грн. борг за штрафом.

Оскільки, станом на день пред`явлення позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно з кредитним договором позивач просить суд стягнути з відповідача кредитну заборгованість, судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, за змістом позову просив здійснити розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив, відзиву на позов не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.09.2024 року між ТОВ "Технофінанс" та відповідачем укладено договір позики "ТехноПрофі" № 3033902417-042853 відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит в сумі 17700,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Кредит було надано строком на 360 днів з фіксованою процентною ставкою 346,75% річних від суми кредиту або ж 0,95% за кожен день від суми позики, сплатою комісії за видачу позики в розмірі 18% від чистої суми позики, яка нараховується одноразово та сплатою неустойки у виді штрафу, що нараховується в наступному порядку: на 2 день невиконання зобов`язання - штраф у розмірі 1770 грн., на 5 день невиконання зобов`язання - штраф у розмірі 2655 грн., на 10 день невиконання зобов`язання - штраф у розмірі 4425 грн.

Розмір заборгованості відповідача за кредитом становить:

- 17 700 грн. заборгованість за кредитом;

- 60 534,40 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Зі ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 527ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, де кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи судом відповідачем не надано, як і не надано жодних інших доказів на підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості за основним боргом та за відсотками за користування кредитнимии коштами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 850,00 грн. неустойки у виді штрафу, то суд знаходить вказану вимогу необгрунтованою, оскільки така суперечить приписам п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану (введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX) та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.

На підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію договору про надання правничої допомоги з додатками до нього, що засвідчуть вказаний розмір витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Стороною відповідача вказаний розмір судових витрат не заперечувався, а також не спростовувався.

Тому суд, враховуючи пропорційність задоволених вимог до ціни позову, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 4 491,87 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягненню підлягають судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2391,83 грн.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265,280-282 ЦПК ст.ст. 525,526, 612, 1048,1049,1050 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Технофінанс" (ЄДРПОУ 43868852), адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Глобинська, 2, офіс, 207/2, заборгованість за кредитним договором в розмірі 78 234,40 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 391,83 грн. та 4 491,87 грн. витрат на правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя Маршал І. М.