Рішення № 136934751, 25.05.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Дата ухвалення
25.05.2026
Номер справи
755/14688/25
Номер документу
136934751
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №755/14688/25

Провадження № 2/601/257/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі

головуючого Мочальської В.М.,

за участі секретаря судового засідання Домінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременці цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №527093463 від 18.01.2023 в розмірі 87 516,20 грн, з яких: 18 500,00 грн - заборгованість по кредиту; 69 016,20 грн - заборгованість за відсотками.

Позов обгрунтовано тим, що 18.01.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 527093463 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 18 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит до 17.02.2023 та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

18 січня 2023 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 18 500 грн на банківську карту відповідача.

Право грошової вимоги за указаним кредитним договором переходило тричі на підставі договорів факторингу: від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс»; від ТОВ «Таліон Плюс до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Так, згідно останнього договору факторингу від 04.06.2025 № 04/06/25-Ю, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 87 516,20 грн відповідно до реєстру боржників до вищевказаного договору факторингу.

Не погодившись із позовом, ОСОБА_1 подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у позові з підстав того, що проценти за кредитом нараховані після закінчення строку кредитування (30 днів), право вимоги відступлено до укладення кредитного договору.

19.01.2026 представник позивача подала відповідь на відзив, зазначивши, що відповідно до умов договору факторингу передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Відсотки нараховувалися в межах погоджених умов кредитного договору.

17.02.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення, які є аналогічними відзиву.

18.02.2026 представник позивача подала додаткові пояснення відповідно до яких просить врахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 07.01.2026 у справі № 727/2790/25 під час розгляду даної справи.

15.04.2026 представник відповідача адвокат Притула Є.О. подала додаткові пояснення, вказавши, що відповідач не визнає позовні вимоги керуючись судовою практикою в даній категорії справ, згідно якої в задоволенні аналогічних позовних вимог позивача про стягнення боргу за кредитним договором, первинним кредитором за яким був ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», право вимоги за яким відступлено 28.11.2018 до укладення кредитного договору вже було відмовлено постановою Житомирського апеляційного суду від 10.10.2025 у справі №281/371/24 з підстав відступлення прав вимоги до укладення кредитного договору. Кредитний договір за яким заявлено стягнення в даній справі укладений 18.01.2023, а право вимоги за ним відступлено 28.11.2018 до укладення кредитного договору. Крім того, зазначає, що в межах положень ст. 1048 ЦК України та умов кредитного договору до стягнення підлягав борг в сумі 21996 грн. 50 коп. Але на заборгованість наявну перед первинним кредитором в сумі 21996,50 грн не було набуто прав вимоги позивачем тому, що на момент відступлення прав вимоги 28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» згідно наявних у справі договорів відступлення прав вимоги, не було укладено кредитного договору.

16.04.2026 представник позивача подала додаткові пояснення відповідно до яких вказала, що положення національного законодавства України, так і висновки Великої Палати Верховного Суду, а також висловлювання суддів касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, чітко підтверджують той факт, що за спірними Договорами факторингу до товариства могли перейти права вимоги за кредитним договором грошові права вимоги до позивача, які виникли після укладення договорів факторингу.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак позовна заява містить клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідач та його представник адвокат Притула Є.О. у судове засідання не з`явилися. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20.10.2025 цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Кременецького районного суду Тернопільської області.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 23.12.2025 відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Суд вважає, що неявка у судове засідання учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 223 ЦПК України).

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Встановлено, що 18 січня 2023 року ОСОБА_1 на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заповнив заявку на отримання грошових коштів у кредит у розмірі 18 500 гривень.

18 січня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №527093463 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 18500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору та Правил надання грошових коштів у позику.

За змістом п.2.2-2.5 договору, сума кредитного ліміту, вказана у п.2.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 18 500 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 17 лютого 2023 року. Другий та решта траншів надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.

У п.3.1 договору зазначено, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Відповідно до п.3.2 кредитного договору, встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з п. 3.3 договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3496,50 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

У п. 7.1. договору сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування 17 лютого 2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

За змістом п.7.2 договору, основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 5 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:

- 7.2.1. закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п 11.1. договору;

- 7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7, або п. 9.2.1.5. договору.

У пункті 7.3.1. договору зазначено, що протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, врахованої відповідно до правил цього договору.

Згідно з п. 8.1 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.

Відповідно до умов п. 8.2. договору, процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за договором та загальна вартість кредиту за договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

8.3. За умови якщо позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості кредиту за договором на умовах п. 8.5. договору, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,10 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

8.4. Зобов`язання по сплаті процентів за користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним.

8.5.2. Якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів та здійснить повернення всієї суми отриманого кредиту до закінчення дисконтного періоду (з урахуванням всіх пролонгацій), то зобов`язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом за період від дати видачі кредиту до 17.02.2023 будуть визначатися на умовах п.8.5.1. договору за дисконтною процентною ставкою, а з наступного дня після 17.02.2023 за ставкою 661,74 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,81 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Також, 18 січня 2023 року відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт».

Як вбачається зі змісту заявки на отримання грошових коштів в кредит від 18 січня 2023 року, відповідач для отримання кредиту зазначив номер картки НОМЕР_1 .

Кредитодавцем, на виконання умов договору, відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 18 500 грн шляхом перерахунку на зазначену відповідачем банківську картку, що підтверджується платіжним дорученням від 18 січня 2023 року.

Зарахування 18 січня 2023 року коштів на банківську карту відповідача підтверджується також довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260227/59490-БТ від 09.03.2026 на запит суду.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язався відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.

У пункті 4.1 цього договору зазначено, що право вимоги переходить від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання сторонами реєстру прав вимог. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

28 листопада 2019 року, 31 грудня 2020 року, 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2022 року та 31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» були укладені додаткові угоди щодо продовження строку дії укладеного між сторонами договору факторингу.

Зокрема, 21 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано реєстр прав вимоги, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №527093463 від 18 січня 2023 року у розмірі 39 553,10 грн: 18 500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 053,10 грн - заборгованість за процентами, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги.

Також 31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» підписано акт звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 21 березня 2023 року становить 39 001,80 грн: 18 500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 138,10 грн - заборгованість за процентами, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги.

Крім того, 23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язалося відступити «ФК «Онлайн фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а «ФК «Онлайн фінанс» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

У пункті 4.1 цього договору зазначено, що право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» в день підписання сторонами реєстру прав вимог.

23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» підписано реєстр прав вимоги, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №527093463 від 18 січня 2023 року у розмірі 87 516,20 грн: 18 500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 69 016,20 грн - заборгованість за процентами, що підтверджується витягом з реєстру прав вимог.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 21 березня 2023 року становить 87 516,20 грн: 18 500 грн заборгованість за тілом кредиту; 69 016,20 грн заборгованість за процентами, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги.

На підтвердження факту оплати ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» за відступлення прав вимоги додано платіжну інструкцію від 26 лютого 2024 року №5703.

Крім того, 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором кредитним договором №527093463 від 18 січня 2023 року у розмірі 87516,20 грн, що підтверджується витягом з Реєстру боржників.

На підтвердження факту сплати ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за право грошової вимоги надано платіжну інструкцію від 25 червня 2025 року.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного договору, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», як новий кредитор, звернулося до суду із вказаним позовом.

Частиною першою статті 15 ЦК України, частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач зобов`язаний виконувати умови кредитних договорів у відповідності до їх умов та вимог законодавства.

У частині першої статті 512 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (ст. 76-79 ЦПК України).

Відповідач просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 527093463 від 18.01.2023 від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», відповідно, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», та відповідно від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», оскільки позивач посилається на договір факторингу, який був укладений з первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018, тоді як кредитний договір № 527093463 був укладений 18.01.2023, тобто після відступлення прав вимоги.

Однак, з такими доводами відповідача та його представника суд не погоджується з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

На підставі п.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст. 610, ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п. 1.4. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Відповідно до п. п. 5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01від 28.11.2018 фактор ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Отже, договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» відступити право вимоги за кредитними договорами.

Відповідно до п. п.1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Право вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло в день підписання реєстру №221 21.03.2023 тобто, під час чинності договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, строк дії якого було продовжено додатковими угодами до 31.12.2022 року.

Тобто, первісне відступлення права вимоги за кредитом фактично відбулося після укладення кредитного договору 18.01.2023 та настання строку виконання зобов`язання за ним, що відповідає вимогам ст. 1078 ЦК України.

Отже, у справі наявні належні та допустимі докази переходу права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс»; від ТОВ «Таліон Плюс до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача - ТОВ «Юніт Капітал» по боргових зобов`язаннях ОСОБА_1 за кредитним договором № 527093463 від 18.01.2023.

Посилання відповідача та його представника на рішення судів апеляційної інстанції суд відхиляє, оскільки відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіряючи обґрунтованість заявленої позивачем суми заборгованості, суд керується таким.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 19 травня 2020 року у справі №910/23028/17 та постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 361/4563/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 176/3645/14-ц.

За змістом п.3.1 кредитного договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування, який складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу.

Відповідно до п.3.2 кредитного договору, встановлений в п.3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно з п. 3.3 договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3496,50 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.

У заявці на отримання грошових коштів у кредит також зазначено, що строк кредиту становить 30 днів.

Як встановлено з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 протягом 30 днів не було сплачено проценти у розмірі 3496,50 грн, а відтак пролонгація за умовами договору не відбулася, тому проценти після 17 лютого 2023 року стягненню не підлягають, оскільки вони нараховані поза межами визначеного договором строку.

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», подаючи відзив на позов, вказує, що відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу кредит на суму 18 500 грн строком на 30 днів. Оскільки відповідач свої зобов`язання з повернення кредиту у встановлений кредитним договором строк не виконав, відтак позивач вправі вимагати від відповідача повернення отриманих за кредитним договором коштів, а також процентів за неправомірне користування такими коштами, що передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Із наведеного слідує, що за позицією позивача, проценти у розмірі 69 016,20 грн складаються як із процентів, нарахування яких здійснено в межах строку дії кредитного договору, так і процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами, нарахування яких передбачено ст.625 ЦПК України.

Разом з тим, як слідує із позовної заяви, вимог про стягнення процентів, як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, позивач не заявляв.

У тексті позовної заяви міститься лише посилання на ст. 625 ЦК України, однак без проектування (застосування) її до обставин даної справи.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню заборгованість за процентами в розмірі 3 496,50 грн.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не заперечує факту укладення 18 січня 2023 року кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і не виконання своїх грошових зобов`язань, не надав суду будь-яких доказів на спростування заборгованості, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору, а тому суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ Капітал» заборгованості у загальному розмірі 21 996,50 грн, тобто у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З приводу посилання позивача у відповіді на відзив на приписи ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18 зазначила, що системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

Санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (пункт 8.32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).

В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що позивачем було заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування кредитними коштами в період з 20.02.2023 по 16.06.2023 поза межами строку кредитного договору. При цьому позовних вимог про стягнення грошових коштів за прострочення виконання зобов`язання позивач не заявляв.

Також суд звертає увагу на те, що умовами договору не було визначено іншого розміру відсотків за прострочення виконання зобов`язання, ніж передбачено у ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме трьох відсотків річних.

Розрахунку заборгованості в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не надавав та вимог про стягнення таких коштів не заявляв.

За неповернення кредитних коштів після закінчення строку, на який вони були видані, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

Позивач ототожнює відсотки за користування кредитними коштами та відсотки, які підлягають сплаті боржником за прострочення виконання зобов`язання, що суперечить вимогам чинного законодавства.

VI. Щодо розподілу судових витрат

У позовній заяві позивач ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» просить покласти на відповідача витрати на професійну (правничу) допомогу.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України до основних засад цивільного судочинства належить відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обгрунтування понесених судових витрат позивач ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» надало: договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, додаткову угоду № 257707149501до договору№05/06/25-01 про надання правничої допомоги від 05.06.2025; акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025,згідно якого ТОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» здійснило оплату Адвокатському бюро «Тараненко та партнери», в особі керуючого бюро Тараненко Артема Ігоровича в сумі 7000 гривень за надану ним правничу допомогу.

Ціна позову в даній справі становила 87 516, 20 грн, розмір задоволених позовних вимог становить 21996, 50 грн., що у відсотковому відношенні становить 25,13% .

Враховуючи принцип пропорційності розподілу судових витрат, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1759,10 грн витрат за надану професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 608 (шістсот вісім) гривень 75 копійок (25,13%) сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст.10, 11, 76-81, 89, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4 літера А, офіс 10) заборгованість за кредитним договором № 527093463 від 18.01.2023 у розмірі 21 996 (двадцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 50 копійок.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ вул. Рогнідинська будинок 4 літера А офіс 10) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1759 (одна тисяча сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ вул.Рогнідинська будинок 4 літера А офіс 10) 608 (шістсот вісім) гривень 75 копійок судового збору.

Дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м.Київ вул. Рогнідинська будинок 4 літера А офіс 10).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текс рішення виготовлено 25.05.2026.

Головуючий

Часті запитання

Який тип судового документу № 136934751 ?

Документ № 136934751 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 136934751 ?

Дата ухвалення - 25.05.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 136934751 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 136934751 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 136934751, Кременецький районний суд Тернопільської області

Судове рішення № 136934751, Кременецький районний суд Тернопільської області було прийнято 25.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 136934751 відноситься до справи № 755/14688/25

Це рішення відноситься до справи № 755/14688/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 136906617
Наступний документ : 136934752