Ухвала суду № 136934707, 14.05.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/5115/25

Провадження №2/944/830/26

УХВАЛА

14.05.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

з участю секретаря судового засідання Климейко Л.Г.,

представника відповідача Сагайдака Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іськіва Івана Зіновійовича про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», Філії «Новояворівські електромережі» Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» про визнання незаконним та скасування наказу,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Іськів І.З. звернувся до суду із заявою, у який просить стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24000 гривень 00 копійок.

На обґрунтування заяви покликається на те, що в провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебуває справа №944/5115/25 за позов ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз тепло», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» в особі філії «Новояворівські електромережі» про визнання незаконним та скасування наказу. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У позовній заяві про відшкодування шкоди у цій справі позивачем було вказано, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, складає 20 000 грн. Проте, у зв`язку з тривалістю розгляду цієї справи та відповідно більшою кількістю судових засідань, ніж очікувалось представником позивача, та долученням документів до матеріалів справи зі сторони відповідача, сума витрат на професійну правничу допомогу збільшилась і становить 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень 00 коп.

06 квітня 2026 року представник відповідача подав до суду заперечення на клопотання, в якому зазначив наступне. Як було зазначено вище, позивач у позовній заяві від 18.09.2025 заявив, що ним вже понесено 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу за підготовку та складення позовної заяви. Проте, замість доказу що підтверджує перерахування позивачем на користь АО «І. С. К. ГРУП» коштів в сумі 7000 грн, у доданому рахунку вказано про обов`язок позивача сплатити ще 9000 грн за підготовку та подання позовної заяви. Ця позовна заява була нібито складена 03.07.2025. Наголошують на тому, що справа № 944/5115/25 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження та є справою незначної складності. З огляду на це, час на складення та подання позовної заяви у розмірі 3 год та загальна вартість в 9000 грн у спорі незначної складності з мінімальною кількістю доказів є значно завищеною. Додатково слід зазначити, що у поданому представником позивача детальному описі послуг від 20.03.2026 витрачено 2 години на усну консультацію. Зважаючи на те, що справа є незначної складності 2 години часу усної консультації є значно завищеною. При цьому представник позивача зазначає, що клієнтом погоджена вартість однієї години роботи 3 000 грн, однак у поданому розрахунку вказано 3000 грн за 2 год усної консультації. Тому незрозуміло чи правильно повинно бути 1 година роботи за 3000 грн (як зазначено) чи 6000 грн за 2 години усної консультації. Стосовно заявлених витрат за участь в судових засіданнях: - згідно протоколу судового засідання від 03.12.2025 № 5558014, судове засідання тривало з 13.59 по 14.22, загалом 23 хв, проте вартість вказана як за 1 годину - 3000 грн. - згідно протоколу судового засідання від 25.02.2026 № 5974345, судове засідання тривало з 14.33 по 15.04, загалом 31 хв, проте вартість вказана як за 1 годину - 3000 грн. - згідно протоколу судового засідання від 11.03.2026 № 6054745, судове засідання тривало з 11.21 по 11.46, загалом 25 хв, проте вартість вказана як за 1 годину - 3000 грн. Якщо порахувати в сукупності, то фактично витрачений час в судових засіданнях є удвічі менший заявленого. Варто зазначити, що представник позивача вже у справі № 944/5115/25 також посилається на договір про надання професійної правничої допомоги №637 від 09.05.2025 на який посилався у справі 944/3416/25 та який не долучений до заяви про прийняття додаткового рішення. Наявність цього договору в матеріалах заяви про прийняття додаткового рішення є вкрай необхідною, оскільки слід з`ясувати порядок оплати за надання послуг, - чи наявне авансування чи часткового оплата, про яку зазначено у позовній заяві від 18.09.2025, чи післяплата, який обсяг послуг може бути наданий в рамках цього договору, який порядок надання послуг якщо в інших справах (якщо такий можливий). Таким чином, якщо припустити, що заявлена сума у розмірі 24000 грн стосується цієї справи, то вказаний розмір не є співмірним з обсягом наданих послуг та є значно завищеним. Оскільки у ситуації, що коментується, позивачем не надано документів, які підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, враховуючи неможливість встановлення дійсності договірних відносин між позивачем та його представником, а також неможливість перевірити домовленість сторін про розмір гонорару та порядок його обчислення, а тому доказів реальності адвокатських витрат не надано та підстав для задоволення заяви нема.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Іськів І.З. не прибули, однак представник позивача подав клопотання про розгляд заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у його відсутності та просив таку задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу просив відмовити повністю з мотивів, наведених у письмовому запереченні .

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви

Заслухавши представника відповідача, оцінивши доводи заяви та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми права, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Представник позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу надав рахунок згідно договору про надання професійної правничої допомоги №76 від 20.03.2026, акт виконаних робіт згідно договору про надання професійної правничої допомоги №637 від 09.05.2025, детальний опис витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 . Водночас в матеріалах справи відсутній договір про надання професійної правничої допомоги №637 від 09.05.2025, не долучив такий договір позивач і при зверненні із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі.

Відсутність договору про надання правничої допомоги на підставі якого здійснено нарахування витрат на правничу допомогу, погоджено порядок та строки сплати такої, унеможливлює перевірку судом понесених позивачем витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи в суді, немає.

Аналогічного змісту ухвалу за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іськіва І.З. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу між тими ж сторонами постановив Яворівський районний суд Львівської області у справі №944/3416/25, яка не оспорювалась і набрала законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 260, 261, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Іськів Івана Зіновійовича про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», Філії «Новояворівські електромережі» Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» про визнання незаконним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.Б. Поворозник