Рішення № 136934262, 25.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6095/25

Провадження №: 2/332/810/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сапунцова В. Д., при секретарі судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивувало тим, 06.10.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5364974005. Цей договір, паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» (розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення договору та до яких приєднався підписавши договір) складають єдиний договір.

На підставі договору про відступлення права вимоги №171221 від 17.12.2021 року, укладеного між ТОВ ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» Клієнт зобов`язується відступити Факторові за плату свої Права вимоги за Кредитними договорами, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором.

26.05.2025 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/29-Ф від 26.05.2025 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав вимоги.

Відповідно до Додатку №1до Договору факторингу № НІ/11/29-Ф від 26.05.2025 Реєстру Прав Вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 284255,81 грн., з яких:

-186561,68 грн. загальна заборгованість по тілу кредиту;

-30,09 грн. загальна заборгованість по відсоткам;

-97664,04 грн. загальна заборгованість по комісії;

-0,00 грн. загальна заборгованість по несанкціонованим овердрафтам;

- 0 грн. пеня/штрафи.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором № 5364974005 від 06 жовтня 2020 року в сумі 284255,81 грн. Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

05.12.2025 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Тальчук П.І. через систему «Електронний суд» надала відзив на позовну заяву, де просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування зазначено, що кредитний договір №5364974005 від 06.10.2020 не містить відомостей щодо домовленості сторін про встановлення розміру процентної ставки, умовами договору не було передбачено права банку нараховувати проценти, штрафи та комісію на тіло кредиту. Окрім того, за умовами договору №5364974005 від 06.10.2020 неможливо визначити на який строк було надано кредит, оскільки сам договір містить положення, що кредит надається строком на 60. Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг (Додаток №1 до Угоди про надання кредиту №501182770 від 13.09.2019 року) не відповідає кредитному договору №5364974005 від 06.10.2020. Паспорт споживчого кредиту не є невід`ємною складовою частини кредитного договору. Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та є лише інформаційною довідкою для споживача про умови кредитування, з якими банк (фінансова установа) зобов`язаний його ознайомити для прийняття споживачем усвідомленого рішення про наступне укладення кредитного договору. Умови договорів приєднання розробляються банком (фінансовою установою), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк (фінансова установа) має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розумів Відповідач та ознайомився і погодився з ними. В матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачу згідно договору кредиту №5364974005 від 06.10.2020. Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданих відповідачеві кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованої суми боргу, процентів не є можливим. Доказуванню в межах цієї цивільної справи підлягає саме факт передання коштів кредитодавцем, саме Відповідачу, саме у зв`язку з виконанням укладеного кредитного договору. За умовами кредитного договору №5364974005 від 06.10.2020, кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору. Однак, жодних належних доказів, які підтверджують видачу кредитних коштів позичальнику (первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») за кредитним договором від кредитора до позовної заяви долучено не було. Позивачем не надано відповідну належну платіжну інструкцію на підтвердження перерахування грошових коштів по кредитному договору. Наданий Позивачем документ розрахунку кредитної заборгованості не підтверджений належними, в розумінні чинного законодавства, доказами, оскільки наявність або відсутність указаної Позивачем суми заборгованості має бути підтверджена виключно матеріалами первинної бухгалтерської документації. Відповідно до наданого розрахунку взагалі неможливо встановити дійсний розмір заборгованості Відповідача, періоди та відсоткову ставку, за які така заборгованість була нарахована. Доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком Позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України. Отже, жодних доказів на підтвердження отримання Відповідачем грошових коштів за кредитним договором №5364974005 від 06.10.2020, Позивач, всупереч вимог ст. 81, 83, 177 ЦПК України, не надав. Вважаємо, що Позивачем не доведено належними доказами відступлення права вимоги за кредитним договором №5364974005 від 06.10.2020, з огляду на наступне. Позивач не надав суду доказів, що підтверджують факт оплату за договором факторингу №171221 від 17.12.2021, що підтверджує недоведення Позивачем переходу права вимоги за кредитним договором №5364974005 від 06.10.2020 до АТ «ТАСКОМБАНК». Ціна продажу за вказаним договором факторингу та реквізити сторін, які вказані у розділі «3.РОЗРАХУНКИ СТОРІН», замальовані. Подальший перехід прав вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» є похідним та залежним від доведеності першочергового переходу права вимоги. На підтвердження відступлення прав вимоги до Позивача відносно Відповідача, наданий документ «Реєстр Прав Вимог до Договору факторингу №НІ/11/29-Ф від «26» травня 2025 року», за першочерговим договором факторингу №171221 від 17.12.2021 Позивач не долучив ні Реєстр Прав Вимог, ні Реєстр Боржників. Отже, наданий вищевказаний «Реєстр Прав Вимог до Договору факторингу № НІ/11/29-Ф від «26» травня 2025 року» не є належним доказом наявності заборгованості за кредитним договором №5364974005 від 06.10.2020, що відповідно до вимог цивільного процесуального закону не встановлює реальне виконання чи невиконання зазначеного кредитного договору боржником/відповідачем. Зазначена у ньому інформація, за умови відсутності первинних документів по кредитному договору, на підставі яких він складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає Позивач. Окрім того, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів. Отже, копії документів подаються до суду належно завіреними враховуючи вимоги ДСТУ 4163:2020. Натомість суду надана копія Реєстру Прав Вимог, що суперечить умовам договору факторингу та є недопустимим доказом, оскільки її зміст може бути змінено в односторонньому порядку та викладено в зручній для Позивача формі, що не відповідає оригіналу, тому такі докази не можуть бути взятими судом до уваги. Позивач не надав суду належним чином засвідчені витяги з оригінальних реєстрів Боржників. ТОВ «ФК «ЄАПБ» є неналежним Позивачем у спірних правовідносинах, оскільки товариство не набуло права вимагати від Відповідача сплати заборгованості за кредитним договором №5364974005 від 06.10.2020. Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах. Позивачем не підтверджено факт відступлення права вимоги до нього за кредитним договором №5364974005 від 06.10.2020. Отже, до Позивача не перейшло належним чином права вимоги відносно Відповідача за кредитним договором №5364974005 від 06.10.2020, а відтак Позивач є неналежною стороною по даній справі та не має жодного права на стягнення на свою користь заборгованості з Відповідача. Щодо стягнення заборгованості за комісією за кредитним договором. Банки (фінансові установи) не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк (фінансова установа) здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). В оспорюваному кредитному договорі відсутнє уточнення найменування конкретних послуг та систематичності запиту споживачем інформації щодо обслуговування кредитної заборгованості. В кредитному договорі №5364974005 від 06.10.2020 не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються та за які фінансовою установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Відтак Позивачем не підтверджено належними доказами правомірності нарахування комісії у вказаному у позові розмірі. Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки відсутні належні, допустимі та достатні докази, що підтверджують належний перехід права вимоги за спірним договором кредиту до ТОВ «ФК «ЄАПБ», а також докази, що підтверджують отримання Відповідачем кредитних коштів, користування ними. Також відповідач просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правової допомоги.

09 грудня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення Кредитного договору, на погоджених умовах шляхом особистого підписання Кредитного договору. З чого слідує, що в разі не спростування Відповідачем презумпції правомірності Кредитного договору всі права, набуті сторонами правочину за цими договорами, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитних договорів, підлягають виконанню. Також зазначає, що Відповідачем, у відзиві на позовну заяву, не заперечується належними та допустимими доказами факту укладення ним Кредитного договору. Також, наголошуємо на тому, що за весь період перебування права вимоги по Кредитному договору у ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до Відповідача. Відтак, Позивач лише просить суд стягнути із Відповідача ту заборгованість за Кредитним договором, яка була нарахована Первісним кредитором на дату відступлення права вимоги до Позивача. Відповідачем умови Кредитного договору не виконувались отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов Кредитного договору є правомірним, а Відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов Кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі. Щодо переходу прав вимоги, На підставі Договору факторингу №171221 від 17.12.2021 укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» (АТ «ТАСКОМБАНК») Клієнт зобов`язується відступити Факторові за плату свої Права вимоги за Кредитними договорами, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором. 26 травня 2025р. між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ТАСКОМБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №НІ/11/29-Ф від 26.05.2025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/29-Ф від 26.05.2025 Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 284255,81 грн. Враховуючи те, що Реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Виксерокопіювання (Витяг) з Реєстру боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Зазначає, що Верховний Суду постанові від 02.11.2021 та 18.10.2023 у справі №905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012 тощо). Таким чином, Договір факторингу між Первісним кредитором та Позивачем укладений у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси Відповідача. Щодо розрахунків заборгованості первинних бухгалтерських документів як доказів нарахування заборгованості, зазначено, що. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення Відповідачем кредитних коштів за укладеним з Первісним кредитором договору позики, щодо яких виник спір, з тих причин, що Позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 ПОЛОЖЕННЯ Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Звертають увагу на те, що ідентифікація Позичальника здійснюється через банка-емітента, яким видано картку. Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та Відповідач ОСОБА_1 . Ні Первісний кредитор, ні ТОВ «ФК «ЄАПБ» не мало та не має доступу до даної інформації, так як дана інформація є банківською таємницею. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів. Щодо правової допомоги. Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомляє, що розмір судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу адвоката складає 14000,00 грн. Відповідачем не надано копію договору про надання правничої допомоги з додатками, акту приймання передачі послуг, копію квитанції про оплату послуг. Вартість правничої допомоги в сумі 14000,00 грн. з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву є неспівмірним. Позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже їх розмір встановлений на власний розсуд та належним чином необґрунтований. Також, вказує, що вартість правової допомоги є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості. Враховуючи все вищевикладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

22.12.202 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Тальчук П.І. через систему «Електронний суд» надала додаткові пояснення, в яких зазначено, що банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», заборгованість за кредитом має доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним договором, розрахунок кредитної заборгованості, не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку. Позивач перелічені бухгалтерські документи суду не надав, не довів, що він має право пред`являти вимогу щодо стягнення заборгованості за вказаним спірним договором, оскільки не надав належних доказів на підтвердження відступлення права вимоги за договором факторингу №171221 від 17.12.2021. Щодо клопотання позивача про витребування доказів, представник відповідача просив відмовити у задоволенні цього клопотання, оскільки вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, та як позивач не навів жодних об`єктивних причин, які б унеможливлювали отримання відповідних доказів безпосередньо до звернення до суду, та не надав жодного доказу разом із позовною заявою. Подане клопотання, вважає таким, що має абстрактний та формальний характер, оскільки Позивач не конкретизував, які саме докази він просить витребувати. Зокрема, у клопотанні не зазначено номер платіжної картки, номер банківського рахунку чи інші ідентифікуючі реквізити, щодо яких нібито необхідно витребувати інформацію з банківської установи. Щодо стягнення заборгованості за комісією за кредитним договором, представник відповідача зазначає, що у своїй відповіді на відзив знову жодним чином не розтлумачує яку комісію він хотів стягнути з Відповідача з надання кредиту чи з обслуговування. Однак, спірним кредитним договором не передбачено сплату жодної з перелічених комісійних винагород, а, відтак, Позивач неправомірно її нарахував. На підставі вище зазначеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів та стягнути з позивача понесені відповідачем витрати на надання правової допомоги.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 31.03.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

29.04.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Тальчук П.І. через систему «Електронний суд» надала додаткові пояснення, в яких зазначено, що надані представником позивача окремі аркуші реєстру боржників не є належним чином засвідченою копією документа та не є засвідченим витягом з нього. Позивач не надав належним чином засвідчені витяги з оригінальних реєстрів боржників до Договору факторингу №НІ/11/29-Ф від 26 травня 2025 року, також долучив неповний текст договору факторингу №171221 від 17.12.2021. Отже, до Позивача не перейшло належним чином права вимоги відносно Відповідача за кредитним договором №5364974005 від 06.10.2020, а відтак Позивач є неналежною стороною по даній справі та не має жодного права на стягнення на свою користь заборгованості з Відповідача. Також зазначила, що спірний кредитний договір не містить умови щодо сплати комісії.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відповіді на відзив просив розгляд справи справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 06.10.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5364974005.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, кредит надається на наступних умовах:

тип кредиту кредит,

сума кредиту 197036,12 грн.,

строк, на який надається кредит 60.

Відповідно до п.1.3. договору, позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту №4974005, який є невід`ємною частиною цього договору.

В п. 2.1. договору зазначено, що всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.05.2020, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до якиї позичальник приєднується підписавши цей договір.

Пунктом 2.2 договору зазначено, що цей Договір, Паспорт кредиту №1974005 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.05.2020 складають єдиний кредитний договір. Позичальник підписавши цей договір підтверджує, що свій примірник цього договору він отримав.

Також факт укладення договору про споживчий кредит та ознайомлення ОСОБА_1 з правилами та умовами даного договору підтверджується копією паспорту споживчого кредиту, копією графіка платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, підписаного останнім власноруч.

ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 1978036,12 грн.

17 грудня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та АТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір факторингу № 171221, на підставі якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої Права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває Права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, до дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої Права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги зі зазначенням ціни договору та розмірі заборгованостей позичальників.

Відповідно до договору факторингу № НІ/11/29-Ф від 26 травня 2025 року АТ «ТАСКОМБАНК» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «ТАСКОМБАНК» права грошової вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, тим самим ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» стає новим кредитором.

Відповідно до п.2.1 договору факторингу в порядку та на умовах, фактор зобов`язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права Вимоги за Кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення Прав Вимоги до Позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі Прав Вимоги, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною цього договору.

В п. 3.1 договору факторингу зазначено, що фактор зобов`язаний в день укладання сторонами цього договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 3974947,56 ( три мільйони дев`ятсот сімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок сім гривень 56 копійок) без ПДВ на банківський рахунок клієнта № НОМЕР_2 , код банку 339500, код ЗДРПОУ 09806443.

Згідно платіжної інструкції №22817 від 26.05.2025 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на банківський рахунок АТ «ТАСКОМБАНК» перерахувало грошові кошти в сумі 3974947,56 грн ( три мільйони дев`ятсот сімдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок сім гривень 56 копійок).

Згідно з підписаним та скріпленим печатками Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № НІ/11/29-Ф від 26 травня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 284255,81 гривень, яка складається з: 186561,68 гривень загальна заборгованість по тілу кредиту; 30,09 гривень загальна заборгованість по відсотках, 97664,04 грн. загальна заборгованість по комісії.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №5364974005 від 06.10.2020 року наданим ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» станом на 31.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 284255,81 грн., яка складається з: 186561,68 гривень загальна заборгованість по тілу кредиту; 30,09 гривень загальна заборгованість по відсотках, 97664,04 грн. загальна заборгованість по комісії..

Таким чином ОСОБА_1 станом на 31.10.2025 року має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №5364974005 від 06.10.2020 в сумі 284255,81 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

З моменту отримання права вимоги до Відповідача, Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання/або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 97664,04 грн.

Кредитний договір №5364974005 від 06 жовтня 2020 року не містить опису послуг з надання кредиту, управління та обслуговування кредиту та обґрунтованого розрахунку вартості таких послуг.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній з 10 червня 2017 року).

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року N 1734-VIII, який діє з 10 червня 2017 року, ( в редакції на час укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) щодо наслідків укладення договору споживчого кредиту, який передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

З урахуванням викладеного, комісія за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно є нікчемними.

В кредитному договорі кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які кредитодавцем встановлена комісія за надання, управління та обслуговування кредиту, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що нарахування комісії в сумі 97664,04 грн. є неправомірним, та задоволенню не підлягає.

Таким чином, за умовами договору №5364974005 від 06.10.2020 року відповідач повинен повернути тіло кредиту в сумі 186561,68 грн. та відсотки в розмірі 30,09 грн., а всього 186591,77 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2239,02 грн. (ціна позову 284255,81 грн., задоволено позовні вимоги на 186591,77 грн., що становить 65,64 % від заявленого розміру вимог, судовий збір при пред`явленні позову становив 3411,06 грн., а 65,64 % від цієї суми = 2239,02 грн.).

Судом встановлено, що представником відповідача заявлено до стягнення з позивача на користь відповідача 14000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про відшкодування відповідачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги статті 137 ЦПК України, котрими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зауважила на тому, які докази, є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18 було зроблено такий правовий висновок: «Згідно ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Так, представником відповідача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано тільки ордер на надання правничої допомоги та копію свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю ЗП 003228.

Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн., зокрема, не надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, та які б засвідчували факт того, що відповідач дійсно поніс витрати на правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 10,12,81,141,264,265,273,280,281,284,352,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри буд.30, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором №5364974005 від 06 жовтня 2020 року в розмірі 186591 (сто вісімдесят шість тисяч п`ятсот дев`яносто одну) гривню 77 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри буд.30, IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») понесені судові втирати в сумі 2239,09 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Повне судове рішення складено 25 травня 2026 року.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, код ЄДРПОУ 35625014 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

представник відповідача: адвокат Тальчук Поліна Іллівна, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя В.Д. Сапунцов