Ухвала суду № 136934252, 29.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/3300/26

Провадження №: 2-н/332/273/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Завіновська А.П., розглянула заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах останньої адвокатом Вельможко Анною Ігорівною, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати,

встановив:

26.05.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в інтересах останньої адвокатом Вельможко Анною Ігорівною, про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

29.05.2026 року Заводським районним судом м. Запоріжжя видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь» на користь ОСОБА_1 нарахованої але невиплаченої заробітної плати на загальну суму 152 308, 94 грн. Крім того, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь» на користь держави судовий збір у розмірі 332, 80 грн.

З приводу стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України, передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до положень частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд відмічає, що відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як справа, в якій постановлено оскаржувану ухвалу, розглянута в порядку наказного провадження.

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 167 ЦПК України розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, що позбавляє останнього можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення таких витрат.

У свою чергу, в наказному провадженні розглядаються безспірні вимоги, що виключає можливість стягнення судовим наказом витрат на професійну правничу допомогу.

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України, який не містить положень, які б передбачали можливість розподілу витрат на правничу допомогу.

На відміну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається Законом України «Про судовий збір», склад та розмір витрат на правничу допомогу входять до предмета доказування у справі, в якій сторони, користуючись принципами змагальності та диспозитивності судового процесу, обґрунтовують свої вимоги та заперечення не лише стосовно вимог по суті спору, й з приводу витрат на правничу допомогу.

З огляду на викладене, відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження, з урахуванням особливостей розгляду цих справ, такі судові витрати не відшкодовуються.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 42, 167, 170, 171 ЦПК України, суд

постановив:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в інтересах останньої адвокатом Вельможко Анною Ігорівною, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Дніпроенергосталь» нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.П. Завіновська