Ухвала суду № 136934145, 27.05.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Ст. 1 із 7

Справа № 297/393/22

1-кп/303/295/22

У Х В А Л А

27 травня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретар судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12021000000001136, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2021 року, про повернення вилученого при затриманні документу та клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні про обвинувачення

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новомиколаївка

Ленінського району Автономної Республіки Крим,

громадянина України, зареєстрованого в

АДРЕСА_1 , у даний час проживаючого в

АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 15, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

з участю: прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_8

перекладача ОСОБА_9

В С Т А Н О В И В :

У провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за № 12021000000001136, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 15, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України.

До початку судового розгляду, від обвинуваченого ОСОБА_5 до суду надійшло письмове клопотання про повернення вилучених при затриманні документів, згідно якого ОСОБА_5 просив повернути йому вилучені при затриманні особисті документи, які не мають доказового значення по кримінальній справі, яке мотивоване наступним.

В минулому судовому засіданні оглянуто та досліджено судом речові докази, вилучені в нього при затриманні, в тому числі особисті документи, які не мають доказового значення. Основними з яких є паспорт громадянина України (ID-картка), посвідчення водія, інвалідне посвідчення, крім того було вилучено інші документи та банківські картки.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які

Ст. 2 із 7

можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 98 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кримінального процесуального кодексу України: «документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження».

Як речовий доказ так і документ мають таку спільну ознаку містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин.

Однак, для розмежування за цією ознакою документа від речового доказу, варто мати на увазі, що документи як речові докази мають доказове значення не завдяки своєму змісту, а завдяки фізичним ознакам (наприклад, підроблені документи сліди крові на документі).

Тобто, якщо в документі зафіксовані за допомогою письмових знаків відімості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, такий документ підпадає під визначення джерел доказу документ (ч 1 ст. 99 КПК України), а не речовий доказ.

У випадку ж, якщо документ має доказове значення не завдяки своєму змісту, а завдяки фізичним ознакам (підроблення, сліди крові), то такий документ є речовим доказом.

Так, документ, що посвідчує особу є обов`язковим для планової госпіталізації в стаціонар закладу охорони здоров`я в Україні, тому такий та інші особисті документи, які вилучені під час його затримання, які не мають доказового значення по кримінальній справі слід повернути йому, як власнику ОСОБА_5 .

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 уточнив подане ним до суду письмове клопотання про повернення вилучених при його затриманні документів, а саме просив повернути йому вилучене при його затриманні посвідчення водія № НОМЕР_1 , видане на його ім`я, тобто ОСОБА_5 , зважаючи на те, що такий доказ вже було досліджено судом. Оскільки на даний час посвідчення потрібно йому для керування автомобілем, який необхідний йому для пересування з метою влаштуватися на роботу, відвідувати лікарів у закладі охорони здоров`я та для власних потреб, є всі підстави повернути належний йому вказаний документ.

Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала уточнене письмове клопотання свого підзахисного про повернення йому посвідчення водія, яке було вилучене та просила уточнене клопотання задовольнити з тих підстав, що дане посвідчення водія не несе жодної доказової бази та не містить інформації, яка необхідна для повного та всебічного розгляду даного кримінального провадження, а обвинуваченому воно потрібне з ціллю працевлаштування та для власних потреб.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення даного клопотання обвинуваченого з наведених ним підстав.

Представник потерпілого підтримав позицію прокурора.

Заслухавши думки учасників судового розгляду та дослідивши клопотання про повернення вилучених при затриманні документів та письмові докази, які стосуються даного клопотання суд прийшов до наступного.

Як свідчить протокол огляду транспортного засобу від 11 червня 2021 року, 11 червня 2021 року за адресою: Львівська область, Стрийський район, с.Добряни, неподалік стаціонарного посту патрульної поліції проведено огляд транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», н.з.т.з. « НОМЕР_2 », в ході якого було виявлено та вилучено

Ст. 3 із 7

посвідчення водія № НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Статтею 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що на даний час кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України розглядається судом по суті, судом досліджено письмові матеріали кримінального провадження, в тому числі і речовий доказ, - посвідчення водія № НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, які не пов`язані із наявністю спеціального права - права керуванням транспортними засобами, йому не ставиться у вину керування транспортними засобами під час вчинення кримінальних правопорушень, передбачених КК України, та посвідчення водія, як речовий доказ не позбавляє прав їх власника та володільця використовувати їх за призначенням, тому суд вважає за необхідним передати вищевказане посвідчення водія ОСОБА_5 для вільного володіння та користування своїм майном.

За таких обставин, уточнене клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення вилученого документу підлягає задоволенню.

Крім того від прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 до суду надійшло письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 18 год. до 09 год. наступної доби та із покладенням на ОСОБА_5 визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, яке вмотивуване наступним.

У ході судового розгляду 08.04.2026 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області за клопотанням прокурора відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 18 год. до 09 год. наступної доби, зі строком дії до 08.06.2026 року включно. Обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Новомиколаївка Ленінського району Автономної Републіки Крим, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (без права проживання), без постійного місця проживання на території України, проживав на момент затримання за адресою: АДРЕСА_3 обвинувачується у закінченому замаху на викрадення людини з корисливих мотивів, вчинене організованою групою, та закінченому замаху на умисне вбивство, викраденої людини, з корисливих мотивів, на замовлення, у складі організованої групи, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.146, ч.3 ст.28, ч.2 ст.15, п.п.3, 6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Ст. 4 із 7

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому тяжкого та особливо тяжкого злочинів підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Згідно із ст.12 КК України, кримінальні правопорушення, у яких обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_5 , а саме ч. 2 ст.15, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 15, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, є тяжким та особливо тяжким злочинами, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. У зв`язку з чим, обвинувачений з високим рівнем можливості може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 перебуваючи поза межами контролю правоохоронних органів, зможе переховуватися від суду. Дані висновки зроблені з обставин, викладених в матеріалах кримінального провадження, а саме ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, що свідчить про те, що у сторони обвинувачення є всі підстави вважати, що лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, не зважаючи на те, що наразі він змінений на домашній арешт. Крім цього, ОСОБА_5 більшість часу проживає на території Республіки Сербія та постійного місця проживання та стійких соціальних зв`язків на території України не має. Також, ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших осіб, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Незаконний вплив на таку категорію осіб може нівелювати зібрані стороною обвинувачення докази вини ОСОБА_5 , які будуть надані суду, адже останній обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства. Крім того, ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зазначений ризик з`явився у даному провадженні під час судового розгляду та особливо виразно проявився після зміни судом виду запобіжного заходу обвинуваченому. У той же час, ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нові кримінальні правопорушення. Дані висновки зроблені з обставин викладених в матеріалах кримінального провадження, оскільки усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, вчинив злочини проти волі, честі, гідності особи, а також проти життя та здоров`я особи, які не були доведені до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_5 , який перебуваючи на волі, зможе вчиняти дії направлені на доведення злочину до кінця. На думку сторони обвинувачення є достатньо підстав вважати, що перебуваючи поза контролем правоохоронних органів обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення інкримінованих йому злочинів, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від суду, оскільки нерухомого майна та соціальних зв`язків на території України не має. З часу обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу на підготовчому судовому засіданні і Берегівським районним, і Мукачівським міськрайонним судами Закарпатської області вищезазначені ризики не зникли, не зменшились. Таким чином, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, оскільки наявні у матеріалах досудового розслідування дані та докази в їх сукупності підтверджують наявність ризиків, тому з урахуванням вимог ст. 615 КПК України, зважаючи на особливості режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану, єдиним запобіжним заходом, який можливо застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , є домашній арешт із забороною йому залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 з 18 год. по 09 год. наступної доби із застосуванням засобу електронного контролю строком на два місяці, із покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 18 год. по 09 год. наступної доби із застосуванням засобу електронного контролю строком на два місяці, та

Ст. 5 із 7

просив дане клопотання задовольнити з підстав та обставин, наведених у ньому та з метою запобігти ризикам, встановленим ч.1 ст.177 КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_7 підтримав позицію прокурора та просив задовольнити клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження відносно нього строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту у вказаний у клопотанні період доби, з тих підстав, що має намір офіційно працевлаштуватись, з імовірністю працювати у повний робочий день, у зв`язку з чим просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Захисник ОСОБА_8 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування її підзахисного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 18 год. до 09 год. наступної доби мотивуючи тим, що вказані ризики прокурором на даний час перестали існувати, оскільки обвинувачений з`являвся на всі судові засідання, незважаючи навіть на погане самопочуття, що свідчить про відсутність ризику переховування від суду. Крім того вказаний стороною обвинувачення ризик щодо незаконно впливу обвинуваченим на потерпілих, свідків, або інших учасників, жодними письмовими доказами не доведений, оскільки потерпілий та свідки перебувають (проживають) на території іншої країни. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, або продовження злочинної діяльності, то він взагалі не підтверджується матеріалами кримінального провадження, є абстрактним. На підставі вищенаведеного, з метою надання обвинуваченому права працевлаштуватись та відповідно проходити лікування у необхідний для нього час, застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши думки з приводу цього клопотання інших учасників судового розгляду даного кримінального провадження, суд прийшов до наступного.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2026 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із забороною відлучатися із орендованої квартири в якій проживає, без дозволу суду в період часу з 18 годин до 09 годин наступної доби, із застосуванням електронного засобу контролю строком до 08 червня 2026 року включно.

До вказаного дня суд не має можливості завершити розгляд вказаного кримінального провадження.

За ст.176 КПК України запобіжним заходом є, зокрема, домашній арешт.

Згідно положень, викладених у частині 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

У відповідності до вимог ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ст.6 із 7

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.146, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 15, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, які відповідно до положень ст.12 КК України, є тяжким та особливо тяжким злочинами, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує наявність, ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які раніше були встановлені судом та були підставою для застосування і продовження запобіжного заходу, які на даний час не змінилися.

Судом також встановлено, що ОСОБА_5 є громадянином іншої держави, за місцем перебування, а саме на території Україні не має ні зареєстрованого нерухомого майна, ні місця постійного проживання. Сталих соціальних зв`язків, близьких родичів та утриманців він не має, тому суд прийшов до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, не зможе запобігти доведеним під час розгляду вказаного клопотання ризикам, які були встановлені при обранні та продовженні відносно нього цього запобіжного заходу та які на даний час продовжують існувати.

Тому клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 необхідно задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період часу з 18.00 годин до 09.00 годин наступної доби на строк два місяці, а саме до 27 липня 2026 року включно.

Посилання сторони захисту на те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в вищезазначений період часу позбавляє його офіційно працевлаштуватись або на належному рівні отримувати медичну допомогу, що в свою чергу повинно слугувати підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, є безпідставним, оскільки ні обвинуваченим, ні захисником не надано суду переконливих даних (доказів), які б вказували на неможливість обвинуваченого офіційно працювати або отримувати медичну допомогу на належному рівні.

Також суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 кілька обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 194, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Уточнене клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення вилученого при затриманні документу в кримінальному провадженні № 12021000000001136, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2021 року, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 15, п.п. 3, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, задовольнити.

Повернути обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія № НОМЕР_1 , видане на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виконання ухвали суду в частині повернення документу ОСОБА_5 покласти на прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 .

Ст. 7 із 7

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 із застосуванням електронного засобу контролю до 27 липня 2026 року включно.

Продовжити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 у період дії запобіжного заходу таких обов`язків:

- не відлучатися з м.Ужгород без дозволу суду;

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- без дозволу суду не відлучатися в період часу з 18.00 годин до 09.00 годин наступної доби із орендованої квартири, в якій проживає, за адресою: АДРЕСА_2 ;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_11 та громадянами Сербії ОСОБА_12 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- цілодобово носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Копію ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання Ужгородському РУП ГУНП у Закарпатській області та вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3