Рішення № 13693394, 31.01.2011, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 2-134/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Ауловій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Першого Інвестиційного Банку»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2010 року, ПАТ «Перший інвестиційний банк», який є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ «Перший інвестиційний банк»та в статут якого, згідно Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 р. були внесені зміни щодо назви позивача, які не є реорганізацією або ліквідацією юридичної (свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки ЄДРПОУ, свідоцтва НБУ про реєстрацію ПАТ «Перший Інвестиційний Банк»), звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до кредитного договору № 60/04-08-КФ від 26.09.2008 р., банк надав, а позичальник ОСОБА_3, прийняв кредит в сумі 200000 грн. під 22% річних для будівництва будинку, зі строком повернення до 26.09.2013 р., за який, позичальник зобовязався своєчасно сплатити відсотки за користування кредитним коштами та своєчасно здійснювати повернення кредиту згідно графіку погашення заборгованості, викладеному у додатку № 2 до кредитного договору, який є його невід`ємною частиною.

Однак, взяті на себе кредитні зобовязання, позичальник ОСОБА_3 не виконав, відсотки за кредитом та сам кредит, банку не повернув, у звязку чим, станом 15.07.2010 р., заборгованість по кредиту останнього перед банком становить 178580,02 грн., з яких : 162066,07 грн. заборгованість за кредитом, 3493,03 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 3028,19 грн. заборгованість за відсотками, 8640,91 грн. прострочена заборгованість за відсотками, 1351,82 грн. пеня за прострочення сплати відсотків, які до сьогоднішнього дня, позичальником ОСОБА_3 банку не повернуті.

З метою забезпечення виконання зобовязань позичальником перед позивачем (банком) за зазначеним кредитним договором, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2, був укладений нотаріально-посвідчений договір іпотеки від 26.09.2008 р., відповідно до умов якого, відповідачка, в забезпечення повернення кредиту та сплаті відсотків позичальника (боржника) ОСОБА_3 за вказаним вище кредитним договором, передала в іпотеку банку земельну ділянку, площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою : АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на праві власності, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 26.04.2007 р.

Відповідно до п.п. 10.1,10.4 іпотечного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником в строк, зобовязань за кредитним договором, виконання яких забезпечено іпотекою за цим договором, банк має право звернути стягнення на майно та отримати задоволення своїх вимог переважно перед іншими кредиторами в порядку та в спосіб, згідно цього договору. Банк має право, звернути стягнення на майно достроково, у разі порушення позичальником обовязку достроково виконати зобовязання за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплаті процентів за його користування, сплаті неустойки (штрафів та пені), відшкодування збитків та виконанню інших обовязків відповідно до умов кредитування, встановлених у кредитному договорі.

З наведених підстав, позивач, посилаючись на п. 19 іпотечного договору, яким передбачено, що за рахунок майна, яке є предметом іпотеки за цим договором, іпотеко держатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі, що визначені на час виконання цих вимог, а також на статті 37,38 Закону України «Про іпотеку»просив суд, звернути стягнення на предмет іпотеки за нотаріально-посвідченим іпотечним договором, укладеним з відповідачкою від 26.09.2008 р., а саме на земельну ділянку, площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою : АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на праві власності, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 12.09.2007 р. шляхом реалізації вищевказаної ділянки з аукціонів (публічних торгів), кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки, направити в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 за кредитним договором № 60/04-08КФ від 26.09.2008 р. у розмірі 178580,02 грн. та стягнути з відповідачки судові витрати по справі по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується судовими розписками з особистими підписами відповідачки та поштовими повідомленнями про вручення судових повісток особисто під підпис, причини своєї неявки суду не повідомила - заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала (а.с. 59,63-66).

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши думку представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобовязання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку»передбачено у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержаталь має право вимагати дострокового виконання осиного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із статтею 15 цього ж Закону, іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним Кодексом України, є чинними при їх іпотеці.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку»- іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюються до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки субєктом оціночної діяльності. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до кредитного договору № 60/04-08-КФ від 26.09.2008 р., банк надав, а позичальник ОСОБА_3, прийняв кредит в сумі 200000 грн. під 22% річних для будівництва будинку, зі строком повернення до 26.09.2013 р., за який, позичальник зобовязався своєчасно сплатити відсотки за користування кредитним коштами та своєчасно здійснювати повернення кредиту згідно графіку погашення заборгованості, викладеному у додатку № 2 до кредитного договору, який є його невід`ємною частиною (а.с. 7-16).

Пунктами 2.3,2.4 кредитного договору, чітко оговорені умови сплати позичальником за наданий банком кредит з деталізацією розрахунків та сум сплати за користування кредитом.

Також, п.п. 3.2,3.3,3.4 кредитного договору передбачено позичальник користується кредитом в межах, встановленого в п. 2.3 цього договору строку, здійснюючи повернення визначених частин кредиту , відповідно до погодженого між сторонами графіку, вказаному у п. 2.3 цього договору, сплачує відсотки за користування кредитом в порядку, строки та розмірі, визначених цим договором.

Пунктами 2.3,2.4 кредитного договору, чітко оговорені умови сплати позичальником за наданий банком кредит з деталізацією розрахунків та сум сплати за користування кредитом.

Також, п.п. 3.2,3.3,3.4 кредитного договору передбачено позичальник користується кредитом в межах, встановленого в п. 2.3 цього договору строку, здійснюючи повернення визначених частин кредиту , відповідно до погодженого між сторонами графіку, вказаному у п. 2.3 цього договору, сплачує відсотки за користування кредитом в порядку, строки та розмірі, визначених цим договором.

Крім цього, суд з`ясував і це було підтверджено матеріалами справи та поясненнями представника позивача, взяті на себе кредитні зобовязання, позичальник ОСОБА_3 не виконав, відсотки за кредитом та сам кредит, банку не повернув, у звязку чим, станом 15.07.2010 р., заборгованість по кредиту останнього перед банком становить 178580,02 грн., з яких : 162066,07 грн. заборгованість за кредитом, 3493,03 грн. пеня за прострочення сплати кредиту, 3028,19 грн. заборгованість за відсотками, 8640,91 грн. прострочена заборгованість за відсотками, 1351,82 грн. пеня за прострочення сплати відсотків, які до сьогоднішнього дня, позичальником ОСОБА_3 банку не повернуті, що підтверджується розрахунком заборгованості, зробленого позивачем у відповідності до норм чинного законодавства та перевіреного судом (а.с. 35-37).

В якості забезпечення виконання зобовязань позичальником перед позивачем (банком) за зазначеним кредитним договором, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2, був укладений нотаріально-посвідчений договір іпотеки від 26.09.2008 р., відповідно до умов якого, відповідачка, в забезпечення повернення кредиту та сплаті відсотків позичальника (боржника) ОСОБА_3 за вказаним вище кредитним договором, передала в іпотеку банку земельну ділянку, площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою : АДРЕСА_1, яка належить відповідачці на праві власності, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 26.04.2007 р. (а.с. 17-26).

Відповідно до п. 1 іпотечного договору договір забезпечує виконання позичальником зобовязань за кредитним договором № 60-04-08-КФ від 26.09.2008 р., що був укладений між позичальником ОСОБА_3 та іпотекодержателем та за умовами якого, позичальник зобовязаний повернути кредит іпотеко держателю до 26.09.2013 р. включно (а в разі пролонгації дії договору в строк, визначений відповідною додатковою угодою до кредитного договору) фактично отримані у відповідності до умов кредитного договору кредитні кошти у розмірі 200000 грн., сплачувати щомісячно, не пізніше 10-го числа поточного місяця та одночасно з настанням граничного терміну повернення кредитних коштів 26.09.2013 р. або в іншій, встановлений додатковими угодами до договору строк, відсотки за користування кредитним коштами у розмірі 22% річних, сплатити неустойку у випадках та розмірі, передбачених кредитним договором, відшкодувати витрати, понесені іпотекодержателем в звязку з предявленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягненням ним стягнення на майно, яке є предметом іпотеки за цим іпотечним договором, відшкодувати іпотекодержателю збитки, завдані порушенням зобовязань за кредитним договором та/або за цим іпотечним договором, відшкодувати витрати на утримання і збереження предмета іпотеки

Відповідно до п.п. 10.1,10.4 іпотечного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником в строк, зобовязань за кредитним договором, виконання яких забезпечено іпотекою за цим договором, банк має право звернути стягнення на майно та отримати задоволення своїх вимог переважно перед іншими кредиторами в порядку та в спосіб, згідно цього договору. Банк має право, звернути стягнення на майно достроково, у разі порушення позичальником обовязку достроково виконати зобовязання за кредитним договором щодо повернення кредиту, сплаті процентів за його користування, сплаті неустойки (штрафів та пені), відшкодування збитків та виконанню інших обовязків відповідно до умов кредитування, встановлених у кредитному договорі.

У звязку з систематичним невиконанням позичальником ОСОБА_3 своїх кредитних зобовязань, позивачем на адресу і ОСОБА_3 і відповідачки ОСОБА_2 були направлені вимога и лист про дострокове повернення всієї суми кредиту та процентів за користування кредитом, як це передбачено умовами кредитного та іпотечного договорів, які були залишені відповідачкою поза увагою та без задоволення (а.с. 27-32).

На момент розгляду справи, доказів погашення кредиту та сплати відсотків та пені, відповідачкою суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні. За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст. 1050 ЦК України.

На думку суду, позов підлягає задоволенню у повному обсязі та зважаючи на умови ст.ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку»та умови нотаріально-посвідченого іпотечного договору з іпотекодавцем ОСОБА_2 та звернення стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку слід здійснити шляхом продажу її з аукціонів (публічних торгів).

Згідно із п. 4 іпотечного договору, заставна вартість предмета іпотеки, встановлена за згодою сторін та складає 171283,50 грн.

Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 85,88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн. (а.с. 38).

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,169,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 524,525,526,530,549,625,651,1054,1055 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Першого Інвестиційного Банку»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити ;

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за нотаріально-посвідченим іпотечним договором, укладеним з ОСОБА_2 26.09.2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 (реєстр. № 1457), а саме на земельну ділянку, площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою : АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві власності, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 12.09.2007 р., виданого на підставі рішення ХІV сесії V скликання Овідіопольської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 26.04.2007 р. № 347-V, зареєстрованому у Овідіопольському районному відділі земельних ресурсів в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № НОМЕР_3, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4 шляхом реалізації вищевказаної земельної ділянки з аукціонів (публічних торгів) та грошові кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки, направити в рахунок погашення боргу ОСОБА_3 за кредитним договором № 60/04-08КФ від 26.09.2008 р. у розмірі 178580,02 грн. ;

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Інвестиційний Банк»(м. Київ, пр.-т Московський, 6, код ЄДРПОУ 26410155, рахунок № 3739300102 в ПАТ «Перший Інвестиційний Банк», МФО 300506) судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.М. Гандзій