Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/155/26
1-кп/0187/58/26
УХВАЛА
щодо зберігання арештованого майна
"25" травня 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвокатки ОСОБА_4 ,
захисника адвокатки ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петриківка в залі суду клопотання захисника адвоката ОСОБА_7 про зміну способу зберігання арештованого майна та передачу його на відповідальне зберігання власнику з правом користування у кримінальному провадженні №42022040000000245 від 03.08.2022 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 240, частина 1 статті 209 КК України,
Встановив:
21.05.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява захисника адвоката ОСОБА_7 , в якій заявник просить суд:
1. змінити спосіб зберігання арештованого майна та передати на відповідальне зберігання власнику - обвинуваченому з правом користування (експлуатації):
- транспортний засіб вантажний тягач червоного кольору, модель FN 12-42Т, VINкод НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з ключами;
- напівпричіп марка «Bodex», модель Kis 33, сірого кольору, VIN-код НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
- Екскаватор марка Hitachi, модель ZX330LC-3, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 з ключами.
2. Зобов`язати обвинуваченого забезпечити належне збереження зазначеного майна, не відчужувати його до вирішення кримінального провадження по суті та надати його за першою вимогою суду чи органу досудового розслідування.
Клопотання обґрунтоване тим, що земельна ділянка, на якій розміщена техніка, зареєстрована за ОСОБА_8 . Арештована техніка є технічно складними механізмами, тривале перебування яких без експлуатації призводить до погіршення технічних характеристик та втрати матеріальної цінності. Заборона користування майном позбавляє власника можливості отримувати дохід від господарської діяльності, що, на переконання заявника, є непропорційним втручанням у право власності та завдає істотної шкоди його інтересам. При цьому власник зобов`язується забезпечити належне зберігання майна, не відчужувати його до вирішення справи по суті та надавати за першою вимогою органу досудового розслідування або суду.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, мотивуючи свою позицію тим, що зазначена спеціальна техніка відповідає критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості про обставини кримінального правопорушення та є знаряддям вчинення протиправних діянь, пов`язаних із незаконним видобуванням і транспортуванням корисних копалин. На переконання прокурора, повернення техніки особі, яка обвинувачується у її використанні під час вчинення злочину, нівелює мету арешту майна та суперечить завданням кримінального провадження. Клопотання сторони захисту про передачу майна з правом користування створює об`єктивні ризики зміни його технічного стану, втрати слідів кримінального правопорушення, пошкодження чи знищення вузлів та агрегатів, приховування майна, зміни місця його розташування, а також повторного використання екскаватора та вантажної техніки за їхнім функціональним призначенням для продовження протиправної діяльності. При цьому вказана техніка є предметом доказування у кримінальному провадженні та в подальшому може підлягати спеціальній конфіскації. Доводи захисника про те, що тривале невикористання техніки призведе до погіршення її стану, прокурор вважає припущеннями, оскільки стороною захисту не надано експертного висновку, акта технічного обстеження чи інших належних доказів на підтвердження вказаних обставин, як і не доведено, що існуючий спосіб зберігання майна призводить до його псування. Сам по собі факт простою транспортних засобів або спецтехніки не є безумовною підставою для передачі їх у користування обвинуваченому, а технічне обслуговування майна та забезпечення його належного збереження не потребує надання права на його експлуатацію чи господарське використання.
Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Оскільки однією з вимог клопотання є надання дозволу на використання арештованого майна у господарській діяльності, зокрема для отримання прибутку, що фактично полягає у скасуванні заборони користування цим майном, суд виходить з того, що вказане клопотання стосується скасування арешту майна.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, згідно з якою арешт майна може бути скасований повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2023 накладено арешт на майно із забороною володіння, користування та розпорядження вказаним майном. Визначено зберігати арештоване майно відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх охорони, пересилання, страхування, а також передачі для реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104:
-справа № 202/8061/22, провадження №1-кс/202/8669/2023 на майно - транспортний засіб вантажний тягач марка «VOLVO», модель «FH 12-42T», червоного кольору VIN-код (ідентифікаційний номер) «YV2A4DAAX2B305414», з державним реєстраційним номером НОМЕР_6 , власником якого є обвинувачений, який знаходиться на балансі ТОВ «Старт-М Дніпро» код ЄДРПОУ 43990104, власником якого є обвинувачений, з ключами від виявленого вантажного тягача..
-справа № 202/8061/22, провадження №1-кс/202/8670/2023 на майно - Напівпричіп марка «Bodex», модель «Kis 33», сірого кольору, VIN-код (ідентифікаційний номер) «SU90333GH4SBU1115», з державним реєстраційним номером НОМЕР_7 , власником якого є обвинувачений;
-справа № 202/8061/22, провадження № 1-кс/202/8672/2023 на майно - Екскаватор марка «Hitachi», модель «ZX330LC-3», VIN-код (ідентифікаційний номер) «HCM1V700H00052675», власником якого є ФОП ОСОБА_9 , з ключами від виявленого екскаватору.
Захисниця як на нову обставину вказала на те, що тривале невикористання арештованої техніки та її простій призведуть до погіршення технічного стану, виникнення несправностей і втрати експлуатаційних властивостей. Водночас подібне клопотання сторони захисту вже було предметом судового розгляду, під час якого зазначеним доводам було надано відповідну правову оцінку.
Оцінюючи доводи заявника, суд зазначає, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів того, що ризики, які стали підставою для накладення арешту, наразі зникли. Надання права користування (експлуатації) майном фактично призведе до скасування арешту в частині заборони користування, що прямо суперечить меті його накладення забезпеченню збереження речових доказів та можливості застосування спеціальної конфіскації.
Враховуючи характер висунутого обвинувачення за ч. 2 ст. 240 та ч. 1 ст. 209 КК України, вищевказана спецтехніка має ознаки знарядь вчинення кримінального правопорушення та є матеріальним об`єктом, що зберіг на собі сліди протиправної діяльності. Вільна експлуатація техніки створює реальний ризик знищення її «слідової картини», пошкодження або втрати майна як речового доказу. Оскільки санкції інкримінованих статей передбачають можливість застосування спеціальної конфіскації, отримання обвинуваченим комерційного прибутку від використання такого майна до вирішення справи по суті є неприпустимим, оскільки нівелює превентивну функцію арешту та суперечить завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України.
Доводи сторони захисту про те, що тривале невикористання й простій арештованих транспортних засобів призведуть до погіршення їхнього технічного стану, не підкріплені належними та допустимими доказами, а тому мають характер припущень. Будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин не було надано ні під час розгляду попереднього клопотання, ні до суду на теперішній час.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни способу зберігання майна шляхом надання права користування ним, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 99, 100, 131-132, 170-171, 174, 372, 376 КПК України, суд
Постановив:
Клопотання захисника про зміну способу зберігання арештованого майна та передачу його на відповідальне зберігання власнику з правом користування залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Повний тест ухвали буде складено та проголошено 28.05.2026 о 14.45 год.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 136933844, Петриківський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 25.05.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 187/155/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: