Ухвала суду № 136933720, 28.05.2026, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1252/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі суду:

головуючого судді: Лісняк В.В.

за участі секретаря: Коваль Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Кринички заяву адвоката Серебрякової Ірини Миколаївни, діючої в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, -

УСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2026 року, ухваленим по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено.

Відповідач із зазначеним рішенням не погоджується і 03 квітня 2026 року адвокат Серебрякова І.М. подала до суду заяву, згідно якої просить скасувати вищезазначене заочне рішення суду. В обґрунтування своєї заяви зазначає, що під час розгляду справи нею подавалось до суду ряд клопотань, тому суд не мав права проводити заочний розгляд справи. Також зазначає, що у відзиві на позовну заяву було викладено обставини та надано докази, які спростовують вимоги позивача, а заочний розгляд справи призвів до неправильного вирішення справи.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного. 11 березня 2026 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, для скасування заочного рішення необхідною є одночасна наявність передбачених законом обставин, а саме: поважність причин неявки відповідача та неподання ним процесуальних документів, а також наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що відповідачу та його представнику було достеменно відомо про перебування зазначеної цивільної справи у провадженні суду, її предмет, характер заявлених вимог та хід судового розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача неодноразово подавались процесуальні документи, зокрема відзив на позовну заяву, заперечення та інші клопотання, що свідчить про належну обізнаність сторони відповідача щодо розгляду справи судом.

Разом із тим, сам факт подання відповідачем чи його представником відзиву, заяв або клопотань не виключає можливості ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача у судове засідання.

Заочний розгляд справи є особливою процесуальною формою розгляду спору, яка застосовується у випадку неявки відповідача у судове засідання за наявності передбачених законом умов. Норми глави 11 розділу ІІІ ЦПК України не містять положень, відповідно до яких подання відповідачем відзиву або інших письмових пояснень саме по собі унеможливлює ухвалення заочного рішення.

Суд звертає увагу, що визначальним для ухвалення заочного рішення є саме неявка відповідача у судове засідання без поважних причин, а не виключно факт подання чи неподання письмових заяв по суті спору.

Крім того, заявником не наведено жодних нових обставин або доказів, які не були предметом дослідження суду під час ухвалення заочного рішення та які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Доводи заяви фактично зводяться до незгоди відповідача з ухваленим рішенням суду та власного тлумачення норм процесуального права, що саме по собі не є підставою для скасування заочного рішення у порядку ст. 288 ЦПК України.

Посилання заявника на практику Європейського суду з прав людини та положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд оцінює критично, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідач мав реальну можливість реалізувати свої процесуальні права, користувався правничою допомогою адвоката, подавав процесуальні документи та був належним чином обізнаний про судовий розгляд справи.

Отже, право відповідача на доступ до правосуддя, принцип змагальності сторін та гарантії справедливого судового розгляду порушені не були.

За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави, передбачені ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення, відсутні, у зв`язку із чим заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 287, 286 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Серебрякової Ірини Миколаївни, діючої в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 11 березня 2026 року, ухваленого по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: В. В. Лісняк