Рішення № 136933437, 21.05.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/11801/25

Провадження № 2/932/3899/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого- судді Потоцької С.С.,

за участю секретаря судового засідання- Карапиш А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради Донецької області, Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду міста Дніпра звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Мирноградської міської ради Донецької області про визнання права власності на житловий будинок.

В обґрунтування позову зазначає, що він отримав в безстрокове користування від Дмитрівської міськради Красноармійського району Донецької області земельну ділянку по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, що підтверджується записом в техпаспорті на будинок з посиланням на договір від 18.03.1970, посвідченим Красноармійською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 1498. Примірник цього договору не зберігся та його неможливо тримати з Донецького обласного нотаріального архіву, тому що нотаріальні архіви Першої покровської державної нотаріальної контори за 1944-2001 роки та Другої покровської державної нотаріальної контори за 1973-2001 роки, залишились в м. Донецьку, на тимчасово окупованій території. Позивач вказує, що протягом 1970-1976 років збудував житловий будинок площею 70,3 кв. м., в 1974 році прописався в новозбудованому будинку разом із сім`єю. В червні 1977 року за замовленням позивача Красноармійським БТІ міста Димитрова Донецької області проведено інвентаризацію домоволодіння та 10.06.1977 виготовлено технічних паспорт на нього. У цьому будинку позивач з родиною проживав з 1977 року до кінця серпня 2024 року та вимушений виїхати через бойові дії та переїхати до м. Кременчука. Станом на кінець серпня 2025 року вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами складає 195 804, 00 грн.

Ухвалою суду від 31.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначений у порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

Ухвалою від 30.01.2026 залучено співвідповідачем Мирноградську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області.

Протокольною ухвалою від 31.03.2026 закрито підготовче засідання, призначений судовий розгляд справи по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися, повідомлені належним чином, будь-яких заяв, клопотань, пояснень не надали, про причини не явки не повідомили. Відповідачі правом подання відзиву не скористалися.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до запису, який наявний у технічному паспорті на житловий будинок (домоволодіння по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 отримав на підставі договору, який посвідчений Красноармійською Держнотконторою 18.03.1970 № 1498, у безстрокове користування земельну ділянку для будівництва житлового будинку (а.с. 12-13).

У паспорті ОСОБА_1 є відмітка щодо реєстрації його місця проживання з 21.01.1974 за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.8-9). У домовій книзі на житловий будинок (домоволодіння по АДРЕСА_2 ) зазначені відомості щодо реєстрації місця проживання позивача за вказаною адресою (а.с.18-22)є

Згідно з технічним паспортом від 10.06.1977, який складений КП «Червоноармійське БТІ» Димитровської міської ради Донецької області, житловий будинок та погріб за адресою: АДРЕСА_2 , побудований у 1970 році. Також згідно з технічним паспортом на житловий будинок (домоволодіння) це домоволодіння складається з житлового будинку (А), літньої кухні (Б) (рік побудови 1975), тамбур (а), рік побудови 1971,тамбур (б) рік побудови 1976, сарай (В,Г) рік побудови 1976, ганок (а2) рік побудови 1971, вбиральня (а.с. 17).

25.10.2012 між Косенком та ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» укладений Договір № 425 виконання робіт по технічному обслуговуванню будинкових регуляторів тиску, Типовий договір про надання послуг з газопостачання від 11.11.2009 на ім`я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 .Т акож проведена перевірки та прочистка димових вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів та громадських будинків, про що складений АКт від 02.12.2020 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 26-28).

Розрахунками за газ Газопостачальної компанії «Нафтогаз» та електроенергію ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» на ім`я ОСОБА_1 підтверджується факт користування позивачем житловим будинком, здійснення ним оплати комунальних послуг та належне утримання домоволодіння протягом тривалого часу, що свідчить про фактичне володіння та користування спірним майном(29-32).

За висновком експерта Маківського М.В. від 26.08.2025 №76-25, ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 станом на кінець серпня 2025 року складає 195 804, 00 грн (а.с. 35-41).

Відповідно до відповіді Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 30.06.2025 № вх. 01-33/01/2532 за архівними реєстраційними даними Бюро технічної інвентаризації відомості щодо реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 до 01.01.2013 відсутні. (а.с. 34).

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду у спосіб, визначений законами.

Частина друга статті 41 Конституції України закріплює, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з вимогами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо право власності на майно оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна, керуючись вимогами статті 392 Цивільного кодексу України, може пред`явити позов про визнання його права власності.

Пленум Верховного Суду України в абзаці 4 пункту 9 своєї Постанови № 5 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснив, що оскільки підставою для позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Зважаючи на фактичні обставини справи і те, що правовідносини між сторонами виникли до 01.01.2004, при вирішенні спору у справі відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року необхідно керуватися нормами Цивільного Кодексу УРСР 1963 року.

Відповідно до положень ст.86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.

З 1948 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" та постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків".

Згідно зі статтею 1 Указу кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Тобто ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 95, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих (п. 20 Інструкції).

На підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою (додаток N 4) (п. 23 Інструкції).

Згідно з п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (із змінами та доповненнями) затвердженого постановою КМУ від 25.12. 2015 № 1127 - для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач набував право власності на спірний будинок .

Оскільки відомості щодо інвентаризації будинку відсутні, позивач позбавлений можливості захистити своє право власності в іншій спосіб.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відомості щодо зареєстрованого права власності позивача на спірний житловий будинок у КП «Бюро технічної інвентаризації» Мирноградської міської ради відсутні, а позивач позбавлений можливості реалізовувати свої правомочності власника, суд дійшов висновку, що право позивача підлягає судовому захисту, а заявлені позовні вимоги про визнання права власності на житловий будинок є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради Донецької області, Мирноградської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 27.05.2026

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Мирноградська міська рада Донецької області, ЄДРПОУ 04052956, адреса: Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 9.

Відповідач: Мирноградська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44670895, адреса: Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 9

Суддя С.С. Потоцька