Рішення № 136933418, 23.04.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/1733/26

Провадження № 2/932/509/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Маховій А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Дніпропетровської обласної дирекції НАСК «Оранта» про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат,-

В С Т А Н О В И В:

02.02.2026 до Шевченківського районного суду міста Дніпра, в інтересах та від імені ОСОБА_1 , звернувся ОСОБА_2 з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Дніпропетровської обласної дирекції НАСК «Оранта» про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_2 посилається на те, що 16.08.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля DACIA SUPERNOVA, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , та автомобіля TESLA MODEL X, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортному засобу позивача було завдано механічних пошкоджень.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2024 у справі №128/3395/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за полісом ОСЦПВ №218409592 від 14.12.2023. 21.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Страховиком частково виплачено страхове відшкодування у загальному розмірі 35 856,81 грн. Однак у подальшому рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08.05.2025 у справі №932/781/25, яке набрало законної сили 09.12.2025, з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» стягнуто на користь позивача невиплачене страхове відшкодування у розмірі 27 023,62 грн., а також пеню, інфляційні втрати та 3% річних за період по 17.01.2025 включно. Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08.05.2025 № 932/781/25, яке набрало законної сили 09.12.2025 виходячи з суми боргу страхового відшкодування 27023,62 грн. було стягнуто з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» пеню, інфляційні збитки та 3% річних в порядку ст.625 ЦК України за період по 17.01.2025 включно. При цьому зобов`язання ж зі сплати страхового відшкодування в сумі 27023,62 грн. ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було виконано лише 12.12.2025.

Посилаючись на положення п.36.5 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ч.2 ст.625 ЦК України, представник позивача зазначає, що у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання за період з 18.01.2025 по 11.12.2025 відповідачу підлягають нарахуванню пеня у розмірі 7 448,15 грн., 3% річних у розмірі 728,53 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 747,48 грн., а всього 9 924,16 грн.

Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Дніпропетровської обласної дирекції НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 9 924, 16 грн., яка складається з: 7 448,15 грн. пеня за прострочення виконання грошового зобов`язання за полісом ОСЦПВ № 218409592 за період з 18.01.2025 по 11.12.2025 включно; 728,53 грн. 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання за полісом ОСЦПВ № 218409592 за період з 18.01.2025 по 11.12.2025 включно; 1 747,48 грн.- інфляційні збитки за прострочення виконання грошового зобов`язання за полісом ОСЦПВ № 218409592 за період з 18.01.2025 по 11.12.2025 включно; та понесені позивачем судові витрати, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 064, 96 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 року суддя Стадченко О.В. визначена для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 23.02.2026 позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.03.2026 позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Стадченко О.В. від 02.03.2026 року відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

10.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача Бабіч Н.А. просила відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх доводів представник відповідача зазначала, Дніпропетровська обласна дирекція ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не є юридичною особою та не наділена цивільною процесуальною дієздатністю, а відтак не може виступати самостійною стороною у цивільному процесі. На підтвердження зазначеного представник відповідача посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 12.11.2025 у справі № 524/7691/23, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 у справі № 760/32455/19, відповідно до яких філії та представництва, що не мають статусу юридичної особи, не можуть бути стороною у цивільному процесі.

Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідно до Положення про Дніпропетровську обласну дирекцію ПАТ «НАСК «ОРАНТА» остання є структурним підрозділом головного офісу Компанії, не має статусу відокремленого підрозділу, окремого балансу та рахунків у банківських установах, а тому не є самостійним суб`єктом правовідносин.

Також у відзиві представник відповідача зазначила, що у прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено окремих вимог до Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» як до самостійного відповідача.

Окрім цього, представник відповідача вказує, що страхове відшкодування було частково виплачено позивачу добровільно, а решта суми стягнута на підставі рішення суду, яке виконано відповідачем 12.12.2025 року, тобто через два дні після ухвалення постанови апеляційного суду. У зв`язку з цим, представник відповідача вважає безпідставними вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних за період апеляційного перегляду справи, оскільки право на апеляційне оскарження гарантоване статтею 352 ЦПК України.

Також представник відповідача посилається на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та зазначає, що в умовах дії воєнного стану нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних є незаконним, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні (а.с. 64-71).

Представник позивача Смірнов А.А. 17.03.2026 надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовільнити.

Представник відповідача Бабіч Н.А. в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце судового розгляду справи була сповіщена в порядку, передбаченому ЦПК України, про причини неявки остання суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності.

Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.08.2024 приблизно о 16 год. 45 хв. на автодорозі М-30, 286 км, водій автомобіля DACIA SUPERNOVA, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який зупинився попереду, а останній за інерцією здійснив зіткнення з автомобілем TESLA MODEL X, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу TESLA MODEL X, державний номерний знак НОМЕР_3 , було завдано механічних пошкоджень, а його власнику ОСОБА_1 матеріальної шкоди. Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.10.2024 у справі № 128/3395/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Вказана постанова набрала законної сили 29.10.2024 та не була оскаржена у встановленому законом порядку. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля DACIA SUPERNOVA, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за полісом ОСЦПВ № 218409592 від 14.12.2023. 21.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування, які були зареєстровані за № 24-02-15534. За результатами проведеного страховиком розрахунку вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, згідно короткого висновку № 24-02-155 від 29.08.2024, розмір страхового відшкодування визначено у сумі 10 777,70 грн., з яких після вирахування франшизи позивачу виплачено 9 277,70 грн. Не погодившись із визначеним страховиком розміром страхового відшкодування, ОСОБА_1 30.09.2024 звернувся до відповідача із заявою про проведення експертного дослідження відповідно до положень ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Листом від 22.10.2024 № 09-02-17/11913 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» фактично відмовило у проведенні експертного дослідження та запропонувало позивачу самостійно провести ремонт транспортного засобу за власний рахунок.

У зв`язку з цим позивачем було самостійно замовлено проведення експертного автотоварознавчого дослідження, за результатами якого складено висновок експерта ОСОБА_5 № 10086 від 25.11.2024. Згідно з указаним висновком, вартість матеріального збитку, завданого автомобілю TESLA MODEL X, державний номерний знак НОМЕР_3 , становить 62 880,43 грн.

08.01.2025 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» повідомило позивача про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування у заявленому розмірі, посилаючись на власний звіт № 21-D/16/10 від 04.12.2024, відповідно до якого матеріальний збиток становить 41 936,17 грн. Разом із тим відповідачем було прийнято рішення про здійснення доплати страхового відшкодування у розмірі 25 079,11 грн., які були перераховані позивачу 09.01.2025.

Таким чином, загальний розмір виплаченого страхового відшкодування склав 35 856,81 грн., а сума невиплаченого страхового відшкодування становила 27 023,62 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08.05.2025 у справі № 932/781/25, яке набрало законної сили 09.12.2025, з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 було стягнуто невиплачене страхове відшкодування у сумі 27 023,62 грн., а також пеню, інфляційні втрати та три проценти річних за період по 17.01.2025 включно (а.с. 14-18).

Вказаним рішенням судом встановлено, що строк виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закінчився 19.11.2024.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2025 року рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08.05.2025 залишено без змін (а.с. 21-23).

Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

12.12.2025 року ПАТ «НАСК «ОРАНТА» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 27 023, 62 грн.

Судове рішення від 08 травня 2025 року відповідачем добровільно виконало тільки 12.12.2025 року, тобто з порушенням строків, встановлених п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно розрахунків, складених позивачем, за період з 18.01.2025 по 11.12.2025 (включно) відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 9 924,16 грн., з якої втрати від інфляції у розмірі 1 747, 48 грн., пеня у розмірі 7 448, 15 грн., 3% річних у розмірі 728, 53 грн.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. А у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.10.2019 у справі № 452/3519/15 (провадження № 61-14973св18) зазначено, що правовідносини з виплати страхового відшкодування, які склалися між сторонами у справі на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є грошовим зобов`язанням.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.09.2019 у справі № 757/26834/15-ц (провадження № 61-23871св18) зазначено, що оскільки за своєю правовою природою зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування є грошовим, до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 625 ЦК України щодо стягнення зі страхової компанії трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційних втрат.

За змістом аналізованої норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.

Зважаючи на особливу юридичну природу правовідносин сторін у вигляді відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором страхування, нарахування пені за несвоєчасне виконання договору страхування узгоджується з положеннями статті 992 ЦК України, відповідно до яких у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 у справі № 758/16044/16-ц (провадження № 61-913св17) вказано, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) вказала, що приписи ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

У п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ» від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам дано роз`яснення про те, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 27 023, 62 грн. лише 12.12.2025. Таким чином, відповідач прострочив виплату страхового відшкодування у період з 18.01.2025 до 12.12.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 у справі № 200/4309/14-ц (провадження № 61-23763св18) зазначено, що інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання».

Таким чином, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

При визначені розміру компенсаційних нарахувань суд керується розрахунком, наданим позивачем, оскільки він є вірним та відповідає чинному законодавству України.

Щодо доводів представника відповідача стосовно початку перебігу строку нарахування штрафних санкцій, які повинні нараховуватися з набрання законної сили з 09.12.2025 року Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08.05.2025 року, вказані твердження не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим суд не бере їх до уваги, оскільки порушення прав позивача внаслідок неправомірних дій відповідача розпочалося не внаслідок ухвалення судом рішення, а внаслідок не виконання відповідачем свого обов`язку щодо проведення необхідних виплат протягом визначеного Законом строку і тривало аж до дня проведення відповідної виплати.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що обставини, на які позивач посилається як на підстави для позову, підтверджені належними, допустимими, достатніми і достовірними доказами, стороною відповідача не спростовані, тому вимоги позову про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 9 924, 16 грн. за несвоєчасну виплату страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

За приписами ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві на виконання вимог ЦПК України представник позивача повідомив, що орієнтовний розмір судових витрат позивача по справі у суді першої інстанції становить 11 064,96 гривень, з яких 1 064, 96 гривень витрати по сплаті судового збору, 10 000,00 гривень витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Вказав, що 29 січня 2026 року між Адвокатським бюро «СМІРНОВ ТА ПАРТНЕРИ» та ОСОБА_1 було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт №1 до Договору №27-01 від 27.01.2026 року про надання професійної правничої (правової) допомоги (а.с. 27-28).

За положенням ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з проведенням експертиз.

Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4. ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Смірновим А.А. на підтвердження понесених витрат надано акт приймання-передачі виконаних робіт №1 до Договору №27-01 від 27.01.2026 року про надання професійної правничої (правової) допомоги (а.с. 27-28); копію платіжної інструкції №61ТМ-В94А-ЕЕВК-ТК95 від 29.01.2026, відповідно до якої на рахунок АБ «Смірнов та Партнери» ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти у сумі 10 000, 00 грн. при цьому у призначенні платежу зазначено: «оплата згідно акту №1 від 29.01.20256 по договороу №27-01 про надання професійної праничої допомоги від 27.01.2026» (а.с. 19).

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Також, судом враховано, що у постанові Верховного Суду від 02.02.2024 року у справі №910/9714/22 висловлено правову позицію про те, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною, у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг.

Відтак, суд дійшов висновку, що враховуючи категорію спору та зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Згідно із ст. 141 ЦПК України суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064, 96 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного та керуючись вимогами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 15, 16, 256, 258, 261, 267, 510, 526, 610, 611, 613, 625, 992 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі Дніпропетровської обласної дирекції НАСК «Оранта» про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» ( ЄДРПОУ- 00034186, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) грошову суму у розмірі 9 924 грн. 16 коп (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири шістнадцять копійок), яка складається із : 7 448,15 грн. (сім тисяч чотириста сорок вісім гривень п`ятнадцять копійок) - пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за полісом ОСЦПВ № 218409592 за період з 18.01.2025 по 11.12.2025 включно; 728,53 грн. (сімсот двадцять вісім гривень п`ятдесят три копійки) - 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання за полісом ОСЦПВ № 218409592 за період з 18.01.2025 по 11.12.2025 включно; 1 747,48 грн. (одна тисяча сімсот сорок сім гривень сорок вісім копійок) - інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов`язання за полісом ОСЦПВ № 218409592 за період з 18.01.2025 по 11.12.2025 включно.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ - 00034186, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев`яносто шість копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Національна страхова компанія «Оранта», ЄДРПОУ - 00034186, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д.

Суддя: О.В. Стадченко