Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №:755/11961/19
Провадження №: 2-а/755/254/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
"26" травня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 104/0019ПО/05/01/-19 від 15.07.2019, -
В С Т А Н О В И В:
До Дніпровського районного суду міста Києва 25.07.2019 надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О. від 08.08.2019 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О. від 07.07.2020 зупинено провадження у цій адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/12704/19 за позовом ТОВ «КУБІН ДЕВЕЛОПМЕНТ» до головного управління Держгеокадастру в Київській області, про визнання дій незаконними і протиправними та про скасування припису № 104/0029ПР/03/01/-19 від 08.07.2019, що перебуває в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва.
Розпорядженням керівника апарату Дніпровського районного суду міста Києва № 769 від 17.03.2026, відповідно до п.п. 2.3.44, 2.3.46 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 755/11961/19.
07.04.2026 справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 104/0019ПО/05/01/-19 від 15.07.2019, була передана в провадження судді Катющенко В.П., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П. від 10.04.2026 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 104/0019ПО/05/01/-19 від 15.07.2019, прийнято до свого провадження, поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
У судове засідання 24.04.2026 та 26.05.2026, позивач не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 10.04.2026 та судової повістки на адресу місця реєстрації позивача, які повернулися до суду не врученими з відмітками поштового відділення «за закінченням встановленого терміну зберігання».
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Згідно з приписами частини 3 статті 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.
Відповідно до приписів пункту 3 частини 5 статті 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.
З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Приписами частини 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Частина п`ята статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.
Великою Палатою Верховного Суду сформовано правовий висновок у справі № 990/228/23 від 24.10.2024, згідно якого, законодавче формулювання у частині п`ятій статті 205 КАС України «…якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення Де Жуфр де ла Прадель проти Франції, пункт 28 рішення Станєв проти Болгарії). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
ЄСПЛ у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції ЄСПЛ слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 КАС України, повторна неявка позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.
При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.08.2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 21.09.2020 у справі № 658/1141/18, від 19.04.2021 у справі № 675/1714/19, від 26.04.2021 у справі № 675/1561/19, від 28.07.2021 у справі № 756/6049/19.
Відповідно до частини 2 статті 131 КАС України, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак не з`явився в судові засіданні призначені на 22.04.2026 та 26.05.2026, та не повідомив, не надав доказів, які підтверджують поважність даної неявки. Також, слід звернути увагу на ту обставину, що позивач мав можливість реалізувати своє право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що засвідчило б його зацікавленість у розгляді цієї справи, однак останній відповідного клопотання не заявив. Із врахуванням повторного неприбуття позивача у судове засідання суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.
З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 104/0019ПО/05/01/-19 від 15.07.2019 без розгляду.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 205, 229, 240, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 104/0019ПО/05/01/-19 від 15.07.2019 - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.
Суддя:
Судове рішення № 136932938, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 26.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 755/11961/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: