Ухвала суду № 136932844, 28.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 755/6452/26

провадження № 2/753/11738/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації та застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить суд: 1) визнати недійсним договір дарування від 03.03.2026 року, укладений між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 2) скасувати державну реєстрацію права власності відповідача ОСОБА_3 на 1/2 (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1 ; 3) застосувати наслідки недійсності правочину.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05.05.2026 року цивільну справу направлено до Дарницького районного суду міста Києва за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу передано на розгляд судді Осіпенко Л.М.

Однак, ознайомившись із змістом та формою позовної заяви, суд встановив, що вона підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна відповідати встановленим законом вимогам та містити визначений цією нормою перелік відомостей.

Зазначена норма процесуального закону передбачає вичерпний перелік реквізитів та змістовних елементів, яким має відповідати позовна заява, зокрема щодо зазначення сторін, змісту позовних вимог, обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доказів, що їх підтверджують, а також інших відомостей, необхідних для належного вирішення спору.

Недотримання вказаних вимог є підставою для застосування судом відповідних процесуальних наслідків, передбачених ЦПК України.

Так, у порушення вимог, передбачених п. 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено: 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З огляду на позовну заяву, позивачем заявлено дві вимоги: немайнового характеру (скасування державної реєстрації) та одну вимогу майнового характеру (визнання договору дарування недійсним із одночасним застосуванням наслідків недійсності правочину).

Відповідно до п. 31 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується за загальною сумою всіх вимог.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слід прийти до висновку, що позовні вимоги про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору, а за позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна, а отже є вимогами майнового характеру.

Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

На підтвердження вартості майна позивач не надав суду звіт про оцінку майна та/або електронну довідку про його оціночну вартість майна Фонду державного майна України.

В порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ціну позову позивач також не зазначив.

Зважаючи на відсутність належного обґрунтування ціни позову, суд позбавлений можливості встановити правильний розмір судового збору, який має бути сплачений, оскільки за вимогами п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640,00 грн.).

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у порядку та розмірі, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позову, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу десятиденного строку з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення наведених недоліків, протягом якого позивачу необхідно: 1) зазначити у позовній заяві відомості, передбачені п. 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України; 2) надати суду докази вартості майна - звіт про оцінку майна та/або електронну довідку про його оціночну вартість майна Фонду державного майна України; 3) вказати ціну позову,в залежності від вартості майна; 4) доплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у порядку та розмірі, встановленому законом, в залежності від вартості майна.

Реквізити для сплати судового збору розміщені на офіційному веб-порталі Дарницького районного суду м. Києва «Судова влада України» за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2602/ у вкладці «Громадянам» «Судовий збір»: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дарниц.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA728999980313101206000026003.

Керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185-187, 260, 261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації та застосування наслідків недійсності правочину.

Встановити позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у випадку, якщо недоліки не будуть усунені протягом встановленого судом строку, позов буде повернуто особі, яка його подала.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.М. Осіпенко