Ухвала суду № 136932803, 26.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21347/25

Провадження №: 1-кп/752/1425/26

У Х В А Л А

26.05.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

під час проведення відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні№ 12025100010002141, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Слов`янську Донецької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 30.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинена в умовах воєнного стану), відомості про яке внесено 27.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010002141, а також реєстр матеріалів досудового розслідування.

Обвинувачений тривалий час не прибуває до суду та ігнорує виклики в підготовче судове засідання, зокрема ОСОБА_4 був відсутній 16.10.2025, 16.12.2025, 10.02.2026, 01.04.2026, 26.05.2026.

Попередньо постановлені ухвали від 16.12.2025 та від 10.02.2026, які були скеровані для виконання до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, не сприяли прибуттю обвинуваченого до суду.

01.04.2026 з даних Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що 12.12.2025 за вироком Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/23932/25 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

01.04.2026 судом скеровувався запит Обухівського районного відділу № 2 філії Державної установи Центр пробації у м. Києві та Київській області для з`ясування обставин того, чи не перебуває у відділ на виконанні вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 12.12.2025 у справі № 755/23932/25, а також встановлення відомостей про місце відбування ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі, у разі його направлення до відповідної установи відбування покарання.

Станом на 26.06.2026 відповідь не надійшла.

26.05.2026 ОСОБА_4 у черговий раз не прибув у підготовче судове засідання та не повідомив про поважність причин своєї неявки.

Прокурор клопотав перед судом про повторне застосування до обвинуваченого приводу, що сприятиме з`ясуванню його місцезнаходження та прибуттю до суду, адже останній ігнорує такий свій процесуальний обов`язок.

Заслухавши прокурора, проаналізувавши наявні матеріали, суд зазначає наступне.

Пункт 1 ч. 7 ст. 42 КПК України покладає на обвинуваченого обов`язок прибути за викликом суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це.

Відповідно до приписів ч. 1 та ч. 2 ст. 139 КПК України у разі, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до нього може бути застосовано привід.

Згідно зі ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу під час судового провадження приймається судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі Смірнов проти України заява № 3655/02, п. 41 Пономарьов проти України заява № 3236/03).

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК України якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, обвинувачений отримав обвинувальний акт, викликався до суду повісткою, проте багато разів не з`явився у підготовче судове засідання та в жодний спосіб не повідомив про поважність причин своєї неявки до суду, про своє фактичне місце перебування тощо. Також від обвинуваченого не надходило вимог про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції або ж про зупинення судового провадження у зв`язку з проходженням військової служби.

За наведених обставин суд оцінює неявку обвинуваченого як безпідставну та вважає за доцільне задовольнити заявлене прокурором клопотання, спрямоване на забезпечення дотримання засад кримінального провадження та відкласти судове засідання.

Керуючись ст. 138-140, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкласти підготовче судове засідання на 06.08.2026 о 10:30, яке відбуватиметься у приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Виставкова, 14-А.

2. Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого примусового приводу задовольнити.

3. Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 привід для забезпечення його явки до суду для участі в підготовчому судовому засіданні, що відкладене на 06.08.2026 о 10:30 та відбуватиметься у приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Виставкова, 14-А.

4. Виконання приводу доручити Голосіївському управлінню поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

5. Контроль за виконанням ухвали про здійснення приводу покласти на уповноваженого прокурора у кримінальному провадженні.

6. У разі неможливості здійснення приводу, зобов`язати Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повернути цю ухвалу до суду та письмово повідомити суд у строк до 06.08.2026 до 09:00 про причини невиконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1