Ухвала суду № 136932462, 12.05.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/1658/26

№ провадження 2/646/3986/2026

У Х В А Л А

12 травня 2026 року місто Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі представника Сердійчук Ярослави Ярославівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова з Холодногірського районного суду міста Харкова за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі представника Сердійчук Я. Я. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 38 212,00 гривень.

Суд, вирішуючи питання щодо прийняття цивільної справи до свого провадження після її повернення з Холодногірського районного суду міста Харкова, уважає за необхідне зазначити таке.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 05 березня 2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було передано за підсудністю до Холодногірського районного суду міста Харкова з огляду на встановлене судом фактичне місце перебування відповідачки як внутрішньо переміщеної особи, підтверджене відомостями з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери та чинною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Повертаючи справу до Основ`янського районного суду міста Харкова, суддя Холодногірського районного суду міста Харкова виходив із того, що зареєстрованим місцем проживання відповідачки відповідно до відомостей Державної міграційної служби України в Харківській області є адреса, яка територіально відноситься до юрисдикції Куп`янського міськрайонного суду Харківської області, територіальну підсудність справ якого визначено за Основ`янським районним судом міста Харкова.

Суд критично оцінює мотиви, наведені в ухвалі Холодногірського районного суду міста Харкова, оскільки відповідно до частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Отже, законодавець прямо розмежовує поняття місця проживання та місця перебування фізичної особи, визнаючи обидва критерії юридично значущими для визначення територіальної підсудності спору.

Згідно із статтями 4 та 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, що підтверджує місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, визначених законом.

Окрім того, відповідно до пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022, особи, зареєстроване місце проживання яких знаходиться на територіях ведення бойових дій або тимчасово окупованих територіях, можуть задекларувати або зареєструвати інше місце проживання без зняття з реєстрації попереднього місця проживання.

Отже, сам по собі факт наявності у відповідачки зареєстрованого місця проживання за адресою, що територіально відноситься до юрисдикції іншого суду, не виключає існування іншого офіційно підтвердженого місця перебування як внутрішньо переміщеної особи, що має правове значення для цілей застосування правил територіальної підсудності.

Суд також ураховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.08.2024 у справі № 607/5535/22, відповідно до якої довідка внутрішньо переміщеної особи підтверджує місце фактичного перебування особи та може враховуватись при визначенні територіальної підсудності спору.

Разом із тим, незалежно від наведеного, суд ураховує, що відповідно до статті 32 Цивільного процесуального кодексу України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

За таких обставин, з метою забезпечення дотримання принципу правової визначеності, недопущення затягування розгляду справи та забезпечення права сторін на розгляд справи судом упродовж розумного строку, суд доходить висновку про необхідність прийняття даної цивільної справи.

Суд, попередньо дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

За змістом частин п`ятої та сьомої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Так, у пункті 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 6 вересня 2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Отже, не надсилання позивачем способом, передбаченим чинним процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

У разі звернення до суду з позовною заявою через підсистему «Електронний суд» позивач зобов`язаний надати до суду один із альтернативних доказів надсилання іншим учасникам справи поданої ним позовної заяви з доданими до неї документами, а саме: доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи через підсистему «Електронний суд» поданих до суду документів або у разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого «Електронного кабінету» докази надсилання таких документів листом з описом вкладення. У разі відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи зареєстрованого «Електронного кабінету», докази надсилання документів іншим учасникам справи має бути виключно листом з описом вкладення.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, до неї не додано належних доказів направлення відповідачці копії позовної заяви та доданих до неї документів у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суд критично оцінює доводи представника позивача щодо неможливості направлення відповідачці копії позовної заяви з доданими до неї документами з підстав її проживання на тимчасово окупованій території України, з огляду на таке.

Згідно із відповіддю Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Коник (Дергачова) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Саме цю адресу представником позивача також зазначено як відоме місце проживання відповідачки.

Водночас, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, тимчасова окупація селища Ківшарівка Куп`янського району Харківської області завершилась 17.09.2022.

Після зазначеної дати територія Куп`янської міської територіальної громади Харківської області, до складу якої входить селище Ківшарівка, віднесена до територій активних бойових дій.

Разом із тим, сам по собі факт віднесення відповідної території до територій активних бойових дій не свідчить про об`єктивну неможливість направлення поштової кореспонденції.

Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження припинення функціонування поштового зв`язку за місцем реєстрації відповідачки чи неможливості доставки поштових відправлень за вказаною адресою.

За таких обставин суд доходить висновку, що наведені представником позивача доводи є непідтвердженими належними доказами та не можуть бути підставою для звільнення позивача від обов`язку щодо направлення відповідачці копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання доказів надсилання позовної заяви та доданих до неї документів відповідачці у встановлений законом спосіб.

Керуючись частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі представника Сердійчук Ярослави Ярославівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків: надання суду доказів надсилання відповідачці копії позовної заяви та доданих до неї документів у встановлений законом спосіб.

Строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.

Суд попереджає, що у разі не усунення вказаних недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Іщенко