Ухвала суду № 136931924, 28.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5681/26-Е

Провадження № 2/522/6946/26

УХВАЛА

28 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії у порядку спадкування.

Під час вивчення матеріалів указаної позовної заяви судом встановлено її невідповідність вимогам цивільного процесуального законодавства з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до моменту отримання відповіді Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/34150/23 від 10 січня 2024 року стосовно перерахування пенсії ОСОБА_2 .

В обгрунтування клопотання указує, що станом на момент подання позову вона не має можливості визначити точний розмір судового збору, що підлягає сплаті, оскільки позовні вимоги пов`язані з виконанням ГУ ПФУ в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/34105/23 від 10.01.2024 щодо перерахунку пенсії. 17.03.2026 її представником було направлено адвокатський запит до ГУ ПФУ в Одеській області щодо надання інформації стосовно виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/34105/23 від 10.01.2024 щодо перерахування пенсії ОСОБА_2 , а саме: надання детального розрахунку загальної суми грошових коштів, нарахованих до виплати ОСОБА_2 відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/34105/23 від 10 січня 2024 року, надання інформації стосовно розміру виплачених грошових коштів ОСОБА_2 відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/34105/23 від 10 січня 2024 року, надання інформації стосовно розміру невиплаченої суми грошових коштів ОСОБА_2 відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/34105/23 від 10 січня 2024 року станом на дату відповіді на цей запит, надання розрахунку заборгованості з пенсії ОСОБА_2 станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, на день подання позову відповіді на вказаний запит не отримано, що унеможливлює визначення ціни позову та правильний розрахунок судового збору. Зазначає, що після отримання відповіді буде подано уточнену позовну заяву. Також зазначає, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.05.2025.

Вирішуючи клопотання щодо відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, вправі відстрочити позивачу (фізичній особі) сплату судового збору.

Отже, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, розстрочення, відстрочення його сплати чи зменшення його розміру є врахування судом майнового стану сторони.

Водночас, доводи позивача, наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, не пов`язані з майновим станом позивача, а підставою для відстрочення сплати судового збору позивач визначає неможливість визначення ціни позову та правильного розрахунку судового збору, що не віднесено до підстав, з якими закон пов`язує можливість відстрочення сплати судового збору.

Відтак законодавчо визначені підстави для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору відсутні.

Також посилання позивача на те, що вона є учасником бойових дій не свідчить про наявність пільг щодо сплати судового збору у даній справі з огляду на таке.

Згідно з п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ч. 2 ст. 22 цього Закону Ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VIвикладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), від 20 січня 2021 року у справі №9901/258/20 (провадження № 11-331заі20).

Водночас, як слідує з позовної заяви, предметом позову є вимога про стягнення з відповідача недоотриманої суми пенсії у порядку спадкування, отже спір у цій справі не пов`язаний із соціальним захистом прав позивача як учасника бойових дій.

Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме у зв`язку з набуттям такого статусу.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не свідчить про наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

На виконання вимог цієї процесуальної норми позивачем у позовній заяві визначено ціну позову, яка становить 337 425, 97 грн та цю суму вона просить стягнути з відповідача на свою користь.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно із ч. 1 ст. 4 цього Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 гривень.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як слідує з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення недоотриманої суми пенсії у розмірі 337 425,97 грн, яка є майновою вимогою у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України.

Відтак сплаті позивачем підлягає судовий збір у розмірі 2 699,41 грн (3 374,26 грн х 0,8).

Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 2 699,41 грн та надати суду докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити їй строк для усунення зазначених недоліків поданої позовної заяви.

Реквізити суду на оплату судового збору:

Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758 Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення недоотриманої суми пенсії у порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.

У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА