Ухвала суду № 136931839, 25.05.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25 травня 2026 рокуСправа № 495/817/26 Номер провадження 1-кс/495/992/2026

Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , подане в рамках об`єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120261622400000146 від 02.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Білгород-Дністровського Одеської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, працює на посаді водія легкового автомобіля адміністративно-господарської частини Білгород-Дністровської міської ради, одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку 2012 року народження, брата, що є особою з інвалідністю ІІ групи та матір, яка потребує постійного догляду, не депутата, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

УСТАНОВИЛА:

25.05.2026 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №120261622400000146 від 02.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

Слідчим відділом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12026162240000146 від 02.02.2026 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання, придбання, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, положень наказу МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї,

пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», зберігання бойових припасів здійснюється відповідно до дозвільної системи, яка є особливим порядком виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», визначено, що під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської, бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.

Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).

Пунктом 12 вищезазначеної постанови визначено, що незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.

Проте у порушення вищевказаних вимог законодавства ОСОБА_5 діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, маючи намір на придбання для себе, без передбаченого законом дозволу, вибухових речовин, перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, шляхом знахідки, придбав 6 корпусів ручної гранати Ф1, 1 корпус гранати РГД-5, 2 корпуси ручних осколкових гранат GHO1, 1 корпус ручної термобаричної гранати РГТ 27 С2, 1 ручну осколкову гранату М67, 1 ручну осколкову гранату RG4, 2 ручні осколкові гранати М52, 2 тротилові шашки в металевих корпусах, котрі в подальшому вирішив зберігати в приміщенні гаража розташованого за геолокаційними координатами 46.179399, 30.345077, в гаражному боксі, гаражного кооперативу, в місті Білгород-Дністровський, Одеської області, чітко розуміючи, що вони є забороненими у цивільному обігу за категорією вибухонебезпечності, тобто, не припиняючи свої протиправні дії, точної дати та часу досудовим розслідування не встановлено, ОСОБА_5 маючи умисел направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, без передбаченого законом дозволу переніс вищевказані предмети та зберігав їх у своєму гаражному приміщенні за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, за геолокаційними координатами: 46.179399, НОМЕР_1 , до моменту їх виявлення та вилучення 23.05.2026 співробітниками поліції під час проведення обшуку.

Встановивши наявність достатніх доказів, 23.05.2026, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у носінні, зберіганні, придбанні, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протокол проведення обшуку в гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , за географічними координатами: 46,179399, 30.345077;

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам:

1.Ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування, суду, у зв`язку з тим, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, та враховуючи той факт, що у ОСОБА_5 мається відстрочка від мобілізації до 01.08.2026 та у нього є можливість безперешкодно перетинати державний кордон України, є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування.

2.Ризику, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджує той факт, що на теперішній час не встановлені обставини, при яких останній придбав вибухові речовини та пристрої.

3.Ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у кримінальному правопорушенні, оскільки підозрюваному відомі їх анкетні дані та місця проживання, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування, однак під впливом підозрюваного, внаслідок психологічного тиску шляхом погроз або вмовляння, можуть змінити показання, або ухилятись від з`явлення для давання показань.

4.Ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, зазначені обставини, та інші обставини, встановлені під час кримінального провадження є розумним обґрунтуванням ризику того, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України;

5.Ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При врахуванні перелічених ризиків особливу увагу слід звернути на зухвалий характер вчиненого правопорушення, посягання на життя, здоров`я та майно потерпілої особи, фактичні обставини справи в частині дій, які інкримінуються підозрюваному та вагомість доказів, якими обґрунтовується підозра, відомості, що характеризують його особу, репутацію, відсутність постійного місця роботи та навчання, рівень освіти.

Беручи до уваги викладене, на теперішній час існує наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб зашкодити кримінальному провадженню.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до ст. 177 КПК України є: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до спроб будь-яким чином перешкодити кримінальному провадженню.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину.

Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

За таких обставин, зазначені в клопотанні ризики є належно обґрунтованими.

У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому суд має оцінити суворість можливого покарання ОСОБА_5 вагомість доказів, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч.1,3 або ч. 4 ст. 183 КПК України.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, а саме щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, застава у розмірі, встановленому за вчинення тяжкого злочину, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Положення ч. 5 ст. 182 КПК України дають право призначити заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи те що вчинено тяжкий злочин пов`язаний з обігом зброї у воєнний стан та майновий стан підозрюваного, а саме належність на праві власності житлового будинку загальною площею 73,6 м2 та наявності у власності п`яти автомобілів, а саме транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN» модель: TOURAN, д.н.з. НОМЕР_2 , 2005 року випуску, середня вартість якого складає від 4,800 $ США до 9,500 $ США; транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ» модель: VITO 112, д.н.з. НОМЕР_3 , 1999 року випуску, середня вартість якого складає від 2,500 $ США до 5,500 $ США; транспортний засіб марки «TOYOTA» модель: CAMRY, д.н.з. НОМЕР_4 , 2005 року випуску, середня вартість якого складає від 3,500 $ США до 8,500 $ США; транспортний засіб марки «AUDI» модель: A4, д.н.з. НОМЕР_5 , 2002 року випуску, середня вартість якого складає від 3,000 $ США до 6,500 $ США; транспортний засіб марки «FORD» модель: TRANSIT, д.н.з. НОМЕР_6 , 1991 року випуску, середня вартість якого складає від 1,300 $ США до 3,000 $ США тому застава у розмірі 1 000 000 гривень здатна у повній мірі забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні - щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Позиції сторін.

Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просив визначити менший розмір застави, оскільки такий є непоміриним для його підзахисним. Повідомив, що підозрюваний працює звичайним водієм, має на утриманні двох дітей, брата, що є особою з інвалідністю ІІ групи та матір, яка потребує постійного догляду, на підтвердження чого надав докази.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав свого захисника.

Мотивація суду

Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Наявність обґрунтованої підозри

В рамках кримінального провадження №12026162240000146 від 02.02.2026 повідомленопро підозру 23.05.2026 ОСОБА_5 , про те, що він підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у носінні, зберіганні, придбанні, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Згідно положень ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч.1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Так ч.1 ст. 135 КПК України встановлено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Тобто повідомлення про підозру надіслано ОСОБА_5 у спосіб, передбачений КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протокол допиту свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-протокол проведення обшуку в гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , за географічними координатами: 46,179399, 30.345077;

-протокол допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

-протокол допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Слідчий суддя наголошує, що на даному етапі досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, повноваження слідчого судді обмежуються оцінкою доказів на предмет їх переконливості щодо висновку про можливість вчинення кримінального правопорушення за конкретних обставин та конкретною особою, а отже мова йде виключно про обґрунтоване припущення.

Очевидних невідповідностей змісту повідомлення про підозру ОСОБА_5 вимогам ст. 277 КПК України у судовому засіданні не встановлено.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві немає чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Дослідивши надані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що кваліфікуються за ч.1 ст.263 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор

Вирішуючи питання наявності ризиків, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що вказані слідчим у клопотанні ризики знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання, а також той факт, що жоден з більш м`яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.

Так відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Оцінюючи питання про ризик втечі ЄСПЛ зазначає,що він має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).

Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім`ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).

Як зазначено в абзаці 36 Рішення ЄСПЛ по Справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.05.2010 суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи можуть виправдано вважати, що такий ризик існує.

Відтак така міра запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить попередження його протиправної поведінки, усуне можливість підозрюваного ухилитися від слідства та суду, перешкоджати виявленню, збиранню чи зберіганню доказів, зможе запобігти і подолати негативні обставини, що можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його ефективності.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Заставу у виключних випадках може бути застосовано, визначивши розмір застави, який здатний забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Обирати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Застосування відносно підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави

Частиною 3ст.183КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з п.2 ч.5ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 25 травня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 гривень.

Слідчий у клопотанні просить визначити заставу у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

Проте слідчим та прокурором не доведено в повному обсязі необхідності застосування саме такого розміру застави. Натомість слушними є зауваження захисника, що зважаючи на дохід підозрюваного, який зазначено у наданій довідці про доходи за 2025 рік, наявність в підозрюваного на утриманні двох дітей, брата, що є особою з інвалідністю ІІ групи та матері, яка потребує постійного догляду, визначення застави у розмірі, запропонованому слідчим, такий буде непомірним для обвинуваченого.

Враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у виді 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, що буде пропорційним щодо підозрюваного, необхідним і достатнім для забезпечення виконання ним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183,193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , подане в рамках об`єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120261622400000146 від 02.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор" строком на 60 діб, тобто до 21 липня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 вираховувати з моменту затримання, тобто з 23.05.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі сорок розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що складає 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у справі №495/817/26 згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.05.2026.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

п. 1 прибувати до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

п. 2 не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу прокурора, суду;

п. 3 повідомляти орган досудового розслідування, прокурора, суд про зміну свого місця проживання/роботи;

п. 4 утримуватися від спілкування зі свідками щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №120261622400000146 від 02.02.2026;

п. 5 здати на зберігання до СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 23 год. 59 хв. 21.07.2026.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №120261622400000146.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали: 27.05.2026 о 15:00 год.

Слідчий суддя ОСОБА_11