Рішення № 136931215, 28.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 рокуСправа №160/5964/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Кам`янської міської ради "Добробут" до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Талком-Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Висновок Східного офісу Держаудитслужби за результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановленого порушення вимог пункту 43 Особливостей. За результатом аналізу питання: відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції учасника закупівлі ТОВ «ТАЛКОМ-ПЛЮС» встановленого порушення вимог пункту 18 Особливостей, оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 26 лютого 2026 року, про результати моніторингу (ID моніторингу: ID-M-2026-01-29-000001) закупівлі Послуги з технічного обслуговування пасажирських ліфтів за ДК 021:2015 50750000-7 - Послуги з технічного обслуговування ліфтів), ідентифікатор закупівлі 2025-12-22-011126-a.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що в оскаржуваному Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-12-22-011126-а від 26.02.2026 року, проведеної Східним офісом Держаудитслужби, відповідач дійшов хибних та необґрунтованих висновків про допущення позивачем порушень пункту 43 Особливостей, які були виявлені за результатом аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника закупівлі ТОВ «Талком-Плюс». Так, позивачем було зауважено, що у процедурі закупівлі взяв участь лише один учасник - ТОВ «Талком-Плюс», у складі тендерної пропозиції якої були надані договори оренди нежитлових приміщень. Тендерною документацією не передбачалась вимога стосовно строку дії та/або форми/інших вимог до договорів оренди нежитлових приміщень, тому висновки відповідача щодо недодержання учасником закупівлі нотаріальної форми договорів оренди не суперечить вимогам Тендерної документації. Щодо порушення п. 18 Особливостей, позивач вказав, що умови підписаного договору про надання послуг з технічного обслуговування пасажирських ліфтів № 2026/01ТО від 13.01.2026 не відрізняються від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, повністю відповідає поданій пропозиції учасника до вимог тендерної документації Замовника, в тому числі ціновій пропозиції, з огляду на це, вважає такі твердження відповідача протиправними.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.03.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі, повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Талком-Плюс" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Відродження, буд. 7 Б, кв. 2, код ЄДРПОУ 40282847). Зобов`язав Комунальне підприємство Кам`янської міської ради "Добробут" у термін 2 дні з дня отримання цієї ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Талком-Плюс" примірник позовної заяви з додатками та надати до суду докази такого направлення.

Позивачем на виконання вимог ухвали від 16.03.2026 надано докази направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Талком-Плюс" примірник позовної заяви з додатками.

Згідно із наданим Східним офісом Держаудитслужби відзивом на позовну заяву, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що Офісом встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасником закупівлі - ТОВ «ТАЛКОМ - ПЛЮС» було надано договори оренди нежитлового приміщення №24/063 від 01.08.2024 р. (файл Приміщення.rar/Дог. оренди прим. Мед. 24.pdf) та №24/043 від 01.04.2024 р. (файл Приміщення.rar/Дог. оренди Аношк 75 73.pdf), укладені строком на 5 років. Проте, зазначені договори укладені без нотаріального посвідчення та, відповідно, не підтверджують наявність в учасника права на користування приміщеннями у встановлених районах міста, а отже, не відповідають вимозі п. 2 Додатку 1 до тендерної документації Замовника.

Щодо порушення п. 18 Особливостей, відповідач зазначив, що умови укладеного договору відрізняються від умов тендерної пропозиції переможця ТОВ «ТАЛКОМ-ПЛЮС», чим порушено вимоги пункту 18 Особливостей. Таким чином, Замовником укладено договір від 13.01.2026 №2026/01ТО з порушенням вимог пункту 18 Особливостей.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом Східного офісу Держаудитслужби від 02.02.2026 №13 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» прийнято рішення, зокрема, про початок проведення моніторингу закупівлі UA-2025-12-22-011126-a з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами перевірки Східного офісу Держаудитслужби складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-22-011126-a (дата початку моніторингу: 3 лютого 2026 17:09 год, дата закінчення моніторингу: 24 лютого 2026 року), який затверджено начальником Східного офісу Держаудитслужби Довгим В.В. та оприлюднено в електронній системі закупівель 26 лютого 2026 року.

В констатуючій частині висновку Східного офісу Держаудитслужби викладено виявлені порушення разом з обґрунтуванням:

«Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон № 922-VIII) та Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі Особливості), розгляду тендерної пропозиції, відповідності умов договору та пропозиції переможця закупівлі, визначеного переможцем, повноти та своєчасності надання пояснень інформації та документів у випадках, передбачених Законом № 922-VIII.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель комунального підприємства Кам`янської міської ради "ДОБРОБУТ" (далі Замовник), оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями, тендерну документацію, затверджену рішенням уповноваженої особи Замовника згідно протоколу від 22.12.2025 № 53, реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття, тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛКОМПЛЮС» (Далі ТОВ «ТАЛКОМ-ПЛЮС»), вимога про усунення невідповідностей учасником закупівлі ТОВ «ТАЛКОМПЛЮС» до 6 січня 2026, протокол уповноваженої особи від 06.01.2026 № 2/2026 року щодо визначення переможцем ТОВ «ТАЛКОМ-ПЛЮС», договір від 13.01.2026 № 2026/01TO, пояснення Замовника надані через електронну систему закупівель 11.02.2026, 17.02.2026, 23.02.2026 на запити Східного офісу Держаудитслужби 06.02.2026, 12.02.2026, 18.02.2026.

Відповідно до п. 2 Додатку 1 «Кваліфікаційні критерії» до тендерної документації Замовником визначено вимогу щодо наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій. Для підтвердження цього учасник має надати договір (и) на право власності або оренди нежитлових приміщень, причому оскільки місто поділене на три райони (Південний, Заводський, Дніпровський), кількість договорів повинна бути не менше трьох - по одному на кожен район.

Моніторингом встановлено, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «ТАЛКОМ ПЛЮС» надано договори оренди нежитлового приміщення №24/063 від 01.08.2024 р. (файл Приміщення.rar/Дог. оренди прим. Мед. 24.pdf) та №24/043 від 01.04.2024 р. (файл Приміщення.rar/Дог. оренди Аношк 75 73.pdf). Предметом договорів є оренда нежитлових приміщень, які є власністю орендодавців, при цьому строк дії обох договорів за п. 4.1 складає п`ять років з моменту прийняття приміщень за актом приймання. Проте, зазначені договори укладені без нотаріального посвідчення та, відповідно, не підтверджують наявність у учасника прав на користування приміщеннями у встановлених районах міста, а отже, не відповідають вимозі п. 2 Додатку 1 до тендерної документації Замовника.

Відповідно до частини другої ст. 793 Цивільного кодексу України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Частиною третьою ст. 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, вважається укладеним з дня такого посвідчення. Частиною першою ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договір є нікчемним, а частиною другою ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

На запит Східного офісу Держаудитслужби від 18.02.2026 отримано пояснення Замовника з вищезазначеного питання, що підтверджує факт встановленого порушення, а саме: «... Замовник не вимагав надання договорів оренди нотаріально посвідчених, тому підстав не враховувати надані договори у Замовника не було.»

Відповідно до пункту 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).

Разом з цим, Замовник на порушення пункту 43 Особливостей не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або Документах, що подані учасником процедури закупівлі у його пропозиції, чим не надав можливість учаснику ТОВ «ТАЛКОМ-ПЛЮС» усунути такі невідповідності в інформації та/або документах у складі своєї пропозиції.

Відповідно до Додатку 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» Замовником визначено, що технічне обслуговування ліфтів передбачає надання комплексу послуг, зокрема: проведення комплексу електровимірювальних робіт силами спеціалізованої електротехнічної лабораторії.

У свою чергу, відповідно до п. 4 Додатку № 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» до тендерної документації Замовником визначено вимогу, що учасник повинен підтвердити відповідність технічної специфікації (технічного завдання), зазначеної у цьому Додатку, листом погодження, а саме з найменуванням / видами послуг, одиницею виміру та кількістю.

Моніторингом встановлено, що в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «ТАЛКОМ ПЛЮС» завантажено лист погодження з технічною специфікацією (технічним завданням) від 24.12.2025р № 52/48 із зазначеним у Додатку 3 до тендерної документації, а саме з найменуванням / видами послуг, одиницею виміру та кількістю (файл Додаток 3.rar/ Додаток 3.pdf, стор. 6-7).

За результатом проведеної закупівлі укладено договір від 13.01.2026 № 2026/01ТО. Проте, у Додатку №1 до зазначеного Договору відсутня послуга, зокрема: проведення комплексу електровимірювальних робіт силами спеціалізованої електротехнічної лабораторії, що не відповідає тендерній пропозиції учасника закупівлі ТОВ «ТАЛКОМ ПЛЮС».

В ході моніторингу на запит Східного офісу Держаудитслужби від 12.02.2026 Замовником надане пояснення з вищезазначеного питання, що підтверджує факт встановленого порушення, зокрема:«... Розписувати кожну послугу детально немає необхідності, оскільки в комплекс послуг входить і регулювання та налагодження обладнання, електровимірювальні роботи, позачергові огляди, які проводяться у разі виникнення такої необхідності під час експлуатації ліфтового обладнання». Пунктом 18 Особливостей визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. Отже умови укладеного договору відрізняються від умов тендерної пропозиції переможця ТОВ «ТАЛКОМ ПЛЮС», чим порушено вимоги пункту 18 Особливостей. Таким чином, Замовником укладено договір від 13.01.2026 № 2026/01ТО з порушенням вимог пункту 18 Особливостей.

За результатом аналізу питання: розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ТАЛКОМ-ПЛЮС» встановлено порушення вимог пункту 43 Особливостей. За результатом аналізу питання: відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції учасника закупівлі ТОВ «ТАЛКОМ-ПЛЮС» встановлено порушення вимог пункту 18 Особливостей. За результатом аналізу питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону та Особливостям, визначеного переможцем, повноти та своєчасності надання пояснень інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, Східний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 13.01.2026 № 2026/01ТО та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Не погоджуючись з висновком Східного офісу Держаудитслужби та вважаючи, що виявлені порушення не мають місце в дійсності, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону №2939-ХІІ здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган - державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією, України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону №2939-ХІІ).

Положеннями частин другої, третьої статті 2 Закону №2939-ХІІ визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення №43 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи відповідно до ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ст.8 Закону №922-VIII.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VІІІ (далі - Закон №922-VІІІ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону №922-VІІІ визначено, що моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), пунктом 23 яких визначено, що моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону №922-VIII Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Абзацами 1-2 частини першої статті 8 Закону №922-VIII передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель. (частина 4 статті 8 Закону № 922-VIII.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 р. № 552, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2020 р. за № 958/35241 (далі - Порядок № 552).

Згідно пунктів 3, 5 розділу І Порядку № 552 висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

За приписами частини десятої статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення. Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.05.2021 у справі №160/4421/20.

Під час розгляду справи судом встановлено, що наказом начальника Східного офісу Держаудитслужби від 02.02.2026 №13 «Про початок здійснення моніторингу закупівель» із посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 із змінами, було розпочато моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додано до цього наказу.

Згідно з додатком до наказу від 02.02.2026 №13 «Перелік процедур», до перевірки визначено оголошення про проведення процедури закупівлі за унікальним номером UA-2025-12-22-011126-а, підстава для здійснення моніторингу процедури закупівлі: пункт 4 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».(виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі

Таким чином, Східний офіс Держаудитслужби є структурним підрозділом Державної аудиторської служби України, уповноважене на здійснення моніторингу закупівель в порядку визначеному законом, а тому, суд доходить висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку порушенням встановленим відповідачем у спірному висновку, суд вказує про наступне.

Щодо висновків Східного офісу Держаудитслужби про встановлення порушення вимоги пункту 43 Особливостей, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №922-УІІІ установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та зобов`язано замовників проводити публічні закупівлі відповідно до Закону № 922 з урахуванням цих Особливостей (далі Особливості).

Відповідно до п. 3 Особливостей №1178 замовники зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922-VIII з урахуванням Особливостей №1178.

За визначенням, наведеним у підпункті 31 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до п. 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

У відповідності до частин першої та другої статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина 3 статті 22 Закону № 922- VIII).

Відповідно до статті 25 Закону № 922-VІІІ Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Отже, тендерна документація, крім інформації, передбаченої частиною другою статті 22 Закону №922-VIII, може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. При цьому, з урахуванням положень частин 3 і 4 статті 22 Закону №922- VIII інша, ніж у частині 2 цієї статті, інформація, право на включення якої до тендерної документації надане замовнику, повинна відповідати таким критеріям: її наявність повинна бути передбачена законодавством, а її надання не повинне обмежувати конкуренцію та призводити до дискримінації учасників.

З метою проведення процедури закупівлі Комунальним підприємством Кам`янської міської ради "Добробут" (Замовником) було затверджено тендерну документацію на закупівлю послуги: «Послуга з технічного обслуговування пасажирських ліфтів 21600000 UAH, 50750000-7, ДК021, 1, послуга».

Відповідно до п. 2 Додатку 1 «Кваліфікаційні критерії» до тендерної документації Замовником визначено вимогу щодо наявності в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій. Для підтвердження цього учасник має надати договір(и) на право власності або оренди нежитлових приміщень, причому оскільки місто поділене на три райони (Південний, Заводський, Дніпровський), кількість договорів повинна бути не менше трьох по одному на кожен район.

Учасником процедури закупівлі - ТОВ «ТАЛКОМ - ПЛЮС» у складі тендерної пропозиції було надано договори оренди нежитлового приміщення №24/063 від 01.08.2024, №24/043 від 01.04.2024 та б/н від 13.10.2021.

Згідно договору б/н від 13.10.2021, він укладений позивачем, як орендарем з Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради строком на 5 років (не більше), на підставі аукціону. Об`єкт оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , комунальна власність.

Згідно договору №24/043 від 01.04.2024, він укладений з фізичною особою ОСОБА_1 строком на 5 років, об`єкт оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , вбудоване приміщення №73.

Згідно договору №24/063 від 01.08.2024, він укладений з фізичною особою ОСОБА_1 строком на 5 років, об`єкт оренди приміщення за адресою: АДРЕСА_3 вбудоване приміщення 1.

Вказані договори оренди нотаріально не посвідчені.

Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України (в редакції станом на час укладення договору від 13.10.2021), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений на строк більше п`яти років.

Частиною третьою ст. 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, вважається укладеним з дня такого посвідчення.

Частиною першою ст. 220 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договір є нікчемним, а частиною другою ст. 215 Цивільного кодексу України - недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Отже, суд погоджується з доводами відповідача стосовно не підтвердження учасником процедури закупівлі наявності у нього права на користування приміщеннями у відповідності до договорів оренди нежитлового приміщення №24/063 від 01.08.2024 та №24/043 від 01.04.2024, оскільки вказані договори нотаріально не посвідчені, у порушення приписів ч.2 ст. 793 ЦК України.

Таким чином, Замовник, оголошуючи переможцем ТОВ «ТАЛКОМ-ПЛЮС» не взяв до уваги той факт, що у складі тендерної пропозиції Товариством були надані договори №24/063 від 01.08.2024 та №24/043 від 01.04.2024, які не посвідчені нотаріально, як того вимагають приписи статті 793 ЦК України.

Відповідно до пункту 43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у

Проте, Замовник не розмістив в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у його пропозиції, чим не надав можливість учаснику - ТОВ «ТАЛКОМ-ПЛЮС» усунути такі невідповідності в інформації та/або документах у складі своєї пропозиції.

При цьому, судом відхиляються доводи позивача стосовно відсутності у тендерній документації вимог щодо нотаріального оформлення договорів оренди, оскільки така обставина не звільняє учасника від обов`язку дотримання вимог чинного законодавства до форми правочинів, недотримання яких унеможливлює визнання поданих договорів належним доказом наявності користування учасником процедури відповідними приміщеннями на праві оренди.

Отже, суд вважає Висновок в частині встановленого відповідачем порушення позивачем п. 43 Оосбливостей законним та обгрунтованим.

Щодо порушення п. 18 Особливостей

Відповідно до Додатку 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» Замовником визначено, що технічне обслуговування ліфтів передбачає надання комплексу послуг, зокрема: проведення комплексу електровимірювальних робіт силами спеціалізованої електротехнічної лабораторії. та

Відповідно до Додатку 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» Замовником визначено, що технічне обслуговування ліфтів передбачає надання комплексу послуг, зокрема: проведення комплексу електровимірювальних робіт силами спеціалізованої електротехнічної лабораторії.

У свою чергу, відповідно до п.?4 Додатку №?3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація (технічне завдання) до предмета закупівлі» до тендерної документації Замовником визначено вимогу, що учасник повинен підтвердити відповідність технічної специфікації (технічного завдання), зазначеної у цьому Додатку, листом погодження, а саме з найменуванням/видами послуг, одиницею виміру та кількістю.

Під час моніторингу відповідачем встановлено, що в складі тендерної пропозиції учасника - ТОВ «ТАЛКОМ-ПЛЮС» завантажено лист погодження з технічною специфікацією (технічним завданням) від 24.12.2025р № 52/48 із зазначеним у Додатку 3 до тендерної документації, а саме з найменуванням/видами послуг, одиницею виміру та кількістю.

За результатом проведеної закупівлі укладено договір від 13.01.2026 № 2026/01ТО. Проте, у Додатку №1 до зазначеного Договору відсутня послуга, зокрема: проведення комплексу електровимірювальних робіт силами спеціалізованої електротехнічної лабораторії, що не відповідає тендерній пропозиції учасника закупівлі ТОВ «ТАЛКОМПЛЮС».

Пунктом 18 Особливостей визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Разом з тим, під час проведення мониторінгу, відповідачем встановлено, що умови укладеного договору відрізняються від умов тендерної пропозиції переможця ТОВ «ТАЛКОМПЛЮС», чим порушено вимоги пункту 18 Особливостей.

Отже, суд погоджується з тим, що Замовником укладено договір від 13.01.2026 № 2026/01ТО з порушенням вимог пункту 18 Особливостей.

Щодо зобов`язання здійснити заходи щодо усунення порушення, суд зазначає, що у пункті 3 констатуючої частини Висновку, відповідачем зазначено про зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором від 13.01.2026 № 2026/01ТО та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Верховним Судом у постановах від 26 жовтня 2022 року у справі №420/693/21, від 10 листопада 2022 року у справі № 200/10092/20-а, від 17 листопада 2022 року у справі № 620/6135/20, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21 досліджувалося питання щодо зобов`язання усунення виявлених під час проведення моніторингу недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку про результати моніторингу закупівлі спосіб шляхом розірвання договору.

У вказаних постановах зазначено, що відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922 протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

При цьому частиною 8 статті 8 Закону № 922 визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922 саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Враховуючи викладене, Законом № 922 на відповідача покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Зазначений висновок зроблений Верховним Судом у подібних правовідносинах у постанові від 21.09.2023 у справі № 160/19326/22.

Таким чином, судом не встановлено підстав для скасування оскаржуваного висновку Держаудитслужби.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено підстав протиправності Висновку відповідача, що оскаржується.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд вважає, що Висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-22-011126-а від 26.02.2026 прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.139 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 257, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 28.05.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна