Ухвала суду № 136931208, 28.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2026 рокуСправа № 160/12230/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче Підприємство ЕЛЕКТРОГРАД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13044841/45821452 від 04.07.2025р., яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 23.05.2025р., що складена та подана на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче Підприємство ЕЛЕКТРОГРАД»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 23.05.2025р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складена та подана на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче Підприємство ЕЛЕКТРОГРАД», датою її фактичного подання на реєстрацію - 18.06.2025р.

Ухвалою від 12 травня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд позовну заяву - залишив без руху. Надав позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду з наведенням інших причин його пропуску та доказами їх поважності;

- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 2662,40 грн.

22.05.2026 від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано докази сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 2662,40 грн.

Крім цього, в клопотанні позивач зазначив, що позивач своєчасно звернувся зі скаргою до Центрального ДПС та у квитанції 2 ДПС має місце технічний недолік на який Позивач не міг вплинути. Позивач об`єктивно мав підстави вважати, що така квитанція сформована помилково і ДПС виправить ситуацію, адже скарга фактично зареєстрована у ДПС і проблема має технічний характер. Тобто, через такий технічний збій ДПС незаконно позбавила позивача права на адміністративне оскарження шляхом формування суперечливої та очевидно помилкової квитанції про неприйняття скарги, яка була подана у межах строку, встановленого Порядком №1165 10 робочих днів. Скарга позивача була подана завчасно та без порушення строку. Проте, незважаючи на своєчасність подання скарги, позивачу було сформовано квитанцію про неприйняття скарги з посиланням на нібито порушення строків подання, хоча це не відповідає дійсності і скарга мала би бути розглянутою. При цьому, у подальшому ДПС України у відповіді на адвокатський запит вже зазначила іншу правову позицію, а саме що скарга позивача до ДПС України «не надходила з дотриманням вимог Порядку». Таким чином, контролюючий орган фактично сформував суперечливі та взаємовиключні правові позиції щодо однієї і тієї ж скарги, адже спочатку про нібито пропуск строку, однак, у подальшому про ненадходження скарги з дотриманням вимог Порядку. Водночас, сама квитанція відповідача підтверджує, що документ був доставлений та оброблений інформаційною системою ДПС. За таких обставин позивач обґрунтовано вважав, що має місце помилка автоматизованої системи або технічна/процедурна проблема контролюючого органу, а не остаточне та законне позбавлення права на адміністративне оскарження. Наголосив, що вказане правопорушення є триваючим та неправомірно перекладати на позивача негативні наслідки від бездіяльності відповідача 2, який не прийняв своєчасно подану скаргу на рішення регіональної комісії ДПС.

Суд, дослідивши матеріали справи та подану заяву, дійшов наступного висновку.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України передбачена можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зокрема, така позиція Верховного Суду викладена у постановах від 20.11.2020 року у справі № 1.380.2019.006517, від 16.12.2020 року у справі № 520/3902/2020.

У випадку застосування процедури адміністративного оскарження строк подання позовної заяви складає 3 місяці з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду скарги на відмову у реєстрації податкових накладних (постанова Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18).

З аналізу вказаних висновків Верховного Суду суд дійшов висновку, що спеціальними строками оскарження рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати є шестимісячний строк, а у разі застосування процедури адміністративного оскарження - три місяці з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду скарги.

При цьому, суд наголошує, що предметом оскарження в даній справі є рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13044841/45821452 від 04.07.2025, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 23.05.2025, що складена та подана на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче Підприємство ЕЛЕКТРОГРАД».

В ухвалі від 12 травня 2026 року про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що відповідно до п. 8 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, ДПС не може відмовити платнику податку в реєстрації скарги.

Якщо платником податку подано скаргу з порушенням строків подання, визначених у пункті 3 цього Порядку, така скарга не приймається, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням неприйняття скарги для розгляду.

Відтак, скаргу на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не прийнято, про що позивача повідомлено квитанцією №2 від 20.07.2025 в його електронному кабінеті платника податків. І саме з цієї дати у позивача починається відлік шестимісячного строку на подання позову.

З позовом до суду позивач звернувся 08.05.2026, тобто з порушенням строку звернення з позовом до суду.

Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.

Суд звертає увагу, що позивач повинен довести не лише факт пропуску строку з поважних причин, а й те, що він об`єктивно не міг дізнатися про порушення свого права та своєчасно звернутися до суду за його захистом.

Суд зазначає, що позивач у клопотанні про усунення недоліків від 22.05.2026 не повідомив суду і не підтвердив доказами існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та були пов`язаними з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду, враховуючи обізнаність із неприйняттям скарги від 15.07.2025, відповідно до квитанції №2 від 20.07.2025.

Доводи щодо технічного збою та помилкового формування квитанції про неприйняття скарги суд не бере до уваги, оскільки такі не підтверджені жодними доказами, та не спростовують факту обізнаності позивача як і з оскаржуваним рішенням, так і з квитанцією про неприйняття скарги.

Посилання на триваючий характер правопорушення суд також відхиляє, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою силу безпосередньо в момент його прийняття та доведення до відома платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був належним чином обізнаний про наявність оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вищевказаного клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

За правилами частин 1, 2 статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, з огляду на визнання судом причин пропуску строку звернення до суду неповажними, суд вбачає підстави для повернення позовної заяви.

Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 №155 суддя Калугіна Н.Є. 27.05.2026 брала участь у круглому столі, тому питання щодо наявності підстав для повернення позовної заяви розглянуто з дотриманням розумного строку.

Крім цього, суд наголошує, що повний текст ухвали було складено та підписано поза межами встановленого процесуального строку, у зв`язку з раптовим технічним пошкодженням (25.05.2026 та 26.06.2026) носія кваліфікованого електронного підпису головуючого судді. Вказана обставина унеможливила своєчасне скріплення документа електронним підписом та його невідкладне направлення до Єдиного державного реєстру судових рішень у визначені законом строки.

Керуючись ст. 122, ст. 169, ст. 294, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче Підприємство ЕЛЕКТРОГРАД» строку звернення до суду.

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче Підприємство ЕЛЕКТРОГРАД» про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче Підприємство ЕЛЕКТРОГРАД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Калугіна