Ухвала суду № 136931041, 28.05.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2643/26

2/705/2711/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Душин О.В., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (вул. Лісова, 2, м. Бровари, Київська область, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.05.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про розгляд справи з викликом сторін та клопотанням про витребування доказів.

1. Суддя, розглянувши клопотання про розгляд справи з викликом сторін, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження - загального або спрощеного; спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 ЦПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Нормами п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

В частині 6 статті 279 ЦПК України зазначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За правилами ч. 1 ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 83, ст. 178 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Звертаючись до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач жодним чином не обґрунтовує необхідності такого розгляду .

З огляду на те, що позивач звернувся з позовом, який відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначним на підставі закону, оскільки ціна позову становить 22030 грн, тобто не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, спір відноситься до категорії незначної складності, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи; всі заяви і пояснення по суті спору можуть бути подані сторонами в письмовому вигляді і не підлягають додатковому заслуховуванню в судовому засіданні; докази в обґрунтування заявлених вимог або заперечень подаються суду одночасно з поданням заяв по суті спору, будуть досліджені судом.

Суд вважає, що відповідачем не доведено наявність підстав, за яких справа підлягає розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін і в чому полягає необхідність їх заслуховування в судовому засіданні.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів, які підлягають дослідженню, суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін, клопотання відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

2. Також ОСОБА_1 разом з відзивом на позовну заяву подав клопотання про витребування доказів, у якому просить суд витребувати: належні докази фактичного перерахування коштів; банківські документи; IP-адреси та технічні логи; підтвердження направлення та отримання одноразового ідентифікатора; підтвердження належності номера телефону відповідачу; належним чином оформлений реєстр боржників.

Згідно з ст. 43 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи.

Згідно ч.1ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною другою статті 84 ЦПК України передбачено, що у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять у предмет доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, зміст вказаних вище норм права вказує на те, що для витребування доказу судом учаснику справи необхідно навести вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, надати докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У своєму клопотанні про витребування доказів відповідач не зазначив докази того, що він був позбавлений можливості самостійно отримати докази, які йому необхідні для підтвердження тих чи інших обставин, в тому числі із залученням адвоката, також не обґрунтував яким чином витребувані докази стосуються предмету позову.

Особа, яка заявляє клопотання про витребування від інших осіб письмових доказів, повинна зазначити: який письмовий доказ вимагається, орган чи особу, у яких він знаходиться, та обставини, які може підтвердити цей доказ. Ці обставини повинні входити до предмету доказування у справі, інакше суд може відмовити в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд зауважує, що в клопотанні про витребування доказів має бути чітко описано які саме відомості необхідно витребувати, а також зазначено найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ особи, яка має надати витребувану інформацію. Фактично подане клопотання має загальний характер та зводиться до невизначеного прохання про збирання доказів судом, що суперечить засадам змагальності сторін та диспозитивності цивільного процесу, відповідно до яких обов`язок доказування покладається на сторони, а суд не наділений повноваженнями здійснювати пошук доказів замість них.

На підставі викладеного, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 19, 83, 274-279 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовити.

В задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Душин