Ухвала суду № 136930853, 25.05.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5217/26

Номер провадження 1-кс/711/1646/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року

м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання заступника начальника ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024250000000313 від 16.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.1, 2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, українця, одруженого, з повною вищою освітою, який є особою з інвалідністю другої групи, непрацюючого, раніше притягувався до відповідальності, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою, терміном на 60 діб в межах строку досудового розслідування. Визначити заставу зазначену в ухвалі Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.04.2026 про продовження строку тримання під вартою в сумі 70-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень та у випадку внесення якої покласти на ОСОБА_5 обов`язки визначені в ухвалі Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000313 від 16.08.2024за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.1, 2, 3 ст.307, ч.2 ст.310 КК України.

Під час досудового розслідування установлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та іншими на даний час невстановленими особами, маючи умисел на незаконне вирощування рослин конопель, з метою подальшого збуту, усвідомлюючи протиправність своїх умисних дій, у порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні та заборонена діяльність фізичних осіб з використання рослин конопель, а також відповідно до Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання,з метою збуту здійснили незаконний посів, тобтовисадили у відкритий ґрунт рослини конопель у невстановленій кількості, але не менше ніж 16 рослин, які в подальшому вирощували на заздалегідь підготовленій земельній ділянці за координатами 49.0939722, 32.6057778, яка розташована в адміністративних межах м. Чигирин Черкаського району Черкаської області, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , діючи разом з ОСОБА_7 , за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, у невстановлений в ході досудового розслідування час на земельній ділянці за координатами 49.0939722, 32.6057778, яка розташована в адміністративних межах м. Чигирин Черкаського району Черкаської області, у невстановлений період часу, але не пізніше ніж 16.07.2025 висадили у відкритий ґрунт рослини конопель у невстановленій кількості, але не менше ніж 16 рослин конопель.

В подальшому, ОСОБА_5 , діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 , розуміючи, що для повноцінного дозрівання рослин конопель та можливості подальшого їх збору, необхідний відповідний догляд за ними, діючи відповідно до домовленостей групи осіб, періодично приблизно протягом травня-листопада 2025 року на спеціально підготовленій земельній ділянці за координатами 49.0939722, 32.6057778, яка розташована в адміністративних межах м. Чигирин Черкаського району Черкаської області, з метою подальшого збуту, здійснювали вирощування рослин конопель та вживали заходів щодо їх росту, шляхом підживлення, культивування, поливу з метою доведення їх до стадії дозрівання у невстановленій кількості, але не менше ніж 16 рослин конопель.

Так, 16.07.2025, у період часу з 12 год. 17 хв. по 12 год. 33 хв., під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді негласного отримання зразків необхідних для порівняльного дослідження, працівниками правоохоронних органів на земельній ділянці за координатами 49.0939722, 32.6057778, яка розташована в адміністративних межах м. Чигирин Черкаського району Черкаської області,з ґрунту відібрано зразки рослин в кількості 16 (шістнадцять) рослин, які відповідно до висновку експерта є рослинами роду коноплі (Cannabis L.), які містять психотропну речовину.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, а саме у:

- незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з метою збуту.

Він же, діючи умисно, як особа, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.310 КК України, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав психотропну речовину, яку перевозив та зберігав до 19.08.2025 у відділенні для речей («бардачку») в автомобілі «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , для подальшого збуту, тобто продажу.

Працівниками УСР в Черкаській області ДСР НП України, 19.08.2025 в період часу з 15 год. 10 хв по 15 год. 13 хв., з автомобіля «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , який знаходився біля будівлі, що за адресою: АДРЕСА_2 , відібрані зразки порошкоподібної речовини, яка згідно з висновком експерта містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін та маса якої (в перерахунку на амфетамін-основу) складає 0,163г, яку ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зберігав в власному автомобілі «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , для подальшого збуту, тобто продажу.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у:

- незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.310 КК України.

Продовжуючи свій злочинний умисел, він же, діючи умисно, повторно, як особа, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.310 КК України, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбав психотропну речовину, яку перевозив та зберігав до 13.11.2025 у відділенні для речей («бардачку») в автомобілі «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , для подальшого збуту, тобто продажу.

Працівниками УСР в Черкаській області ДСР НП України, 13.11.2025 в період часу з 11 год. 47 хв по 11 год. 50 хв., з автомобіля «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , який знаходився навпроти будівлі, що за адресою: АДРЕСА_3 , відібрані зразки порошкоподібної речовини, яка згідно з висновком експерта містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін та маса якої (в перерахунку на амфетамін-основу) складає 0,006г, яку ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зберігав в власному автомобілі «ВАЗ 111840», н.з. НОМЕР_1 , для подальшого збуту, тобто продажу.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у:

- незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчинені повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.310 КК України.

26.02.2026 ОСОБА_5 повідомлений про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 та ч.2 ст.310 КК України.

27.02.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси підозрюваному ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.04.2026 включно, із можливістю внесення застави в розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

21.04.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000313 продовжений до трьох місяців, тобто до 26.05.2026 у зв`язку з необхідністю виконати ряд слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.

23.04.2026 ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси, продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.05.2026, включно, із можливістю внесення застави в розмірі 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому злочинів підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: №5091/55/122/01-2025 від 11.09.2025 - негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження з земельної ділянки з кадастровим номером 49.0939722, 32.6057778; №4395/55/122/01-2025 від 25.07.2025, №6288/55/122/01-2025 від 04.11.2025, №7012/55/122/01-2025 від 23.12.2025 - візуальне спостереження за земельною ділянкою з кадастровим номером 49.0939722, 32.6057778; №6378/55/122/01-2025 від 11.11.2025 та №104/55/122/01-2026 від 07.01.2026 - негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження з автомобіля «ВАЗ», н.з. НОМЕР_1 ; №6289/55/122/01-2025 від 04.11.2025 - спостереження за особою ОСОБА_5 ; №3544/55/122/01-2025 від 16.06.2025, №4436/55/122/01-2025 від 29.07.2025 та №4439/55/122/01-2025 від 29.07.2025 аудіо,- відеоконтроль ОСОБА_5 ; висновками експертів: № СЕ-19/124-25/10839-НЗПРАП від 07.08.2025, № СЕ-19/124-25/13327-НЗПРАП від 16.09.2025, № СЕ-19/124-25/17668-НЗПРАП від 09.12.2025 та № СЕ-19/124-25/17668-НЗПРАП від 09.12.2025; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Згідно ст.12 КК України злочини, передбачені ч.2 ст.307 та ч.2 ст.310 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно вимог п.1 ч.2 ст.132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

3 огляду на кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , його особу та інші обставини існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, обвинувачується.

Згідно вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатись на волі.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:

Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім цього, запобіжний захід застосовується для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) не перешкоджав компетентному органу в перевірці обставин, які можуть свідчити про вчинення злочину. Отже, на момент повідомлення особі про підозру існує лише припущення щодо його винуватості, для обґрунтування або спростування якого триває процедура збирання доказів. За таких умов застосування будь-якого запобіжного заходу, а особливо тримання під вартою, потребує особливої уваги з боку слідчого судді (суду) та обов?язкового переосмислення цього запобіжного заходу з боку громадськості.

Відповідно до положень ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув?язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тим паче в умовах правового режиму воєнного стану.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, існує ризик незаконного впливу на інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, зокрема на:

- на даний час є реальні підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може на них незаконно впливати шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, оскільки йому відома адреса місця проживання останніх, що перешкоджатиме об?єктивному розслідуванню кримінального провадження.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Також в ході проведення досудового розслідування встановлено, ОСОБА_5 неодноразово притягувався до вчинення аналогічних злочинів, пов`язаних з незаконним обігом заборонених до обігу речовин.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими, вони не відпали і не змінилися та виправдовують даний запобіжний захід. В свою чергу, інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Оцінюючи реальність вказаних ризиків слід врахувати також особу обвинуваченого, зокрема той факт, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, у тому числі тричі за злочини в сфері незаконного обігу наркотиків, а також пропозиція неправомірної вигоди. Крім цього, на цей час судом стосовно нього розглядається обвинувальний акт щодо погрози працівнику поліції.

Неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту полягає в тому, що ОСОБА_5 , проживає в м. Чигирин Черкаського району Черкаської області та фактично матиме можливість безконтрольно спілкуватися з іншими підозрюваним у цьому кримінальному провадженні, що також в свою чергу унеможливить здійснення належного контролю за його поведінкою, також останній фактично весь свій час матиме можливість безконтрольно спілкуватися, в тому числі за допомогою телефонних засобів зв?язку, з іншими особами, щодо інших епізодів злочинної діяльності, що об?єктивно може зашкодити завданням кримінального провадження.

Інші запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, у даному випадку не спроможні забезпечити належну поведінку підозрюваного, оскільки, така особа завжди матиме змогу ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у справі та продовжувати займатися злочинною діяльністю, з урахування вище викладених обставин.

У зв`язку з вище викладеним та недопущення повторення вчинення кримінального правопорушення, слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов?язків.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п?ять років.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов?язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Однак закінчити досудове розслідування до спливу строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою наразі неможливо через необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій з метою повного, об`єктивного та всебічного дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, щодо якого проводиться розслідування в межах цього кримінального провадження.

Зокрема, необхідно виконати наступне:

- долучити до матеріалів кримінального провадження висновки експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, дактилоскопічних експертиз, у тому числі комплексних, проведення яких на цей час не завершено та в разі необхідності призначити додаткові експертизи;

- провести тимчасовий доступ до речей і документів у операторів мобільного зв`язку, банківських установ;

- розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження документи щодо організації проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- провести додаткові слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення повного кола осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочинів, а також з цією метою проаналізувати та систематизувати отримані у кримінальному провадженні результати негласних слідчих (розшукових) дій;

-виконати вимоги ст.ст.290 - 291 КПК України.

Обставинами, що перешкоджали здійсненню цих слідчих та процесуальних дій раніше є великий проміжок часу, необхідний для оформлення результатів, розсекречування та долучення до матеріалів кримінального провадження матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, тривалість проведення судових експертиз, якіє важливими для прийняття законного і обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні та значний обсяг слідчих та процесуальних дій, які необхідно провести під час досудового розслідування.

На підставі вищевикладеного, слідчий та прокурор вважають за необхідне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення належне виконання покладених на підозрювану процесуальних обов?язків.

Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення кримінального провадження, визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у останнього бажання перешкоджати розслідуванню у кримінальному провадженні і вважає, що розмір застави в 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень, передбачений ч.5 ст.182 КПК України та ухвалами Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2026 та 23.04.2026, в повній мірі зможе забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, покладених на нього обов`язків.

Ураховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 тяжких злочинів, з метою запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий та прокурор просять задовольнити клопотання в повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та пояснив. що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024250000000313 від 16.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.1, 2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України. ОСОБА_5 було повідомлено про підозру за ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України. Додав, що ризики не зменшилися та продовжують існувати. Наявна систематичність таких дій щодо вчинення кримінальних правопорушень. Також підозрюваний мав судимості неодноразово за ч.2 ст.307 КК України. Продовження злочинної діяльності таким чином має підтвердження. Тиснути на свідків та ухилення від відбування покарання також реальні ризики. Просить задовольнити клопотання.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Звертає увагу, що ОСОБА_5 будучи на волі жодним чином не впливав на свідків та не ухилявся, що доводиться матеріалами справи. Звертає увагу на його вік та здоров`я, інші учасники мають краще здоров`я та перебувають не під вартою. Були кримінальні правопорушення, де він виконував обов`язки. Додав, що він потребує повсякденного догляду лікарів. Позитивно характеризується, просить застосувати цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, повідомив, що застава непомірна. Звертає увагу на свій вік та здоров`я.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, та документи надані стороною захисту слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст.199 КПК зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024250000000313 від 16.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.1, 2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України, які є тяжкими злочинами, оскільки санкцією ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна; санкцією ч.2 ст.310 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

26.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних, передбачених:

- ч.2 ст.310 КК України, а саме у незаконному посіві та незаконному вирощуванні конопель, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з метою збуту;

- ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 310 КК України;

- ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту психотропної речовини, вчинені повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.310 КК України.

Згідно положень ст.12 КК України вказані кримінальні правопорушення відносяться до категорії тяжких злочинів, оскільки санкцією ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та санкцією ч.2 ст.310 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

27.02.2026 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 (справа №711/1850/26) відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.04.2026 включно, а також визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн.

Постановою першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 21.04.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000313 від 16.08.2024 продовжений до трьох місяців, тобто до 26.05.2026.

23.04.2026 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 (справа №711/4080/26) відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.05.2026 включно, а також визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

25.05.2026 ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_3 (справа №711/5150/26) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000313 від 16.08.2024 продовжений до шести місяців, тобто до 26.08.2026.

Обираючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Висновок про те, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 310 КК України, залишається обґрунтованою та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання, а саме: №5091/55/122/01-2025 від 11.09.2025 - негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження з земельної ділянки з кадастровим номером 49.0939722, 32.6057778; №4395/55/122/01-2025 від 25.07.2025, №6288/55/122/01-2025 від 04.11.2025, №7012/55/122/01-2025 від 23.12.2025 - візуальне спостереження за земельною ділянкою з кадастровим номером 49.0939722, 32.6057778; №6378/55/122/01-2025 від 11.11.2025 та №104/55/122/01-2026 від 07.01.2026 - негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження з автомобіля «ВАЗ», н.з. НОМЕР_1 ; №6289/55/122/01-2025 від 04.11.2025 - спостереження за особою ОСОБА_5 ; №3544/55/122/01-2025 від 16.06.2025, №4436/55/122/01-2025 від 29.07.2025 та №4439/55/122/01-2025 від 29.07.2025 аудіо,- відеоконтроль ОСОБА_5 ; висновками експертів: № СЕ-19/124-25/10839-НЗПРАП від 07.08.2025, № СЕ-19/124-25/13327-НЗПРАП від 16.09.2025, № СЕ-19/124-25/17668-НЗПРАП від 09.12.2025 та № СЕ-19/124-25/17668-НЗПРАП від 09.12.2025; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину, про що наголошувалось стороною захисту в судовому засіданні, вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Отже, на думку слідчого судді, висновок органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованим чи очевидно недопустимим, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходу забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.

Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично сторона захисту дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування, що є на цей час передчасним.

Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 27.02.2026.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та встановлених під час досудового розслідування слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

Зокрема, існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, що ризик переховування від слідства та суду є актуальним, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання, оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна (ч.2 ст.307 КК України) та у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років (ч.2 ст.310 КК України), отже у разі засудження останнього за вказаними статтями до нього не може бути застосовано ст. 5 КК України та звільнено від відбування покарання з випробуванням. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 є особою пенсійного віку, має постійне місце проживання, одружений, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність вказаних вище обставин наведених стороною захисту, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.

Також слідчий суддя вважає, що продовжує існувати ризик впливу підозрюваного на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а саме на ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , з якими він особисто знайомий та має постійний зв`язок, що вбачається з протоколів за результатами НСРД. Отже, наведене свідчить про те, що підозрюваний може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, з метою зміни ними своїх показань та уникнення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя вважає встановленим, доведеним та актуальним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 був неодноразово засуджений, в тому числі за вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, та на даний час підозрюється у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, які вчинено з корисливих мотивів, такі злочинні дії спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, враховуючи що останній не працевлаштований та не має стабільного щомісячного доходу, що може спонукати його до вчинення іншого кримінального правопорушення, та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.

Щодо доводів сторони захисту стосовно недоведеності належними доказами існування вказаних ризиків, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що Кримінально процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначений дій.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що підстави, за яких слідчим суддею було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також обставини які при цьому враховувались, при продовженні строку обраного запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та лишаються актуальними.

Крім того, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 тяжких кримінальних правопорушень, досудове розслідування щодо яких не завершене. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров`ю населення, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Під час оцінки виправданості втручання у права і свободи підозрюваного слідчий суддя також враховує доводи прокурора про необхідність додаткового часу для проведення та завершення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, що мають важливе значення для кримінального провадження, а також доводи щодо обставин, які перешкоджали здійснити ці дії раніше та строку, необхідного для їх проведення або завершення.

Статтею 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

25.05.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/5150/26) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024250000000313 від 16.08.2024 продовжений до шести місяців, тобто до 26.08.2026.

З огляду на зазначене, враховуючи дані про особу підозрюваного, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінальних правопорушень, суспільну небезпеку інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, що спричиняє шкоду здоров`ю населення, слідчий суддя вважає неможливим застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, як особисте зобов`язання, порука, застава чи домашній арешт.

Так, враховуючи особливості події кримінальних правопорушень та відомості про особу підозрюваного, вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків, а саме можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, можливості знищити, спотворити чи приховати речі, які мають значення для кримінального провадження, спілкуванню підозрюваного зі свідками у даному кримінальному провадженні та можливого вчинення дій спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин вчинення злочинів.

На переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який ідеться в клопотанні, оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 тяжких кримінальних правопорушень. Також відповідний ступінь втручання є розумним і співмірним із завданнями цього кримінального провадження.

Оцінюючи твердження сторони захисту про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_5 та необхідність отримання ним медичної допомоги за межами ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » слідчий суддя наголошує на тому, що право підозрюваного на належну медичну допомогу в жодному разі не ставиться під сумнів слідчим суддею і так само не може ставитись під сумнів іншими учасниками кримінального провадження.

Так, діючим законодавством України передбачено охорону прав осіб, які утримуються під вартою, в тому числі право на належну медичну допомогу, обов`язок забезпечення якої покладено на адміністрацію місць попереднього ув`язнення.

В той же час, стороною захисту в ході розгляду даного клопотання надано лист-відповідь на адвокатський запит від КНП « ІНФОРМАЦІЯ_5 » Чигиринської міської ради Черкаського району Черкаської області, згідно якого ОСОБА_5 потребує постійного амбулаторного лікування, нагляду лікаря-терапевта, лікаря-кардіолога і лікаря-гастроентеролога. Також зазначено про неможливість встановити чи може останній отримувати в умовах слідчого ізолятора належну медичну допомогу, та що перебування в слідчому ізоляторі може негативно вплинути на стан його здоров`я у разі відсутності постійного амбулаторного лікування та нагляду вказаних лікарів. Крім того, до вказаної відповіді долучено медичну документацію ОСОБА_5 , яка підтверджує відвідування останнім медичних установ та наявність ряду захворювань.

Слідчий суддя також враховує, що відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 01.09.2015, ОСОБА_5 встановлено другу групу інвалідності безтерміново.

Проте, вказані документи не підтверджують неможливості отримання підозрюваним належної медичної допомоги в ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час переконливих даних щодо неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Визначаючи питання щодо розміру застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов`язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя враховує, що альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначений ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.04.2026 при продовжені запобіжного заходу ОСОБА_5 , не було внесено останнім, що свідчить про непомірність його розміру, а тому при продовженні запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 196820 (сто дев`яносто шість вісімсот двадцять) грн. 00 коп., з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави.

Відповідно до п.п.1.2, п.п.1.3 п.1 розділу Х Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув`язненим та засудженим. Вона включає консультацію лікаря, діагностику та лікування основних найпоширеніших захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, спрямування хворого ув`язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги, вона включає в себе також і надання невідкладної медичної допомоги, надання амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги.

Крім того, слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_5 демонструє незадовільний стан свого здоров`я, водночас безпосередньо від останнього надійшло повідомлення про неможливість відбування тримання під вартою із посиланням на діагнози та додані медичні висновки стороною захисту. Та надано копію відповіді на адвокатський запит за №226/001 від 24.03.2026 Заступника директора з медичного обслуговування населення ОСОБА_11 , яка підтверджує потребу подальшого амбулаторного лікування та нагляду ряду лікарів та чи може він отримати лікування в умовах ізолятора встановити не можливо. Відповідно дана відповідь не підтверджує неможливість його перебування та відбування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В той же час завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи викладене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_5 утримується під вартою у ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », доходжу висновку, що з метою з`ясування реальної ситуації щодо стану здоров`я підозрюваного, необхідно зобов`язати керівника ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », так як в даній установі утримується останній, що є межами юрисдикції слідчого судді суду, невідкладно забезпечити проведення медичного обстеження ОСОБА_5 виключно за його вимогою з метою отримання об`єктивних висновків про стан його здоров`я та надати необхідне лікування. Дана виключність покликана станом підозрюваного при врахуванні, що за період перебування під вартою за невідкладною медичною допомогою не звертався та такого підтвердження не надано.

Враховуючи, що здоров`я та людське життя є найвищою цінністю дані обставини необхідно перевірити за вимогою підозрюваного та при наявності такої вимоги та встановлення неможливості відбування тримання під вартою повідомити процесуального прокурора.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника ВР ЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого начальником відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12024250000000313 від 16.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255-1, ч.1, 2 ст.307, ч.2 ст.310 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.07.2026 включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 196820 (сто дев`яносто шість вісімсот двадцять) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача НОМЕР_2 ; Код банку отримувача (МФО) НОМЕР_3 ; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) НОМЕР_4 , та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12024250000000313 від 16.08.2024.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду/слідчого судді;

-не відлучатися за межі м. Чигирин Черкаського району Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/реєстрації;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзду в Україну;

-утримуватися від спілкування у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного на строк 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали в частині застосування тримання під вартою визначити до 23.07.2026 включно.

Зобов`язати уповноважених осіб « ІНФОРМАЦІЯ_4 » забезпечити невідкладне проведення медичного обстеження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на його вимогу. У разі встановлення неможливості відбування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повідомити процесуального прокурора.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » МЮУ.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 28.05.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1