Ухвала суду № 136930841, 23.05.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5238/26

Номер провадження 1-кс/711/1649/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2026 року

м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого

прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №42026252220000026 від 13.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми Сумської обл., українця, громадянина України, радіотелефоніста військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого суді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням в якому просить Застосувати відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор». У разі обрання альтернативного запобіжного заходу у виді застави, прошу визначити її в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , на посаді радіотелефоніста вказаної військової частини, у військовому званні «сержант», діючи з прямим умислом на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та подальший збут психотропної речовини, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за невстановлених під час досудового розслідування обставин та у невстановленої особи, 01.05.2026 придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, яку зберігав при собі з метою подальшого збуту до 19 год. 15 хв. 01.05.2026.

У подальшому, ОСОБА_8 , 01.05.2026 у невстановлений період часу, але не раніше 19 год. 15 хв., продовжуючи свій злочинний умисел, діючи з тих же мотивів та спонукань, знаходячись на відкритій ділянці місцевості поблизу парковки роллердрому «Happy Land» за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 10, та перебуваючи на передньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля ОСОБА_9 (особа із зміненими анкетними даними), який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув ОСОБА_9 , один полімерний пакет з порошкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/124-26/5618-НЗПРАП від 05.05.2026, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, маса якої становить 3.685 г., що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є великими розмірами, за грошові кошти в сумі 8 000 грн.

За вказаних обставин ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, у великих розмірах, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Також він же, ОСОБА_8 , повторно, діючи з прямим умислом на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та подальший збут психотропної речовини, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за невстановлених під час досудового розслідування обставин та у невстановленої особи, за невстановлених під час досудового розслідування обставин та у невстановленої особи, 13.05.2026 придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, яку зберігав при собі з метою подальшого збуту до 22 год. 08 хв. 13.05.2026.

У подальшому, ОСОБА_8 , 13.05.2026 в період часу близько 22 год. 08 хв., продовжуючи свій злочинний умисел, діючи з тих же мотивів та спонукань, знаходячись на відкритій ділянці місцевості на парко місці поблизу житлового будинку за адресою: м. Черкаси, вул. Анатолія Лупиноса, 39, та перебуваючи на передньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля ОСОБА_9 (особа із зміненими анкетними даними), який діяв під контролем працівників правоохоронного органу, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, повторно, незаконно збув ОСОБА_10 один полімерний пакет з порошкоподібною речовиною, яка відповідно до висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/124-26/6329-НЗПРАП від 20.05.2026, містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, маса якої становить 1.373 г., за грошові кошти в сумі 3 500 грн.

Окрім цього, продовжуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту та подальший збут психотропної речовини, він же, ОСОБА_8 , повторно, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливим мотивом, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», за невстановлених під час досудового розслідування обставин, у невстановленої особи, у період часу з 17 год. 45 хв. по 18 год. 59 хв. 21.05.2026 придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, яку у розфасованому вигляді, а саме в п`ятнадцяти поліетиленових пакетиках на застібках, перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_9 (особа із зміненими анкетними даними), розташованого на парко місці поблизу житлового будинку № 35 по вул. Анатолія Лупиноса в м. Черкаси, близько 18 год. 59 хв. 21.05.2026 незаконного збув за грошові кошти в сумі 6 000 грн., після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

За вказаних обставин ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини, вчиненому повторно, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У подальшому, 21.05.2026 о 19 год. 00 хв. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий в порядку, визначеному ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

22.05.2026 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Суми Сумської обл., українцю, громадянину України, радіотелефоністу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2 ст. 307 КК України.

Причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході проведення доказами, а саме: даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 01.05.2026, даними протоколу огляду особи та вручення їй грошових коштів від 01.05.2026, даними протоколу добровільної видачі придбаних речовин від 01.05.2026, даними висновку експерта № СЕ-19/124-26/56181-НЗПРАП від 05.05.2026, даними допиту свідка ОСОБА_9 від 05.05.2026, даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 13.05.2026, даними протоколу огляду особи та вручення їй грошових коштів від 13.05.2026, даними протоколу добровільної видачі придбаних речовин від 13.05.2026, даними висновку експерта № СЕ-19/124-26/6329-НЗПРАП від 20.05.2026, даними допиту свідка ОСОБА_9 від 14.05.2026, даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 21.05.2026, даними протоколу огляду особи та вручення їй грошових коштів від 21.05.2026, даними протоколу добровільної видачі придбаних речовин від 21.05.2026, даними допиту свідка ОСОБА_9 від 22.05.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Згідно вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.4 ч.2 зазначеної статті, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст.177 КК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

На даний час встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обґрунтування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Так, ОСОБА_11 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, зокрема у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2ст.307 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому враховуючи тяжкість можливого майбутнього покарання існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на існування вказаного ризику. Також, останній являється військовослужбовцем, однак на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто станом на 13.04.2026 та до моменту його затримання, тобто до 21.05.2026 ОСОБА_8 перебував в м. Черкаси, без будь яких на те дозвільних документів (відрядження, лікарняний тощо), тому орган досудового розслідування вважає, що останній самовільно залишив військову частину та переховується від органів військового правопорядку, що також свідчить про наявність вказаного ризику.

Відповідно даних аналітичного досьє, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що згідно із інформацією з ІП «Блокпост» гр. ОСОБА_8 знаходиться у розшуку, за розшуковою категорією «дизертир».

Обґрунтування ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 неодноразово збував психотропну речовину обіг якої обмежено - «амфетамін», однак на даний час встановлюються обставини, де саме він міг придбати психотропні речовини (виготовити) для подальшого збуту, тому орган досудового розслідування вважає, що на даний час ОСОБА_8 може зберігати іншу частину психотропної речовини інших наркотичних засобів, інших засобів для їх виготовлення та перебуваючи на волі, може їх знищити, що підтверджує наявність вказаного ризику.

Обґрунтування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_9 , з яким останній неодноразово зустрічався особисто, та який виступив в ролі покупця психотропних речовин у ОСОБА_8 , а також на понятих, які брали участь під час проведення слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні, в тому числі і за участі підозрюваного ОСОБА_8 , а саме на: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших, у зв`язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи їх до дачі завідомо неправдивих показань, шляхом підкупу, погроз чи іншого, а також останній зможе контактувати з іншими особами, ймовірно причетними до вчинення злочину, зокрема з особами, які є постачальниками психотропних речовин, особи яких на даний час не є встановленими, з метою побудови власної версії виправдання своїх дій та вживати таким чином заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність вказаного ризику.

Обґрунтування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно, до зібраних матеріалів кримінального провадження, вбачається, що незаконна діяльність в сфері незаконного обігу психотропних речовин ОСОБА_8 носила системний характер, так як останній неодноразово вчинив збут психотропної речовини, та свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а також те, що діяльність, пов`язана з незаконним обігом психотропних речовин ймовірно є джерелом його доходу, оскільки останній не є офіційно працевлаштованим, що вказує на наявність вказаного ризику. Також, останній являється військовослужбовцем, однак на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто станом на 13.04.2026 та до моменту його затримання, тобто до 21.05.2026 ОСОБА_8 перебував в м. Черкаси, без будь яких на те дозвільних документів (відрядження, лікарняний тощо), тому орган досудового розслідування вважає, що останній самовільно залишив військову частину, та фактично вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.407 КК України, що свідчить про схильність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень та існування вказаного ризику.

Виходячи з усього вище перерахованого, орган досудового розслідування приходить до висновку, що жоден із м`якших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), факти які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висування обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування («Мюррей проти Сполученого королівства»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівста»).

У справі «Ілійкова про Болгарії» від 26.07.2001 № 33977/96 ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінювані ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі від 04.04.2013 № 511-550/0/0-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначив зокрема те, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст.177 КПК, з врахуванням того, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 тяжкого злочину, описаних вище ризиків, передбачених ст.177 КПК України орган досудового розслідування вважає за необхідним обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Вказані вище обставини свідчать про недостатність застосування найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Особиста порука також не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за підозрюваного.

Обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти вказаним ризикам. Тяжкість інкримінованих злочинів та усвідомлення підозрюваним ймовірність призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, свідчать про ризик того, що підозрюваним буде переховуватись суду та може продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У разі задоволення клопотання, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, орган слідства та прокуратури вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_8 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави на думку органу слідства та прокуратури буде достатнім стимулюючим засобом, щоб унеможливити у подальшому підозрюваним ОСОБА_8 будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Разом з тим, покласти на ОСОБА_8 , обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд

з України і в`їзд в Україну.

На підставі вищевикладеного, слідчий та прокурор вважають за необхідне застосувати запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_8 виключно у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечення належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання в повному обсязі та повідомив, що у ході розслідування кримінального провадження №42026252220000026 від 13.04.2026 задокументовано три факти збуту ОСОБА_8 наркотичних засобів, за що було останньому оголошено підозру за ч.2 ст.307 КК України. Додав, що на даний час встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Звертає увагу на те, що ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем, перебував у м. Черкаси без відповідних дозволів і документів. Вказане підтверджує ризик у вигляді переховування та вчинення іншого кримінального правопорушення. Просить задовольнити клопотання.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала думку прокурора, обґрунтовує необхідність застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_8 в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання.

Адвокат ОСОБА_6 підтримав думку підозрюваного, однак заперечив наявність ризику у вигляді знищення речей, тиску на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення. Звертає увагу, що у 2023 році отримав травму при захисту Батьківщини. Просить при визначенні застави врахувати це та визначити мінімальний її розмір.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та документи надані стороною захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Черкаській області за процесуального керівництва Черкаської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026252220000026 від 13.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Так, органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, які, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майн.

21.05.2026 ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України.

22.05.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 01.05.2026, даними протоколу огляду особи та вручення їй грошових коштів від 01.05.2026, даними протоколу добровільної видачі придбаних речовин від 01.05.2026, даними висновку експерта № СЕ-19/124-26/56181-НЗПРАП від 05.05.2026, даними допиту свідка ОСОБА_9 від 05.05.2026, даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 13.05.2026, даними протоколу огляду особи та вручення їй грошових коштів від 13.05.2026, даними протоколу добровільної видачі придбаних речовин від 13.05.2026, даними висновку експерта № СЕ-19/124-26/6329-НЗПРАП від 20.05.2026, даними допиту свідка ОСОБА_9 від 14.05.2026, даними протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 21.05.2026, даними протоколу огляду особи та вручення їй грошових коштів від 21.05.2026, даними протоколу добровільної видачі придбаних речовин від 21.05.2026, даними допиту свідка ОСОБА_9 від 22.05.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Посилання захисника на необґрунтованість існування ризиків, суд вважає безпідставними, оскільки існування таких ризиків, об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, які не були спростовані доводами захисту, окрім пункту 2 ст. 177 Кодексу щодо знищення та сховання речових доказів.

Так, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, понятих, інших підозрюваних у кримінальному провадженні та продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється.

При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_8 ряду тяжких злочинів, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому враховуючи тяжкість можливого майбутнього покарання існує обґрунтований ризик, що він з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування, що вказує на ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При цьому не надано доказів сторони захисту з приводу неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , також враховано, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, що суттєво впливає на суспільний інтерес до кримінального провадження. В умовах сьогодення, інтерес суспільства та значимість боротьби зі злочинами у сфері обігу наркотичних засобі, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення значно підвищився, про що вказують і активні дії держави, які допомогли виявити та затримати причетних до розповсюдження наркотичних засобів великої кількості осіб. Саме затримання є показником та гарантом для суспільства щодо запобігання подальшого вчинення подібних кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності таких ризиків, як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, та можливість незаконно впливати на понятих, свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_8 усвідомлює тяжкість можливого покарання і під тягарем відповідальності за скоєні кримінальні правопорушення, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі, може залишити місце свого проживання, та таким чином останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Також, останній являється військовослужбовцем, однак на момент внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто станом на 13.04.2026 та до моменту його затримання, тобто до 21.05.2026 ОСОБА_8 перебував в м. Черкаси, без будь яких на те дозвільних документів (відрядження, лікарняний тощо), тому орган досудового розслідування вважає, що останній самовільно залишив військову частину та переховується від органів військового правопорядку, що також свідчить про наявність вказаного ризику. Відповідно даних аналітичного досьє, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що згідно із інформацією з ІП «Блокпост» гр. ОСОБА_8 знаходиться у розшуку, за розшуковою категорією «дизертир».

Перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_9 , з яким останній неодноразово зустрічався особисто, та який виступив в ролі покупця психотропних речовин у підозрюваного ОСОБА_8 , а також на понятих, які брали участь під час проведення слідчих (розшукових) дій в даному кримінальному провадженні, в тому числі і за участі підозрюваного ОСОБА_8 , а саме на: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших, у зв`язку з чим останній перебуваючи на волі, матиме змогу контактувати з ними та незаконно впливати на них, схиляючи їх до дачі завідомо неправдивих показань, шляхом підкупу, погроз чи іншого, а також останній зможе контактувати з іншими особами, ймовірно причетними до вчинення злочину, зокрема з особами, які є постачальниками психотропних речовин, особи яких на даний час не є встановленими, з метою побудови власної версії виправдання своїх дій та вживати таким чином заходів, спрямованих на унеможливлення здобуття органом досудового розслідування інших фактичних даних, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного розслідування кримінального провадження, що вказує на наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Крім того, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, в яких ОСОБА_8 підозрюється, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, пов`язаних зі збутом наркотичних засобів, від яких отримував доходи, що в сукупності може спонукати його до продовження вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень чи вчинення інших, що свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваним та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.

Разом з тим, що стосується ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, не доведеним вказаний ризик, оскільки під час проведення обшуків, а також матеріалами НСРД не підтверджено наявність наркотичних засобів як додаткових доказів, інших підстав вважати так немає, а тому, в цій частині доводи сторони захисту заслуговують на увагу та беруться до уваги слідчим суддею при прийнятті рішення.

Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_8 , має постійне місце проживання, раніше не судимий, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність зазначених стороною захисту обставин, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення взагалі.

В свою чергу, на підставі наданих матеріалів, слідчий суддя оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, особу підозрюваного, вік, стан здоров`я, сімейний стан.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваним, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного зі свідками, понятими у даному кримінальному провадженні, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваним, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.

При цьому, враховуючи суспільну небезпеку, інкримінованих органом досудового розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, яка, визначається тим, що такі дії призводять до неконтрольованого обігу наркотичних засобів, що спричиняє шкоду здоров`ю населення, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. До даного рішення слідчий суддя приходить, проаналізувавши обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, його роль у вчиненні кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов`язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

У своєму рішенні у справі «Гафа проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5 § 3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому, розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.

Отже, визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір спрямований на забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного з метою виконання покладених на нього обов`язків, недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень чи вчинення дій, спрямованих на перешкоджанню встановленні усіх обставин у кримінальному провадженні, при цьому розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя бере до уваги відомості про особу підозрюваного ОСОБА_8 , існуючі ризики у кримінальному провадженні, а також обставини і тяжкість кримінальних правопорушень у якому він підозрюється. Варто взяти до уваги і злочини у сфері обігу наркотиків, які завжди мають вагомість для суспільства, а тому, враховуючи поведінку, перелічені ризики, відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту щодо зменшення розміру застави до мінімального.

За таких обставин, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінальних правопорушень, ступеню наявних ризиків у цьому кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваного, його соціального та майнового стану, задля досягнення дієвості кримінального провадження та недопущення негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, слідчий суддя вбачає за доцільне застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 заставу у розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 227 100 (двісті двадцять сім тисяч сто) грн. 00 коп., з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, які, на переконання слідчого судді, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків на даній стадії досудового розслідування.

Також не можна брати до уваги доводи сторони захисту для застосування мінімального розміру застави у вигляді 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як кримінальні правопорушення ОСОБА_8 вчиняв будучи військовослужбовцем. Тобто свідомо нехтуючи принципи моралі та Закон, вчиняє кримінальні правопорушення, також заслуговує на увагу доведеність ризиків, не тільки їхнє перелічення, а тому розмір застави також має бути не формально мінімальним, а відповідати доведеним обставинам та реально слугувати дотриманню обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №42026252220000026 від 13.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19.07.2026 включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання 21.05.2026.

Визначений альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 227 100 (двісті двадцять сім тисяч сто) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_8 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача UA968201720355249001500003652; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №42026252220000026 від 13.04.2026.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_8 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 доведеними належно до відома під підпис підозрюваному крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_8 у присутності слідчого чи прокурора;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного на строк 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали в частині застосування тримання під вартою визначити до 19.07.2026 включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» м. Черкаси.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 27.05.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1