Ухвала суду № 136930836, 28.05.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5233/26

Номер провадження 2-з/711/15/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Шульга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Темчишеної Людмили Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перша черкаська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування квартири, застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перша черкаська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування квартири, застосування наслідків недійсності правочину.

Одночасно з позовною заявою адвоката Темчишеної Людмили Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з заявою про забезпечення позову, в якій вона просить вжити заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Перша черкаська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування квартири, застосування наслідків недійсності правочину, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка на підставі договору дарування житлового будинку та земельної ділянки від 26.08.2025р., посвідченого державним нотаріусом Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Л.В. та зареєстровано в реєстрі за №1611, належать ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та заборонити вчиняти будь-які дії, що направлені на відчуження вказаної квартири.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Як роз`яснено у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи таку заяву суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Системний аналіз положень ст.ст. 149, 150 ЦПК України свідчить, що, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню через вжиття таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками справи.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом».

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звертаючись до суду із даним позовом, просить визнати недійсним Договір дарування квартири АДРЕСА_1 , який укладений 26.08.2025р. між ОСОБА_1 , в інтересах якої діяла за довіреністю представник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Першої черкаської нотаріальної контори Шалденко Л.В. та зареєстровано в реєстрі за №1611 та застосувати наслідки недійсного правочину. В обґрунтування зазначеного позову, позивачка зазначає, що представник за довіреністю ОСОБА_3 вийшла за межі наданої їй довіреності та 26.08.2025р. вчинила правочин на користь своєї доньки - ОСОБА_2 , а саме договір дарування вищезазначеного нерухомого майна, на який позивачка її не уповноважувала.

З метою забезпечення саме цього позову, позивачка просить накласти арешт нерухоме майно, яке належить відповідачці, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , а також заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії, що направлені на відчуження вказаного нерухомого майна, задля забезпечення позивачу реального та ефективного виконання судового рішення, якщо таке буде прийняте на користь позивачки, оскільки існує ризик відчуження майна, що може в подальшому призвести до утруднення виконання судового рішення.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 477230546 від 14.05.2026 року, ОСОБА_2 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 525541871101).

Враховуючи викладене, суд пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо визнання договору вище вказаної квартири від 26.08.2025р. недійсним.

Наявність реальної можливості у відповідачки на розпорядження вищевказаним майном, в тому числі можливість його відчуження, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду (у випадку задоволення позову) або ефективний захист прав позивача, тому, на думку суду, є підстави для забезпечення даного позову.

Разом з тим, суд вважає, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно не буде повністю відповідати вимогам закону та принципу балансу інтересів сторін, адже застосування такого виду забезпечення позову як арешт полягає не тільки в обмеженні права володіння і розпорядження спірним майном, але й у праві на користування таким майном (державний виконавець при здійсненні виконання судового рішення про забезпечення позову, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», має здійснити опис арештованого майна за актом арешту і опису майна, та вчинити відповідні дії по забороні будь-яким особам використовувати таке майно за призначенням, обмеживши до нього доступ), що може привести до необґрунтованого обмеження прав власника майна.

Також суд, звертає увагу на те що законодавець у ч. 1 ст. 150 ЦПК відокремлює (а не ототожнює) такі види забезпечення позову як накладення арешту та заборону вчиняти певні дії. Однак, в даній справі заявником не доведено суду необхідність одночасного застосування двох різних видів забезпечення позову: як арешт, враховуючи його специфічність, а саме: неможливість фактичного використання власником свого майна, і заборону вчиняти певні дії, при застосуванні якого особа може володіти і користуватися майном, однак позбавлена можливості розпоряджатися ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що належним видом забезпечення позову, який відповідатиме меті застосування такого забезпечення, буде саме застосування заборони відчуження вищевказаного майна.

На підставі викладеного вище та, керуючись ст. ст. 149, 150, 153 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного-процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката адвоката Темчишеної Людмили Петрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити частково.

Заборони суб`єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати реєстраційні дії, що стосуються відчуження квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 525541871101), що на праві власності належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Копію ухвали для негайного виконання направити до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Копію ухвали для відома надіслати сторонам по справі.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в 15-денний строк з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О. Г. Казидуб