Рішення № 136930526, 28.05.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4915/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючої судді Балацької О.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.

учасників справи:

представника відповідача Добровчан К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції звернувся представник ОСОБА_1 адвокат Волошин Ілля Васильович про скасування постанови про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, в якій просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 6678942 17.02.2026 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постанова серії ЕНА № 6678942 від 17.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки на момент її винесення позивач не був належним чином повідомлений про постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 12.12.2025 у справі № 569/24502/25, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Позивач вказує, що про існування вказаного судового рішення йому стало відомо лише після винесення оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим 26.02.2026 ним подано апеляційну скаргу до Рівненського апеляційного суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. На думку позивача, оскільки постанова суду оскаржується в апеляційному порядку, він не набув статусу особи, позбавленої права керування транспортними засобами, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. Крім того, представник позивача покликається на те, що при винесенні постанови працівником поліції не було належним чином встановлено усіх обставин справи та не дотримано вимог законодавства щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Зокрема, у постанові міститься лише загальне посилання на ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» без зазначення конкретної її частини, яка нібито була порушена позивачем, що, на думку сторони позивача, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо необхідності чіткого викладення суті правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за нього. Також позивач зазначає про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження наявності в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилаючись на положення КАС України, представник позивача вважає, що оскаржувана постанова винесена без достатніх правових підстав, а тому просить суд її скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача Івашинюта І.О. у своєму відзиві заперечує проти позову, вказуючи, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, оскільки 17.02.2026 ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами на підставі постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 12.12.2025 у справі № 569/24502/25, яка набрала законної сили 23.12.2025. Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортними засобами після набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а тому на момент винесення оскаржуваної постанови позивач мав статус особи, позбавленої такого права. Також покликається на те, що станом на 17.02.2026 будь-які відомості про подання ОСОБА_1 апеляційної скарги на постанову суду від 12.12.2025 були відсутні, а сама апеляційна скарга подана лише 26.02.2026, тобто після фіксації правопорушення. Крім того, зазначає, що в постанові суду у справі № 569/24502/25 міститься висновок про належне повідомлення позивача про дату та час розгляду справи, однак останній у судове засідання не з`явився та не виявляв належної зацікавленості у перебігу розгляду справи. У зв`язку з цим відповідач вважає безпідставними доводи позивача про необізнаність щодо позбавлення його права керування транспортними засобами. Також представник відповідача зазначає, що під час винесення постанови працівники поліції діяли в межах наданих законом повноважень, а висновки про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, зокрема відеозаписах із портативного відеореєстратора поліцейського, інформації з офіційних державних реєстрів та постанові суду, яка набрала законної сили. Вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП, містить усі необхідні реквізити та належний опис обставин правопорушення. У зв`язку з наведеним представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 лютого 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 березня 2026 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 14-15).

Представник відповідача у своєму відзиві заперечує проти позову в повному обсязі. (а.с. 25-35)

Представником позивача долучено до матеріалів справи довідку Рівненського апеляційного суду від 16.03.2026 про перебування на розгляді апеляційної скарги у справі № 569/24502/25. (а.с. 36-39)

Представник позивача подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного 18.03.2026 у зв`язку з перебуванням у відрядженні. (а.с. 40-41)

Представник позивача подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, призначеного 16.04.2026 у зв`язку з перебуванням у відрядженні.

Судове засідання відкладено на 10 год. 30 хв. 28 травня 2026 року.

Представник позивача 28.05.2026 о 12 год. 16 хв. подав до суду клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з перебуванням у іншому процесі, що зареєстровано о 14 год. 18 хв. (№ 37789/26-вх).

Інших заяв та клопотань до суду від учасників справи не надходило.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Подане клопотання про відкладення судового засідання від представника позивача надійшло до суду після визначеного заздалегідь часу проведення судового засідання. При цьому позивач не надав суду доказів неможливості забезпечити участь іншого представника. Також попередньо представник позивача подавав клопотання про відкладення судових засідань, які були призначені для судового розгляду цієї справи на 14:15 год. 18.03.2026 р.; повторно на 12:10 год. 16.04.2026 р.

З`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.

ІІІ. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин та докази.

Суд встановив, що постановою поліцейського Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції серії ЕНА № 6678942 від 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. (а.с. 5)

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 17 лютого 2026 року позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2025 року у справі № 569/24502/25, яка набрала законної сили 23 грудня 2025 року.

На підтвердження правомірності винесеної постанови відповідачем до матеріалів справи долучено копію постанови серії ЕНА № 6678942 від 17.02.2026, відеозаписи з портативного відеореєстратора працівника поліції, а також відомості щодо наявності чинного судового рішення про позбавлення позивача права керування транспортними засобами.

Судом також досліджено копію постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 12 грудня 2025 року у справі № 569/24502/25, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Вказана постанова набрала законної сили 23 грудня 2025 року. (а.с. 33-34)

З наданої представником позивача довідки Рівненського апеляційного суду від 16.03.2026 вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 12.12.2025 перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції. Разом з тим, суд враховує, що апеляційну скаргу подано 26.02.2026, тобто після винесення оскаржуваної постанови від 17.02.2026 та після набрання законної сили постановою суду про позбавлення права керування транспортними засобами.

Досліджені судом відеозаписи з нагрудної камери поліцейського підтверджують факт керування позивачем транспортним засобом 17.02.2026, а також факт складання відносно нього постанови про адміністративне правопорушення. Будь-яких доказів, які б спростовували факт керування транспортним засобом або свідчили про відсутність у позивача статусу особи, позбавленої права керування транспортними засобами, матеріали справи не містять.

Представник відповідача Добровчан К.О. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила повністю, підтримала доводи, викладені у відзиві, та зазначила, що працівники поліції діяли виключно в межах наданих законом повноважень під час зупинки транспортного засобу для перевірки документів. Пояснила, що під час перевірки встановлено факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , який на той момент був позбавлений права керування транспортними засобами у зв`язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Зазначила, що вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема даними офіційних інформаційних ресурсів та постановою суду, яка набрала законної сили, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається. У зв`язку з цим просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Отже, суд дійшов висновку, що станом на 17 лютого 2026 року позивач був особою, позбавленою права керування транспортними засобами у встановленому законом порядку, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

ІV. Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму дії або бездіяльності та має сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3, 1.9).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «OHalloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Відповідно до п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян завдавати матеріальних збитків.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП, в тому числі показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови, посилаючись на те, що постанова серії ЕНА № 6678942 від 17.02.2026 є незаконною та необґрунтованою, оскільки на момент її винесення він, на його думку, не був належним чином позбавлений права керування транспортними засобами та не мав статусу особи, яка позбавлена такого права. Позивач зазначає, що постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 12.12.2025 у справі № 569/24502/25, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами, оскаржувалася в апеляційному порядку, у зв`язку з чим не могла бути підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Відповідно до пункту 1 та 2 розділу III Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 4 статті 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що посадова особа Національної поліції наділена повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, зокрема, у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема, порушень, передбачених частиною 4 статті 126 КУпАП, розглядати справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, без складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2018 року провадження № К/9901/10493/18.

У ході розгляду справи судом встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи.

За пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Однак твердження позивача про відсутність у нього статусу особи, позбавленої права керування транспортними засобами на момент винесення оскаржуваної постанови, є необґрунтованими та спростовуються дослідженими судом матеріалами справи. Так, судом встановлено, що постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 12.12.2025 у справі № 569/24502/25 набрала законної сили 23.12.2025, у зв`язку з чим з цього моменту у позивача виник обов`язок утримуватися від керування транспортними засобами протягом визначеного судовим рішенням строку.

Посилання позивача на подання апеляційної скарги 26.02.2026 не впливає на юридичну оцінку його статусу на момент вчинення інкримінованого правопорушення, оскільки подання апеляційної скарги саме по собі не зупиняє дію судового рішення, яке набрало законної сили, та не скасовує його правових наслідків до ухвалення відповідного рішення судом апеляційної інстанції.

Крім того, доводи позивача щодо неналежного повідомлення про розгляд справи у межах провадження № 569/24502/25 не можуть бути предметом оцінки у даній справі, оскільки вони фактично зводяться до оскарження законності та обґрунтованості іншого судового рішення, яке є чинним і обов`язковим до виконання.

Також суд враховує, що факт керування транспортним засобом позивачем 17.02.2026 підтверджується сукупністю досліджених доказів, зокрема матеріалами адміністративної справи, даними службових перевірок та інформацією, отриманою працівниками поліції під час виконання службових повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

З огляду на встановлені обставини справи, досліджені докази та наведені норми права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 9, 19, 20, 77, 139, 205, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд Рівненської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Степана Бандери, буд. 14А, м. Рівне, Рівненська область, 33028 ЄДРПОУ 40108646.

Повне судове рішення складене та підписане 28 травня 2026 року.

Суддя Ольга БАЛАЦЬКА