Ухвала суду № 136930522, 21.05.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9464/26

УХВАЛА

21 травня 2026 року

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Тимощук О.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Державна іпотечна установа, приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергій Петрович про визнання права власності на 1/2 частку в спільному сумісному майні подружжя, припинення іпотеки та скасування арешту нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Державна іпотечна установа, приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергій Петрович про визнання права власності на 1/2 частку в спільному сумісному майні подружжя, припинення іпотеки та скасування арешту нерухомого майна.

Позивачка звернулася до суду із позовом через підсистему «Електронний суд».

Одночасно із позовної заявою позивачка подала заяву про забезпечення позову.

В обгрунтування заяви вказує, що нею подано до суду позов до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , припинення іпотеки та скасування арешту нерухомого майна.

На спірну квартиру приватним виконавцем Сідоренком С.П. накладено арешт (запис № 53442337 від 25.01.2024 року) за особистими боргами відповідача, які виникли після розірвання шлюбу. Зазначає, що існує реальна загроза початку процедури реалізації всієї квартири через електронні торги. Оскільки предметом позову є виділення її частки, продаж майна до винесення рішення суду зробить захист її прав неможливим. Крім того, існують ризики реєстрції відповідачем у квартирі сторонніх осіб, що ускладнить користування майном. Просить заборонити будь-яким особам (у тому числі приватним чи державним виконацям, нотаріусам, реєстраторам) вчиняти будь-які дії щодо відчуження, зміни власника або накладення нових обтяжень щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта: 15438876); заборонити органам реєстрації місця проживання (Департаменту цифрових трансформацій та надання адміністративних послуг Рівненської міської ради) здійснювати реєстрацію місця проживання («прописку») будь-яких нових осіб у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; зупинити стягнення на вказану квартиру у виконавчому провадженні, що ведеться приватим виконавцем Сідоренком С.П. (АСВП № 69991746) щодо відповідача.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та надаючи правову оцінку заяві про забезпечення позову суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином, усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не допустити утруднення чи неможливість виконання судового рішення в разі задоволення позову, а також перешкодити спричиненню завданню шкоди заявнику.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову, але в заяві вони відсутні, як і будь-які докази необхідності забезпечення позову.

У пред`явленому до суду позові, ОСОБА_1 просить визнати право власності на частку квартири АДРЕСА_3 , припинення іпотеки та скасування арешту.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не надано доказів реального наміру інших осіб, які б мали намір здійснити реєстрацію свого місця проживання у спірній квартирі відповідача відчужити все своє майно та бажання навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову, та відсутність ризиків щодо порушення прав третіх осіб на нерухоме майно, яке на думку позивача є її власністю.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

До заяви не долучено будь-яких доказів, які підтверджують посилання заявниці на той факт, що спірна квартира на праві власності зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 , належить на праві власності виключно відповідачу, не долучено доказів, які підтверджують наміри ОСОБА_2 його відчужити. Окрім того, суд вважає, що вимога викладена у п. 1 є юридично некоректною, так як не є зрозуміло яким будь-яким особам має бути заборона.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Водночас, слід наголосити що у відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 4696995266 сформованого 24.03.2026 року, яка долучено позивачем вбачається, що спірна квартира наразі перебуває під обтяженнями, зокрема заборона на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 65439304 від 11.11.2022 року приватним нотаріусом Сивоглаз С.С. Рівненський міський нотаріальний округ, підстава договір іпотеки серія та номер 3406, виданий 28.07.2006 року та арешт нерухомого майна внесеного на підставі рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяжень речових прав на нерухоме майно, серія та номер 69991746 виданий 22.01.2024 року, видавник приватний виконавець виконавчого округу Рівненської області Сідоренко Сергій Петрович, постанова на арешт майна боржника.

Такі обставини додатково вказують на неможливість відчуження спірної квартири.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відомостей про загрозу для позивача, щоб унеможливити виконання рішення суду та взагалі такий намір відповідача, суду не надані. Тобто, обставини які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду не встановлено.

За таких обставин, враховуючи, що заявником не доведено факту унеможливлення чи утруднення виконання рішення суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову у забезпеченні позову.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову на даний час є передчасною та у її задоволенні слід відмовити.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

У зв`язку з чим у суду відсутні підстави для забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 149, 151, 152, 153, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Рiвненський мiський суд Рівненської області до Рівненського апеляцiйного суду.

Суддя Рівненського

міського суду Тимощук О.Я.