Ухвала суду № 136930452, 28.05.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/700/26

Провадження №2/567/635/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 рокум.Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Приступа А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

В проваджені Острозького районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.09.2021 р. в розмірі 9 271,80 грн.

Ухвалою суду від 06.05.2026 р. відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК". Інших процесуальних дій не вчинялося.

21.05.2026 року в поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 заперечив проти позову, мотивуючи тим, що згідно ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.11.2021 року відкрито провадження у справі про його неплатоспроможність та введено процедуру реструктуризації його боргів. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.07.2022 року затверджено звіт про виконання плану реструктуризації, завершено процедуру погашення боргів та звільнено його від боргів, окрім вимог, передбачених ч.2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства.

У зв`язку з наведеним відповідач ОСОБА_1 просить перевірити правові наслідки завершеної процедури неплатоспроможності та встановити, чи поширюються вони на вимоги позивача у даній справі.

Представник позивача ТОВ «Кошельок» у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд цивільної справи у відсутності представника товариства.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в поданому до суду відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, приходить до наступних висновків.

З досліджених судом доказів встановлено, що 01.09.2021 р. між ТОВ "Кошельок" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №3714005232-451570 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, згідно якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 000 грн. на споживчі потреби, строком на 14 календарних днів (лояльний період), процентну ставку за користування кредитом визначено в розмірі 0,79 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.1, 2.1, 1.3.2 кредитного договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,2 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.3.3 кредитного договору), та дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду (п.1.3.3.1 кредитного договору) (а.с.11 на звороті-16).

Відповідно до п.2.1 кредитного договору кредит надається строком на 14 днів (лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Відповідно до п.п.2.4, 2.5 кредитного договору кредит надається позичальнику згідно його заявки шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний позичальником у заявці. Дата отримання кредиту зазначається у графіку розрахунків, що є додатком до цього договору.

Згідно п.п.9.1, 9.2 та 9.5 кредитного договору цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму. Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов`язків за цим договором. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил надання позики на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок» та Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п.9.8 кредитного договору ОСОБА_1 з укладенням такого договору підтвердив, що інформація, надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (а.с.15 на звороті).

З доводів позивача встановлено, що він виконав свої зобов`язання та 01.09.2021 року в день укладення кредитного договору надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 3 000 грн., які було перераховано з використанням платіжного сервісу (призначення платежу видача кредитних коштів за кредитним договором №3714005232-451570) на платіжну картку № НОМЕР_1 згідно реквізитів, вказаних ОСОБА_1 при оформленні кредитного договору, що об`єктивно підтверджується довідкою платіжного оператора (ТОВ «ТАС ЛІНК») (а.с.23).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про виникнення договірних відносин між сторонами з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ "Кошельок".

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ "Кошельок" загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед товариством становить 9 271,80 грн., в тому числі : 3 000 грн. - тіло кредиту та 6 271,80 грн. - відсотки за користування кредитом, які нараховані за період з 01.09.2021 р. по 13.12.2021 р. (18-19).

З доводів відповідача судом встановлено, що 29.11.2021 р., тобто після укладення вищевказаного кредитного договору, Господарським судом Рівненської області було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст.19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.

Отже, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).

Судом встановлено, що згідно ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.11.2021 року було відкрито провадження у справі № 918/999/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.120 Кодексу України з процедур банкрутства наслідками відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника є: 1) пред`явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; 2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; 3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника; 4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; 5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; 6) строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав; 7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Відповідно частини 6 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно частини 1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника фізичної особи від боргів.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.04.2022 року у справі №918/999/21 постановлено затвердити план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 . Так, згідно вищевказаної ухвали планом реструктуризації боргів боржника було передбачено суму вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації, загальний розмір якої становив 243 467,60 грн., в тому числі, до четвертої черги було включено вимоги кредитора ТОВ «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831) на суму 4 380 грн., та згідно умов вищевказаного плану реструктуризації боргів зазначена сума боргу підлягає спрощенню (списанню) повністю.

Відповідно до ч.1, 2 ст.127 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов`язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.07.2022 року у справі №918/999/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 постановлено: 1. Затвердити звіт про виконання плану реструктуризації №б/н від 03.05.2022 р. боржника ОСОБА_1 ; 2.Завершити процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; 3. Звільнити боржника ОСОБА_1 від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч.2 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства; 4. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.129 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв`язку з виконанням плану реструктуризації боргів настають наслідки, передбачені цим Кодексом, щодо звільнення боржника від боргів.

Відповідно до ч.1 ст.134 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.

Як встановлено судом, позивач станом на дату закриття провадження у справі №918/999/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 не скористався своїм правом на пред`явлення вимог до боржника, як конкурсний кредитор, і такі вимоги не були включені до реєтру вимог кредиторів, а тому вимоги ТОВ «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.09.2021 року вважаються спрощеними (списаними), та суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кошельок» є погашеною в силу вимог ст.ст.45, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, що встановлено судовим рішенням, а відтак предмет спору у справі відсутній.

Згідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Окрім цього, згідно з ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).

Як вбачається із наявної у матеріалах справи платіжної інструкції №6218 від 07.04.2026 року позивач ТОВ «Кошельок» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн.

Відтак, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України та необхідність повернення позивачу судового збору у сплаченому ним розмірі 2 662,40 грн. на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Кошельок» (місцезнаходження: індекс 08135, с.Чайки, вул.Антонова, 8А Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 40842831) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Повернути ТОВ «Кошельок» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., сплачений ТОВ «Кошельок» згідно платіжної інструкції №6218 від 07.04.2026 року у цивільній справі №567/700/26 за позовною заявою ТОВ «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який було сплачено на р/р UA768999980313181206000017469, отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Острозька м.тг/22030101, Банк отримувача Казначейство України, призначення платежу «Судовий збір за подання позовної заяви до боржника ОСОБА_1 , Острозький районний суд Рівненської області».

Виконання ухвали доручити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Рівненській області.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.