Рішення № 136930023, 27.05.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1285/26

Провадження № 2/539/1321/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 травня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 17 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 8966286 на суму 10 000 грн.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявила намір отримати кредитні кошти та здійснила реєстрацію на офіційному веб-сайті кредитодавця. З цією метою вона здійснила ідентифікацію та верифікацію особи, надавши свої персональні ідентифікаційні дані.

У подальшому відповідач самостійно обрала бажані умови кредитування та продовжила реєстрацію на веб-сайті кредитодавця.

Первісним кредитором було прийнято позитивне рішення щодо надання кредиту, тому в особистому кабінеті відповідача була сформована та розміщена пропозиція укласти електронний договір (оферту) у формі електронного кредитного договору, що містила усі істотні умови правочину.

На підтвердження своєї повної обізнаності та згоди з усіма істотними умовами кредитного договору та ознайомлення з правилами прийняття пропозиції (оферти) відповідач вчинила необхідні дії в особистому кабінеті, після чого первинний кредитор направив їй засобами зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді коду, який відповідач ввела, тим самим підтвердивши підписання кредитного договору.

17 квітня 2025 року відповідач підписала паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора Р1472, таким чином ознайомившись з інформацією для споживача до укладення договору про споживчий кредит.

Цього ж дня, 17 квітня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 8966286, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором C8337.

Відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту від 17 квітня 2025 року № 8966286 (пункти 1.3, 1.4, 1.5) сума кредиту складає 10 000 грн, строк кредитування 360 днів, періодичність платежів кожні 30 дні. Детальні терміни та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - графік платежів), який є додатком № 1 до цього договору.

Свої зобов`язання за умовами договору ТОВ «Авентус Україна» виконало, здійснивши переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що, у свою чергу, є доказом того, що відповідач прийняла пропозицію первісного кредитора. Проте, відповідач умови договору не виконала, кредитні кошти та кошти за користування кредитом позичальнику не повернула.

ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Юніт Капітал» 03 грудня 2025 року уклали договір факторингу № 031220025, згідно з умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 17 квітня 2025 року № 8966286. Вказане також підтверджується реєстром боржників від 03 грудня 2025 року та актом приймання передачі реєстру боржників до договору факторингу від 03 грудня 2025 року.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у порядку, визначеному кредитним договором. Відповідач не виконала свого обов`язку та не повернула наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на час подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 27 000 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 10 000 грн, заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 12 000 грн, заборгованості за комісією - 601 грн, заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 5 000 грн.

Позивач зазначає, що вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становлять 22 000 грн. Попередній розрахунок суми судових витрат включає в себе витрати понесені із зверненням позивача за наданням правничої допомоги у розмірі 7 000 грн та судового збору - 2 662,40 грн.

На підставі викладеного ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 17 квітня 2025 року № 8966286 у розмірі 22 000 грн, судовий збір - 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 7 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Рух справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року справу № 539/1285/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді, яка надійшла до суду з Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що даними реєстрами територіальної громади, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 29 квітня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 27 травня 2026 року.

Представник ТОВ «Юніт Капітал» у судові засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу за відсутності представника позивача, вказував, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи належним чином, в судові засідання не з`явилася, причини неявки суд не повідомила. Судові повістки були направлені відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання. Суд вважає причини неявки відповідача у судові засідання неповажними.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 27 травня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_1 17 квітня 2025 року ознайомилася з паспортом споживчого кредиту, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором (Р1472). У паспорті споживчого кредиту викладена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо.

ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 17 квітня 2025 року уклали договір про надання споживчого кредиту № 8966286, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (С8337).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору про надання споживчого кредиту, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus» (за вибором споживача). Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході (в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку «CreditPlus» та/або шляхом перевірки інших електронних даних, які вводить споживач та які забезпечують ідентифікацію в ІКС товариства. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ мобільного застосунку «CreditPlus». На умовах, встановлених договором товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

У пунктах 1.3, 1.4 договору про надання споживчого кредиту сторони погодили, що сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів 30 днів.

У пунктах 1.5.1 - 1.5.3 договору про надання споживчого кредиту зазначено, що стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка 0,01 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 17 травня 2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та проінформований, що у разі невикористання ним права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача.

Денна процентна ставка на дату укладання договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1 % в день, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,92 % в день (пункт 1.7.1 договору про надання споживчого кредиту).

Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 36 000 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 33 030 грн (пункт 1.8.1 договору про надання споживчого кредиту).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 2 333,95 % річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 1 244,55 % річних (пункти 1.9.1, 1.9.2 договору про надання споживчого кредиту).

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 46 000 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 43 030 грн (пункти 1.10.1, 1.10.2 договору про надання споживчого кредиту).

Умовами договору про надання споживчого кредиту також передбачені штрафи у разі невиконання чи неналежного виконання умов договору: у розмірі 900 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 200 грн починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (пункти 6.4.1, 6.4.2).

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання відповідно до умов договору про надання споживчого кредиту виконало, перерахувавши кошти відповідачу у безготівковій формі на її платіжну картку. Проте відповідач кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами первісному кредитору не повернула.

Відповідно до договору факторингу від 03 грудня 2025 року № 03122025, реєстру боржників від 03 грудня 2025 року (витягу з додатку № 1 до договору факторингу від 10 жовтня 2025 року № 10102025), акта приймання-передачі документації за договором факторингу № 03122025 від 03 грудня 2025 року, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту від 17 квітня 2025 року № 8966286, загальна заборгованість за яким становить 27 000 грн, з яких: заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) - 10 000 грн, заборгованість за відсотками - 12 000 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 5 000 грн.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості за кредитним договором від 17 квітня 2025 року № 8966286 станом на момент подання позовної заяви у розмірі 22 000 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 10 000 грн та заборгованості за відсотками за користування кредитом - 12 000 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про споживчий кредит від 17 квітня 2025 року № 8966286, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладений між первісним кредитором та відповідачем в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Матеріалами справи підтверджено факт підписання відповідачем договору про надання споживчого кредиту від 17 квітня 2025 року № 8966286, за умовами якого позичальнику передано грошові кошти у погодженому розмірі та на погоджений сторонами цього правочину строк, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача. Зазначений договір укладений у вигляді електронного документа: шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

Використання для підписання відповідачем кредитного договору одноразового ідентифікатора, який містить комбінацію букв та цифр, узгоджується із вимогами матеріального права. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим.

Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит.

За змістом частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Як зазначено вище, заява на видачу кредиту та паспорт споживчого кредиту, кредитний договір, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, суму кредиту, строк кредитування, розмір процентної ставки тощо.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (частина перша статті 1077 ЦК України).

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу на стороні кредитора у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Позивач довів, що він в установлений законом спосіб на підставі належним чином укладеного договору факторингу набув право вимоги до відповідача. Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклала договір про надання споживчого кредиту, фактично отримані кредитні грошові кошти у добровільному порядку на користь позивача не повернула, тому ТОВ «Юніт Капітал» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості за вказаним договором.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання кредитного договору, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених у кредитному договорі умовах та невиконання останньою свого обов`язку щодо своєчасного повернення коштів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладаючи договір про надання фінансового кредиту відповідач повинна була достовірно знати про його умови та про наслідки невиконання нею умов цього договору, повинна була діяти добросовісно, а підписавши цей договір, вона погодилася з його умовами та взяла на себе зобов`язання, передбачені указаним правочином.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту від 17 квітня 2025 року № 8966286 станом на подання позовної заяви становить 27 000 грн, з яких: заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) - 10 000 грн, заборгованість за відсотками - 12 000 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 5 000 грн.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

ТОВ «Юніт Капітал» у цій справі заявило вимоги про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 17 квітня 2025 року № 8966286 у розмірі 22 000 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 10 000 грн та заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 12 000 грн.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за договором про споживчий кредит від 17 квітня 2025 року № 8966286 у розмірі 22 000 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, про що свідчить платіжна інструкція від 20 березня 2026 року № 36127. Оскільки позов задоволено, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи. До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року № 20/01/26-02, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року № 20/01/26-02 (додаток № 1), додаткову угоду від 21 січня 2026 року № 25771508490 до договору про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 15 лютого 2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26 серпня 2010 року № 203, довіреність від 12 лютого 2026 року.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 137, 141, 258, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 17 квітня 2025 року № 8966286 у розмірі 22 000 (двадцять дві тисячі) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місцезнаходження: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333; ЄДРПОУ - 43541163).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Суддя М. М. Пилипчук