Ухвала суду № 136929373, 28.05.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2396/26

Провадження 2-др/372/22/26

ухвала

Іменем України

28 травня 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.,

за участю секретаря Колісник К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 Тальчук Поліни Іллівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 22.05.2026 заяву представника позивача Ткаченко Юлії Олегівни - задоволено. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- закрито провадження у зв`язку з відсутнім предметом спору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» за рахунок коштів Державного бюджету України суму судового збору 1331 грн. 20 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп..

Представник відповідача ОСОБА_1 Тальчук Поліна Іллівна подала заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України, стягнути з позивача на користь відповідача грошові кошти у сумі 13500 грн. на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи заяву, представник відповідача зазначив, що під час судового розгляду не вирішено питання про розподіл судових витрат, а тому відповідачем протягом п`яти днів після ухвалення ухвали про закриття провадження у справі суду подано заяву про стягнення понесених судових витрат, просила заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

В судове засідання представник відповідача Тальчук П.І. не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримує та просить задовольнити.

Представник позивача подав до суду заперечення проти ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначивши, що визначений розмір є документально необґрунтованим та не відповідає критеріям розумної необхідності таких витрат.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд відбувався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступного висновку.

Представник відповідача просить стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» на корить ОСОБА_1 , 13 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним у зв`язку з розглядом цивільної справи № 372/2396/26 в Обухівському районному суді Київської області.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 5 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема у разі закриття провадження у справі, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст. 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Закриття провадження у справі на підставі заяви позивача це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Зазначена процесуальна дія це диспозитивне право позивача, передбачене нормами Цивільного процесуального кодексу України. При цьому, суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про закриття провадження у справі у зв`язку з повною сплатою боргу відповідачем не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами Цивільного процесуального кодексу України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Для стягнення на підставі ч. 5 ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Отже, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що провадження у справі було закрито внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

З викладеного убачається, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі закриття провадження у справі за заявою позивача можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Такий висновок викладений Верховним Судом, зокрема, в постановах від 26 вересня 2018 року в справі № 148/312/16-ц та від 28 серпня 2025 року в справі № 357/5156/23.

Однак відповідач ОСОБА_1 та його представник не довели, а суд не встановив, що при зверненні до суду з цим позовом та під час його розгляду позивач ТОВ «Фінпром Маркет» вчиняв будь-які недобросовісні дії, чи мали протиправну мету, зокрема, ущемлення прав та інтересів відповідача ОСОБА_1 ..

З огляду на викладене, оскільки відповідачем не доведено необґрунтованості дій позивача та не вказано яких саме, а саме по собі подання ними заяви про закриття провадження у справі у зв`язку з погашенням боргу відповідачем, в наслідок чого був відсутній предмет спору, не є її необґрунтованими діями (при цьому закон не зобов`язує позивача обґрунтовувати мотиви подання такої заяви), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тальчук П.І. про компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За таких обставин в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя О.Б. Тиханський