Рішення № 136928806, 26.05.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/19645/25

Провадження № 2-о/357/65/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 травня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

присяжних Мальованої О.А., Недужко Ю.В.,

за участі секретаря Кича М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2025 року, адвокат Семенюта Руслан Анатолійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, обґрунтовуючи наступним.

20 вересня 2022 року ОСОБА_1 (далі - Заявник) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклали шлюб у Білоцерківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1643.

15 березня 2022 року у зв`язку із повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року держави-агресора на територію України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу під час мобілізації та наказом № 20 від 15.03.2022 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду вогнеметника вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , звання старший солдат.

На підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 25.01.2024 року №1664/1/897/дск, відповідно до наказів по стройовій частині від 28.01.2024 року № 29 та від 29.01.2024 року №30, старший солдат ОСОБА_3 , вогнеметник вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у складі військової частини НОМЕР_1 прибув в оперативне підпорядкування командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " з метою виконання бойових (спеціальних) завдань в районі ведення бойових дій.

06 березня 2024 року Заявник отримала Сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти від 06.03.2024 року №ПР/2742 відповідно до якого її чоловік старший солдат ОСОБА_3 , 1969 року народження, вогнеметник вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу по мобілізації 15.03.2022 військовою частиною НОМЕР_1 , зник безвісти 28 лютого 2024 року поблизу н.п. Бахмут Бахмутського району Донецької області, будучи відданим військовій Присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність (Повідомлення з військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2024 №99/551).

07.03.2024 року на підставі заяви Заявника було відкрито кримінальне провадження № 12024111030000906 стосовно зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111030000906, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Згодом, Заявниця отримала Акт службового розслідування за фактом зникнення безвісти 28.02.2024 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_3 від 14.03.2024.

На даний час, жодних відомостей про місце перебування зниклого безвісти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 Заявниці та близьким родичам не відомо.

Оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим необхідно Заявниці для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно з вимогами чинного законодавства України. Заявниця також бажає увіковічити пам`ять свого чоловіка, а також має намір реалізувати своє право на отримання частини одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплатвійськовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Також, оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

ОСОБА_3 з найближчих родичів має лише: дружину - Заявника, дочку - ОСОБА_2 та дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (в актовому записі про народження відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України).

Просив оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця села Володимирівна Казанківського району Миколаївської області, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Казанківським РВ УМВС України в Миколаївській області 09 березня 1998 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , старшого солдата, вогнеметника вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , при виконанні бойових завдань та в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації під час захисту Батьківщини.Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцем смерті - місто Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область ( а. с. 1-10 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2025, головуючим суддею визначено суддю Орєхова О.І.( а. с. 60-61 ) та матеріали передані для розгляду.

За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 187 ЦПК України ).

Ухвалою судді від 08 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України про оголошення фізичної особи померлою та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 26 січня2026 року. Вказаною ухвалою вирішено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження судом у складі судді та двох присяжних ( а. с. 65-66 ).

Протоколом попереднього відбору присяжних від 12.12.2025, попередньо відібрані присяжні Добрякова Світлана Михайлівна та Зотова Ірина Павлівна ( а. с. 69 ).

19.12.2025 судом отримано додаткові пояснення від Міністерства оборони України, зареєстровані за вх. № 74557, в яких присили залучити військову частину НОМЕР_1 , а також вказували на те, що територія, на якій зникнув безвісти старший солдат ОСОБА_3 до цих пір залишається територією активних бойових дій, керуючись правовим висновком ВП ВС від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, відсутні підстави вважати, що розпочався необхідний шестимісячний строк для оголошення фізичної особи померлою, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України ( а. с. 75-81 ).

Ухвалою суду від 05.03.2026 залучено в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 ( а. с. 126-128 ).

Протоколом попереднього відбору присяжних від 12.03.2026, попередньо відібрані присяжні Мальована Олена Анатоліївна та ОСОБА_5 ( а. с. 134 ).

В судовому засіданні 13.04.2206 заявник ОСОБА_1 та її представник Семенюта Р.А., кожний окремо, підтримали заяву про оголошення ОСОБА_3 померлим, надали пояснення, аналогічні викладені у заяві.

В даному судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_6 .

Так, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що він був військовослужбовцем, разом з батьком проходив службу. Підтвердив, що 28.02.2024 його батька ОСОБА_7 разом з ОСОБА_3 та ще з трьома військовослужбовцями перебували на позиції. Йому відомо, що під час артилерійського обстрілу, було влучання в бліндаж де перебувало п`ять військовослужбовців, в тому числи його батько та ОСОБА_3 . Врятувати вдалося лише одного бійця з позиції, але він помер в шпиталі. Інших врятувати не змогли, вони перебували в бліндажі, який горів після влучання.

За клопотанням представника заявника було оголошено перерву до 26.05.2026 ( а. с. 153-157 ).

В судове засідання 26.05.2026 учасники не з`явились.

25.05.2026 від представника заявника ОСОБА_8 надійшла заява, зареєстрована за вх. № 33521, в якій просив заяву задовольнити, провести розгляд справи за наявними матеріалами в справі без участі заявника та представника заявника ( а. с. 167-168 ).

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, своїх представників не направили, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчать Довідки про доставку електронного документу у вигляді «Довідка про відкладення с-з» від 13.04.2026, які доставлені 14.04.2026 ( а. с. 161-165 ).

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Водночас, звертаючись до суду з додатковими поясненнями у справі 19.12.2025, Міністерство оборони України просили здійснювати розгляд справи за відсутності представника Міністерства оборони України ( а. с. 75-81 ).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

В свою чергу, заявник ( її представник ) та заінтересована особа Міністерство оборони України, скористувалися вимогами ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Оскільки заінтересовані особи ОСОБА_2 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Військова частина НОМЕР_1 , повідомлені належним чином та враховуючи відсутність інших заяв та клопотань від вищевказаних заінтересованих осіб, суд прийшов до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, з урахуванням наданих пояснень заявника та її представника в судовому засіданні 13.04.2026, свідка, після дослідження матеріалів справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України). При цьому завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якому розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи (частина перша статті 297 ЦПК України).

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина третя статті 297 ЦПК України).

Відповідно до статей 305, 306 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Оскільки заявник ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить в матеріалах справи паспорт останньої ( а. а. 13-14), з урахуванням положень ст. 305 ЦПК України дана справа підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.

Судом встановлені наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що заявник по справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 вересня 2022 року уклали шлюб у Білоцерківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1643 ( а. с. 16 ).

Матеріалами справи встановлено, що чоловік заявника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу під час мобілізації та наказом № 20 від 15.03.2022 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду вогнеметника вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , звання старший солдат.

На підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 25.01.2024 року №1664/1/897/дск, відповідно до наказів по стройовій частині від 28.01.2024 року № 29 та від 29.01.2024 року №30, старший солдат ОСОБА_3 , вогнеметник вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у складі військової частини НОМЕР_1 прибув в оперативне підпорядкування командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " з метою виконання бойових (спеціальних) завдань в районі ведення бойових дій ( а. с. 33, 34 ).

06 березня 2024 року заявник отримала Сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти від 06.03.2024 року №ПР/2742, відповідно до якого її чоловік старший солдат ОСОБА_3 , 1969 року народження, вогнеметник вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу по мобілізації 15.03.2022 військовою частиною НОМЕР_1 , зник безвісти 28 лютого 2024 року поблизу н.п. Бахмут Бахмутського району Донецької області, будучи відданим військовій Присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність (Повідомлення з військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2024 №99/551) ( а. с. 21 ).

07.03.2024 року на підставі заяви заявника було відкрито кримінальне провадження № 12024111030000906 стосовно зникнення військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111030000906, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,органом досудового розслідування виступає Білоцерківське районне управління поліції ГУНП в Київській області ( а. с. 22 ).

Рапортом ТВО командира роти вогневої підтримки високої частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_9 , спрямованого командиру військової частини НОМЕР_1 , останній просив призначити службове розслідування за фактом втрати зв`язку з старшим солдатом ОСОБА_3 ( а. с. 37 ).

Згідно з актом службового розслідування, складеного 14.03.2024, заступником командира роти вогневої підтримки з МПЗ військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_10 вбачається наступне.

З рапорту ТВО командира роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_11 встановлено, що 28.02.2024 року близько 13 години 45 хвилин під час виконання бойового завдання на ВП «Равлик» внаслідок обстрілу противника, скид НВП з БпЛА в бліндаж, був втрачений зв`язок з старшим солдатом ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вогнеметником вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 . Зброя військовослужбовця, яка була з ним, автомат АК-74 № НОМЕР_4 (в комплекті) втрачена. Свідком події був солдат ОСОБА_12 .

Старший солдат ОСОБА_3 виконував бойове завдання на ВП «Равлик» поблизу міста Часів Яр Донецької області. Приблизно о 13 год. 45 хв. 28.02.2024 року противник здійснив скид НВП з БпЛА в бліндаж, в наслідок чого зник зв`язок із старшим солдатом ОСОБА_3 .

На підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 25.01.2024 року №1664/1/897/дск, відповідно до наказів по стройовій частині від 28.01.2024 року № 29 та від 29.01.2024 року № 30, старший солдат ОСОБА_3 , вогнеметник вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у складі військової частини НОМЕР_1 прибув в оперативне підпорядкування командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " з метою виконання бойових (спеціальних) завдань в районі ведення бойових дій.

Відповідно до Акту прийому-передачі вих. № 131/дск від 29 01.2024 року, 132 об ТрО передане в оперативне підпорядкування командира 42 омбр в складі складу ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".

На виконання бойового розпорядження командира НОМЕР_5 оМБр №334/дск від 29.01.2024 року, бойового розпорядження командира НОМЕР_6 об ТрО №200/дск від 03.02.2024 року, бойового наказу командира роти РВП НОМЕР_6 об ТрО №290/дск від 08.02.2024 року та бойового розпорядження командира НОМЕР_6 об ТрО №579/дск від 26.02.2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_7 старший солдат ОСОБА_3 виконував бойові завдання на позиції ВП «Равлик» східніше міста Часів Яр Донецької області у складі роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 .

З рапорту ТВО командира роти вогневої підтримки капітана ОСОБА_11 встановлено, що 28.02.2024 року близько 13 години 45 хвилин під час виконання бойового завдання на ВП «Равлик» внаслідок обстрілу противника, скид з БЛА в бліндаж, був втрачений зв`язок з старшим солдатом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вогнеметником вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 . Зброя військовослужбовця яка була з ним, автомат АК-74 № НОМЕР_4 ( в комплекті) втрачена.

Відповідно до пояснень командира 1 стрілецької роти капітана ОСОБА_13 відомо що, 28.02.2024 року було пряме влучання в бліндаж в якому орієнтовно знаходилися військовослужбовці: сержант ОСОБА_14 , ст. солд. ОСОБА_3 , солд. ОСОБА_15 , мол. с-нт ОСОБА_7 , ст. солд. ОСОБА_16 . Силами особового складу 1 стрілецької роти, ст. солд. ОСОБА_16 був евакуйований, решта військовослужбовців дістати не було змоги, так як бліндаж горів та його засипало. О 6:00 04.03.2024, евакуаційна група у складі солд. ОСОБА_17 , с-нт. ОСОБА_18 , евакуювала з зруйнованого бліндажу рештки тіл загиблих, ймовірно сержанта, ОСОБА_19 , ст. солд. ОСОБА_3 , солд. ОСОБА_15 , мол. с-нт ОСОБА_7 05.03.2024 року о 5:00 ранку, залишки тіл вивезли з позицій. Водій солдат ОСОБА_20 забрав рештки тіл з пункту евакуації та доставив їх до моргу в м. Костянтинівка. Рештки тіл прийняв начальник групи ЦВ військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_21 .

Відповідно до пояснень солдата ОСОБА_12 відомо, що 28.02.2024 року він виконував бойове завдання на позиції «Молот 1». Близько 12:30 почув по рації про пряме влучання в бліндаж на позиції « ОСОБА_22 », потім поступила команда перевірити наслідки влучання. Перемістився на позицію « ОСОБА_22 » знав, що там заходяться побратими ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , також ще було три з першої роти. Коли прибув на позицію, бліндаж горів з нього вибирався солдат з позивним «завхоз», допоміг йому вибратись в безпечне місце. Решті допомогти не було можливості так як бліндаж горів і рвалось БК. Після цього з остальними військовослужбовцями не було зв`язку.

Відповідно до пояснень молодшого сержанта ОСОБА_23 відомо, що 27.02.2024 року, він отримав наказ від командира 1 стрілецької роти капітана ОСОБА_13 здійснити ротацію на ПВ «КЛО» східніше міста Часів Яр Донецької області, в складі: мл. серж. ОСОБА_23 , ст. солд. ОСОБА_16 , штаб-сержанта ОСОБА_24 . Приблизно о 19:00 вони закінчили ротацію. 28.02.2024 року близько 12:00, почався артилерійський обстріл та обстріл НВП з БпЛА позиції «КЛО» - Приблизно о 12:20, мл. сержант ОСОБА_23 став свідком прямого влучання в бліндаж на позиції «КЛО» в якому знаходились військовослужбовці в складі: сержант ОСОБА_25 , солдат ОСОБА_15 , старший солдат ОСОБА_16 , також були присутні бійці роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 : мл. серж. ОСОБА_7 , старший солдат ОСОБА_3 . Зі слів молодшого сержанта ОСОБА_26 всі військовослужбовці були забезпеченні користувались засобами індивідуального захисту. Молодший сержант ОСОБА_23 та сержант ОСОБА_27 надали першу медичну допомогу та здійснили евакуацію старшого солдата ОСОБА_16 після чого почався мінометний обстріл позиції «КЛО», що призвело до отримання поранень іншими військовослужбовцями. В результаті артилерійського обстрілу було втрачено візуальний зв`язок з сержантом ОСОБА_25 , солдатом ОСОБА_15 , молодшим сержантом ОСОБА_7 , старшим солдатом ОСОБА_3 . В подальшому вказані військовослужбовці на зв`язок не виходили.

Відповідно до пояснень штаб-сержанта ОСОБА_24 відомо, що 27.02.2024 року, він отримав наказ від командира 1 стрілецької роти капітана ОСОБА_13 здійснити ротацію на ПВ «КЛО» східніше міста Часів Яр Донецької області, в складі: мл. серж. ОСОБА_23 , ст. солд. ОСОБА_16 , штаб-сержанта ОСОБА_24 . Приблизно о 19:00 вони закінчили ротацію. 28.02.2024 року близько 12:00, почався артилерійський обстріл та обстріл НВП з БпЛА позиції «КЛО». Приблизно о 12:20, штаб-сержант ОСОБА_24 став свідком прямого влучання в бліндаж на позиції «КЛО» в якому знаходились військовослужбовці в складі: сержант ОСОБА_25 , солдат ОСОБА_15 , старший солдат ОСОБА_16 , також були присутні бійці роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 : мл. серж. ОСОБА_7 , старший солдат ОСОБА_3 . Зі слів молодшого сержанта ОСОБА_23 всі військовослужбовці були забезпеченні та користувались засобами індивідуальною захисту. Також отримали поранення інші військовослужбовці, які знаходились на позиції «КЛО». Після закінчення ворожого артилерійського обстрілу було втрачено візуальний зв`язок з сержантом ОСОБА_25 , солдатом ОСОБА_15 , молодшим сержантом ОСОБА_7 , старшим солдатом ОСОБА_3 . В подальшому вказані військовослужбовці на зв`язок не виходили.

Вказані факти відображено в журналі бойових дій НОМЕР_6 об ТрО № 66/ДСК.

Відповідно до акту прийому-передач тіл (останків) загиблих Оборонців України №458 С від 05.03.2024 року, було передано ймовірно тіло ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 гуманітарному проекту Збройних Сил України «НА ЩИТІ».

У ході проведення розслідування встановлено, що зникнення безвісті старшого солдата ОСОБА_3 було східніше міста Часів Яр Донецької області під час виконання ним 28.02.2024 бойового завдання із здійснення заходів для забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації та пов`язане із захистом Батьківщини.

Координати ймовірного місця, де зник безвісти старший солдат ОСОБА_3 : х:53- 85049 у:74-18886 h:227, (YCK-2000)/ WGS84 (Googlemaps) В: 48.353455 L:37.535585 (східніше н.п. Часів Яр, Бахмутський р-н. Донецька область).

Причинами та умовами, що причинили зникнення старшого солдата ОСОБА_3 , вогнеметника вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , є штурмові дії противника, під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби при виконанні бойового завдання та в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Зникнення безвісти пов`язане із захистом Батьківщини.

У висновках вказано Акту зазначено наступне.

Службовим розслідуванням встановлено, що старший солдат ОСОБА_3 виконував бойове завдання на ПВ «РАВЛИК» поблизу міста Часів Яр Донецької області. Приблизно 13 год. 45 хв. 28.02.2024 року противник здійснив скиди НВП з БпЛА в бліндаж, в якому ймовірно перебували старший солдат ОСОБА_3 , сержант ОСОБА_25 , солдат ОСОБА_15 , молодший сержант ОСОБА_7 . Після влучання в бліндаж зв`язок із 4 військовослужбовцями, які перебували в бліндажі, в тому числі старший солдат ОСОБА_3 , - відсутній, його місце знаходження не встановлено. Бліндаж в якому знаходилися військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 згорів та його засипало. 05.03.2024 року евакуаційною групою було евакуйовано залишки тіл з місця знаходження бліндажу. Відповідно до акту прийому- передач тіл (останків) загиблих Оборонців України №458 С від 05.03.2024 року було передано ймовірно тіло ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 гуманітарному проекту Збройних Сил України «НА ЩИТІ».

Таким чином, встановлено факт зникнення безвісти за особливих обставин 28.02.2024 старшого солдата ОСОБА_3 , вогнеметника вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , східніше АДРЕСА_3 при виконанні бойових завдань відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_5 оМБр №334/дск від 29.01.2024 року, бойового розпорядження командира НОМЕР_6 об ТрО №200/дск від 03.02.2024 року, бойового наказу командира роти вогневої підтримки НОМЕР_6 об ТрО №290/дск від 08.02.2024 року та бойового розпорядження командира НОМЕР_6 об ТрО №579/дск від 26.03.2024 року, в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час захисту Батьківщини. Зникнення безвісти пов`язане із захистом Батьківщини.

Координати ймовірного місця, де зник безвісти старший солдат ОСОБА_3 : х:53- 85049 у:74-18886 h:227, (УСК-2000)/ WGS84 (Googlemaps) В: 48.353455 L:37.535585 (східніше н.п. Часів Яр, Бахмутський р-н, Донецька область) ( а. с. 23-32 ).

Додано Витяг з журналу бойових дій № 66/дск том 2 по номенклатурі 2024 року ( а. с. 35 ).

Наявна в матеріалах справи службова характеристика на старшого солдата ОСОБА_3 ( а. с. 36 ).

Наявний Витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, дата та час формування: 14.01.2025 ( а. с. 41-42 ).

Відповідно до Витягу з Інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими, № витягу 2026-26-0657, особу ОСОБА_3 не знайдено ( а. с. 144-145 ).

Заявник зазначає, що на даний час, жодних відомостей про місце перебування зниклого безвісти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не відомо.

Звертаючись до суду з вищевказаною заявою, заявник ( її представник ) просив винести рішенням, яким оголосити ОСОБА_3 померлим для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно з вимогами чинного законодавства України. Заявниця також бажає увіковічити пам`ять свого чоловіка, а також має намір реалізувати своє право на отримання частини одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Оголошення померлим (смерть inabsentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptiomortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року в справі № 465/3147/22 (провадження № 61-1296св24)).

Цивільним законодавством передбачалося декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2019 року в справі № 490/342/17 (провадження № 61-7683св18)).

За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року в справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23)).

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частина друга та третя статті 46 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закону України).

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Згідно з ч.ч.2, 3ст.46 ЦК Українифізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Зі змісту частин першої та другої статті 46 ЦК України вбачається те, що цивільним законодавством передбачається декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою:

по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;

по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців;

по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.

Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Основними видами бойових дій є оборона та наступ.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Судувід 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 рокуу справі № 607/159/23.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2026 року в справі № 761/684/25 (провадження № 61-13726св25) вказано, що: «статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті».

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22,від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).

Суд наголошує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №177/11/20, від 07.11.2023 у справі №607/159/23, від 26.02.2024 у справі № 686/9938/23.

Крім цього, відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №490/6057/19-ц встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання завдання з захисту Батьківщини та відсічі збройної агресії з боку Російської Федераціїсхідніше міста Часів Яр Донецької області. З моменту події 28.02.2024 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців.

Окрім доказів, наявних в матеріалах справи містяться і свідчення свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні 13.04.2026 підтвердив, що 28.02.2024 його батька ОСОБА_7 разом з ОСОБА_3 та ще з трьома військовослужбовцями перебували на позиції. Йому відомо, що під час артилерійського обстрілу, було влучання в бліндаж де перебувало п`ять військовослужбовців, в тому числі його батько та ОСОБА_3 . Врятувати вдалося лише одного бійця з позиції, але він помер в шпиталі. Інших врятувати не змогли, вони перебували в бліндажі, який горів після влучання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 уточнила порядок оголошення особи померлою внаслідок воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

У частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, який суди можуть використовувати для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду ( ч. 4 ст. 263 ЦПК України ).

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (ВС/ВП № 755/10947/17 від 30.01.2019).

Згідно Переліку територій, на яких ведуться ( велися ) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 вбачається, що Часів Яр Донецької області відноситься до Часовоярської міської територіальної громади за винятком с. Богданівка, дата припинення можливості бойових дій 06.08.2024. Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси Часовоярська міська територіальна громада за винятком с. Богданівка, с. Григорівка, с-ще Калинівка 07.08.2024.

В своїх поясненнях заінтересована особа Міністерство оборони України зазначало про те, що на сьогодні відомості про закінчення активних бойових дій та/або окупацію м. Часів Яр в наказі Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, відсутні, тому територія, на якій зникнув безвісти солдат ОСОБА_3 до цих пір залишається територією активних бойових дій.

З урахуванням останньої позиції, викладеної у постанові ВП ВС від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, яка підлягає застосуванню, суд може на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи.

Водночас суд не може погодитися з такими доводами заінтересованої особи, так як в Акті службового розслідування встановлено факт зникнення безвісти за особливих обставин 28.02.2024 старшого солдата ОСОБА_3 , вогнеметника вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , східніше АДРЕСА_3 та вказані координати ймовірного місця, де зник безвісти старший солдат ОСОБА_3 : х:53- 85049 у:74-18886 h:227, (УСК-2000)/ WGS84 (Googlemaps) В: 48.353455 L:37.535585 (східніше н.п. Часів Яр, Бахмутський р-н, Донецька область), тобто територія, де дата припинення можливості бойових дій 06.08.2024.

Застосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі № 755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України», є сталим.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 травня 2026 року у справі № 405/6164/24 (провадження № 61-14187св25).

Оскільки, як зазначено та встановлено вище, ймовірна загибель ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , а дата припинення можливості бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи - 06.08.2024, а заявник звернулася до суду з даною заявою в грудні 2025 року, суд приходить до висновку про достатність підстав для оголошення фізичної особи померлою.

Такий висновок узгоджується і з висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 26 лютого 2024 року у справі № 686/9938/23 (провадження № 61-15733св23), від 25 квітня 2024 року у справі № 278/970/23 (провадження № 61-16074св23).

Аналогічна позиція викладена і в постанові Рівненського апеляційного суду від 27 січня 2026 року у справі № 569/6212/25 (провадження № 22-ц/4815/138/26).

В свою чергу, з 28.02.2024 ( ймовірна дата загибелі ОСОБА_3 ) відсутні будь-які докази, які б свідчили, що він живий, перебуває в полоні тощо.

Факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України, зокрема з 24.02.2022 року, є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з положеннями ч. 3 ст. 82 ЦПК України. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час.

Не встановлено під час розгляду справи, що така тривала відсутність ОСОБА_3 зумовлена умисно з боку останнього або зумовлена його переховуванням.

Оголошення її чоловіка померлим, заявнику необхідне для оформлення своїх спадкових прав та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.

Заявник просить оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, що відповідає висновку, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 в справі № 490/6057/19-ц, в якому йдеться мова про те, встановлення факту загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією Російської Федерації. Від встановлення обставин, при яких загинув військовослужбовець при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Такої позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 337/2489/23.

Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення`звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2024 року у справі №204/7924/23 вказав, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 759/980/24 (провадження № 61-8361св24 ).

Вказані висновки застосовані Верховним Судом у постановах від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23), від 06 червня 2024 року у справі № 188/56/24 (провадження № 61-6215св24), від 28 лютого 2024 року в справі № 506/358/22, від 13 березня 2024 року у справі № 204/724/23.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Суд, оцінюючи допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що заявлені вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню.

Водночас, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (частина перша статті 48 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Таким чином, заявник в силу закону звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України,ст. ст. 15, 16, 46, 47, 48 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 3, 4, 12, 19, 81, 82, 89, 128, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 295-296, 305, 306, 353-355 ЦПК України,Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин",п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення»,Законом України «Про судовий збір», суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою, - задовольнити.

Оголосити померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, уродженця села Володимирівна Казанківського району Миколаївської області, паспорт серія НОМЕР_3 , виданий Казанківським РВ УМВС України в Миколаївській області 09 березня 1998 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , старшого солдата, вогнеметника вогнеметного відділення роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації на території Донецької області.

Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_6 , місцем смерті вважати місто Часів Яр, Бахмутський район, Донецька область, Україна.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 );

Заінтересована особа: Білоцерківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 22, ЄДРПОУ: 33341882 );

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 ( адресам місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_8 );

Заінтересована особа: Міністерство оборони України ( адреса місцезнаходження: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6, ЄДРПОУ: 00034022 );

Заінтересована особа: ОСОБА_2 ( адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_9 ).

Повний текст судового рішення виготовлено26 травня 2026 року.

Суддя О. І. Орєхов ПрисяжніО.А. Мальована Ю.В. Недужко